- •1. Цивільне процесуальне право в системі права України
- •2. Особливості предмету і методу цпп.
- •3. Види проваджень у цивільному процесі (в суді першої інстанції), їх особливості
- •5. Порівняльна характеристика позовного та окремого провадженн.
- •6. Принципи цпп
- •7. Конституційні принципи цпп
- •8. Принципи цпп, закріплені в законодавстві про цив. Судочинство
- •9. Принцип законності як гарантія здійснення правосуддя.
- •10. Принцип національної мови судочинства. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •12. Принцип рівності перед законом і судом. Порядок його реалізації в судах України.
- •13. Принцип диспозитивності. Його значення при вирішенні цивільних справ.
- •14. Принцип об’єктивної істини.
- •15. Принцип рівності сторін. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •16. Принцип раціональної процесуальної форми. Його значення при вирішенні цивільних справ.
- •17. Принцип безпосередності судового розгляду справи. Порядок його реалізації в судах України. Наслідки порушення цього принципу.
- •18. Стадії цивільного процесу.
- •19. Цивільні процесуальні правовідносини. Їх відмінність від інших правовідносин.
- •21. Об’єкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •22. Зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •23. Сторони в цивільному процесі.
- •24. Позивач як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин на всіх стадіях процесу.
- •25. Відповідач як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин на всіх стадіях процесу.
- •26. Права й обов’язки сторін у цивільному процесі.
- •27. Неналежна сторона в цивільному процесі. Порядок заміни неналежного відповідача. Юридичні наслідки.
- •28. Процесуальна співучасть: поняття, форми, значення. Відмінність співучасників від третіх осіб.
- •29. Процесуальне правонаступництво. Відмінність правонаступництва від заміни неналежної сторони.
- •30. Поняття і види третіх осіб.
- •31. Порядок вступу у справу третіх осіб із самостійними вимогами. Їх права та обов’язки. Відмінність від співучасників.
- •32. Порядок вступу у справу третіх осіб без самостійних вимог. Їх права та обов’язки. Особливості процесуального становища третіх осіб без самостійних вимог.
- •33. Участь у цивільному процесі прокурора.
- •34. Участь у цивільному процесі спеціаліста
- •35. Завдання прокуратури у цивільному процесі.
- •36. Форми участі прокурора у цивільному процесі.
- •37. Участь у цивільному процесі органів держави, місцевого самоврядування та інших осіб, які захищають права громадян у суді.
- •39. Поняття та значення представництва в цивільному процесі.
- •40. Законне представництво: підстави виникнення, обсяг повноважень,їх підтвердження в суді.
- •41. Договірне представництво: поняття, підстави виникнення
- •42. Повноваження договірних представників та їх належне оформлення
- •43. Особи, які не можуть бути представниками у суді
- •44.Процесуальні строки: поняття, значення, види
- •45. Процесуальні строки, визначені законом
- •46. Процесуальні строки, встановлені судом
- •47.Обчислення процесуальних строків
- •48. Продовження, поновлення і переривання процесуальних строків.
- •49.Поняття та види судових витрат у суді.
- •50. Державне мито( судовий збір):поняття, підстави стягнення.
- •51. Звільнення від сплати державного мита( судового збору)
- •52. Повернення державного мита( судового збору)
- •53. Витрати, пов’язані з розглядом справи
- •54. Розподіл судових витрат
- •55. Санкції цивільного процесуального права
- •56. Судові штрафи. Їх відмінність від адміністративних штрафів (відмінена)
- •57.Відшкодування майнових збитків
- •58. Поняття і види доказів у цивільному процесі
- •59.Письмові докази
- •60.Речові докази
- •61. Показання свідків, як засіб доказування
- •62. Висновки експертів як засіб доказування
- •63. Пояснення сторін і третіх осіб як засіб доказування
- •64. Забезпечення доказів
- •65. Поняття, значення та види підвідомчості цивільних справ суду.
- •66. Поняття, значення та види підсудності в цивільному процесі
- •67. Функціональна підсудність. Наслідки порушення правил Функціональної підсудністі
- •68.Родова підсудність. Наслідки порушення правил Родової підсудністі
- •69.Територіальна підсудність. Наслідки порушення правил територіальної підсудності
- •70. Загальна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •71. Альтернативна територіальна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •72. Підсудність за зв’язком справ як один із видів територіальної підсудності
- •73. Договірна підсудність як один із видів територіальної підсудності (виключена)
- •74. Виключна підсудність як один із видів територіальної підсудності
- •75. Наслідки порушення правил підсудності
- •76. Передача справ із одного суду до іншого в межах України
- •77. Поняття позову, його елементи
- •78. Предмет позову як обов’язків елемент позовної заяви
- •79. Підстава позову як обов’язків елемент позовної заяви
- •80. Зміст позову як обов’язковий елемент позовної заяви
- •81. Види позовів
- •82. Право на пред'явлення позову
- •83. Позовна заява, її форма і зміст.
- •84. Підстави відмови в прийнятті позовної заяви
- •85.Зміни в позовній заяві
- •86.Відмова від позову
- •87.Визнання позову
- •88. Мирова угода
- •89.Об`єднання і роз`єднання позовів
- •90.Захист інтересів відповідача
- •91. Заперечення проти позову: матеріально – правові, процесуально – правові.
- •92. Зустрічний позов.
- •95. Провадження у справі до судового розгляду як обов'язкова самостійна стадія цивільного процесу.
- •96. Процесуальні дії судді у попередньому судовому засіданні по підготовці справи до судового розгляду.
- •97. Особливості підготовки справи до розгляду в апеляційній та касаційній інстанціях.
- •98. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі, в стадії провадження у справі до судового розгляду.
- •99. Попереднє судове засідання
- •100. Поняття та значення стадії досудового розгляду справи.
- •101. Підготовча частина судового засідання.
- •102. Розгляд цивільної справи по суті
- •103. Судові дебати
- •104. Наслідки неявки особи, яка бере участь у справі.
- •105. Постановлення та оголошення судового рішення.
- •106. Негайне виконання судового рішення.
- •107. Відкладення судом розгляду справи: підстави, строки, порядок оформлення.
- •108. Зупинення провадження в справі: підстави та правові наслідки.
- •109. Закриття провадження у справі.
- •110. Залишення заяви без розгляду: підстави та правові наслідки.
- •111. Журнал судового засідання: зміст, значення, порядок ведення
- •112. Протокол окремої процесуальної дії: зміст, значення, порядок ведення
- •113. Поняття і види судових рішень.
- •114. Суть і значення рішення суду.
- •115. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення
- •116. Умови набрання чинності рішення суду.
- •117. Законність та обґрунтованість судового рішення судом та інші вимоги досудового рішення.
- •118. Усунення недоліків судового рішення судом, який його постановив.
- •119. Ухвали суду першої інстанції.
- •120.Поняття і суть окремого провадження.
- •121. Поняття і суть наказного провадження.
- •122. Порядок порушення в суді справ окремого провадження.
- •123. Обмеження та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
- •124. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •125. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
- •126. Усиновлення
- •127. Встановлення фактів, що мають юридичне значення.
- •128. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
- •129. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
- •130. Визнання спадщини відумерлою.
- •131. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
- •132. Обов'язкова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.
- •133. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб.
- •134. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •135. Рішення та ухвали, на які може бути подана апеляційна скарга чи подання.
- •136. Строки апеляційного оскарження.
- •137. Форма і зміст апеляційної скарги.
- •138. Підготовка апеляційного розгляду справи.
- •139. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
- •140.Повноваження суду апеляційної інстанції. – 141. 142.
- •143. Ухвали та рішення суду апеляційної інстанції.
- •144. Право касаційного оскарження. Порядок його реалізації. – 145.
- •146. Підготовка касаційного розгляду справи.
- •147. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
- •148. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •149. Порядок постановлення рішень та ухвал судом касаційної інстанції. (див. 148, 150)
- •150. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.
- •151. Підстави для перегляду справ у зв'язку з нововиявленими обставинами.
- •152. Підстави для перегляду справ всу.
- •153. Форма і зміст заяви про перегляд рішення чи ухвали в зв'язку з нововиявленими чи винятковими обставинами. Строки її подачі.
- •154. Право на порушення провадження в справі в зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
- •155. Поняття та значення виконавчого провадження. Органи примусового виконання.
- •156. Рішення, які звертаються до примусового виконання і виконавчі документи.
- •157. Повноваження суду, пов'язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню його рішень.
139. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
При цьому межами розгляду справи апеляційним судом слід вважати максимально допустимий обсяг перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційним судом, встановлений у законі. Межі розгляду справи апеляційним судом бувають матеріально-правовими і процесуальними.
Матеріально-правові межі розгляду справи обмежені змістом позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Таким чином, перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд повинен здійснювати таку перевірку виключно в межах вимог, заявлених раніше в позовній заяві.
Процесуальні межі розгляду справи встановлюють обсяг перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що обмежується доводами апеляційної скарги. Процесуальні межі розгляду цивільної справи не можуть бути ширшими за межі матеріальні.
У частинах 3, 4 ст. 303 ЦПК України встановлюються винятки з загального правила про процесуальні межі розгляду справи апеляційним судом. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо:
1) під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції;
2) поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна і незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження. У цьому випадку апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
Передумовами очевидної незаконності або необґрунтованості рішення суду є такі обставини, як-от: неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мали значення для правильного вирішення справи; недоведеність обставин, що мали значення для справи, які суд вважав встановленими, тощо.
140.Повноваження суду апеляційної інстанції. – 141. 142.
Повноваження суду апеляційної інстанції - це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції, які розглядаються в апеляційному порядку.
Перелік повноважень суду апеляційної інстанції є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому в апеляційного суду відсутня і альтернатива вибору своїх повноважень за наслідками розгляду апеляційної скарги, адже яке саме рішення він має постановити у тому чи іншому випадку чітко передбачено цивільним процесуальним законодавством у статтях 308-311 ЦПК України.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має такі повноваження:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Таким чином, якщо рішення суду першої інстанції було ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження ним обставин справи і оцінки доказів, яка на ньому ґрунтується, то рішення, безумовно, є законним та обґрунтованим, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.
При цьому не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ЦПК України).
Під терміном «формальні міркування», законодавець розуміє ставлення суду апеляційної інстанції до тих порушень матеріального або процесуального закону, які хоча і не вливають на рішення суду першої інстанції, проте можуть бути формальною підставою для його скасування. Такими формальними підставами можна визнати: несвоєчасну сплату судового збору або витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; необґрунтоване відхилення клопотань осіб, які беруть участь у справі; порушення процесуальних строків провадження у справі до судового розгляду тощо;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення
- неповного з'ясування судом обставин, що мають значення справи.
- недоведеності обставин, що мають значення для справи, які д вважав встановленими.
- невідповідності висновків суду обставинам справи,
- порушення або неправильного застосування норм матері, іЦ ного чи процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеним: неправильно застосованими, якщо:
а) застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини.
б) не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 3 ст. 309 ЦПК України).
Цивільний процесуальний закон не містить жодних критеріїв визначення «глибини» порушення процесуальних норм, яке може призвести до неправильного вирішення справи. Тому суттєвими порушеннями норм процесуального права, що можуть стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, слід вважати: недотримання таємниці нарадчої кімнати; відсутність перекладача у справах, у яких беруть участь особи, які не володіють державною мовою, тощо;
Окрему категорію підстав для скасування рішення становлять наступні: розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
3) скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду з підстав, визнаних відповідно статтями 205 і 207 ЦПК України.
Виявивши підстави, визначені у ст. 205 ЦПК України, суд апеляційної інстанції зобов'язаний скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі, постановивши відповідну ухвалу.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України правовім наслідком закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Хоча наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору
Встановивши ж наявність підстав, передбачених у ст. 207 ЦПК України, апеляційний суд має постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і залишення заяви без розгляду
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення причин, що були підставою для цього, має право звернутися до суду повторно (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для використання апеляційним судом зазначеного повноваження.
Свою специфіку мають повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судовий наказ. Так, в результаті апеляційного перегляду судового наказу апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін;
2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
При цьому ухвала апеляційного суду про відхилення апеляційної скарги на судовий наказ і залишення судового наказу без змін є остаточною і оскарженню не підлягає.