- •1. Муніципальне право України як галузь права, його предмет та особливості.
- •2. Муніципально-правові відносини: їх суб’єкти.
- •3.Муніципально-правові норми та інститути.
- •5. Принципи муніципального права.
- •6.Система муніципального права.
- •7. Муніципальне право як наукова та учбова дисципліна.
- •8. Метод муніципального права
- •9. Інститут муніципального права.
- •10. Місце муніципального права в правовій системі України.
- •11. Місцеве самоврядування в сша. Принципи самоврядування.
- •12. Місцеве самоврядування в Західній Європі.
- •13.Поняття місцевого самоврядування.
- •14. Поняття компетенції органів місцевого самоврядування.
- •15. Поняття системи органів місцевого самоврядування.
- •16. Форми територіальної самоорганізації населення.
- •17. Відповідальність органів місцевого самоврядування
- •18. Представницькі органи місцевого самоврядування.
- •19. Поняття територіальної громади
- •20.Державно-правове становище сільського, селищного, міського голови.
- •21.Конституція України 1996р. Про систему місцевого самоврядування.
- •22. Загальні збори (сходи) громадян за місцем проживання.
- •23. Дострокове припинення повноважень органів місцевого самоврядування.
- •24. Секретар сільської , селищної, міської ради.
- •3. Секретар сільської, селищної, міської ради:
- •25. Постійні комісії рад, виникнення, система, повноваження, функції.
- •26.Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997р.
- •27. Функції місцевого самоврядування
- •28. Асоціації та союзи муніципальних утворень.
- •29. Організація місцевої влади в радянський час
- •30. Земське та городове самоврядування в дореволюційній Росії
- •31. Державна підтримка місцевого самоврядування.
- •32. Повноваження органів місцевого самоврядування в області бюджетно фінансової сфери.
- •33. Повноваження органів місцевого самоврядування в області планування.
- •34. Повноваження органів місцевого самоврядування в області охорони навколишнього довкілля.
- •35. Повноваження органів місцевого самоврядування в області житлово-комунального господарства.
- •36. Повноваження органів місцевого самоврядування в області охорони громадського порядку.
- •Реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства.
- •37. Повноваження органів місцевого самоврядування в області соціального захисту населення.
- •38. Повноваження органів місцевого самоврядування в області охорони прав та свобод громадян.
- •39. Місцеві податки та збори.
- •40. Комунальна (муніципальна) власність.
- •41. Доходи бюджетів місцевого самоврядування.
- •42. Витрати бюджетів місцевого самоврядування.
- •43. Фінансово-економічна база місцевого самоврядування.
- •44. Муніципальна власність. Есть в конспекте
- •Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій
- •64. Проходження муніципальної служби.
- •65. Муніципальний службовець: обмеження, пов`язані з муніципальною службою.
- •66. Гарантії та соціальні пільги муніципальних службовців.
- •67. Поняття та структура місцевих бюджетів.
- •68. Муніципальні позабюджетні фонди.
- •69. Місцеві податки і збори – пку від 2 грудня 2010 року
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •2. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •4. Туристичний збір
- •70. Предмети ведення місцевого самоврядування.
- •71. Поняття та система гарантій місцевого самоврядування.
- •72. Акти місцевої державної адміністрації.
- •73. Конституція України про міську виконавчу владу.
- •74. Конституція України про референдуми, їх роль та значення.
- •75. Місцеві референдуми, їх види.
- •76. Основні ознаки місцевого самоврядування.
- •77. Дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.
- •78. Загальні гарантії (економічні, політичні, духовні), місцевого самоврядування.
- •79. Дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення.
- •80. Спеціальні (власно юридичні) гарантії місцевого самоврядування.
- •81. Судова та інші правові форми захисту місцевого самоврядування.
- •82. Земське та міське самоврядування в дореволюційній Росії.
- •83. Закон України " о выборах депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов" від 14.01.1998р.: загальна характеристика.
- •84. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
- •85. Європейська Хартія місцевого самоврядування (загальна характеристика 1985р.)
- •86. Всесвітня Декларація місцевого самоврядування 1985р.
- •87. Магдебурське право як юридична основа розвитку місцевого самоврядування в Україні в XIII-XVI ст.Ст.
- •88. Громадські слухання.
- •89. Функції місцевого самоврядування.
- •90. Формування органів місцевого самоврядування.
- •91.Позабюджетні кошти.
- •92. Конституція України 1996р. Про систему місцевого самоврядування.
- •93. Виняткова компетенція сільських, селищних, міських рад.
- •95. Відповідальність органів та виборчих посадових осіб місцевого самоврядування перед населенням.
- •96. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед фізичними та юридичними особами, перед державою.
- •97. Місцеве самоврядування в Східній Європі (Болгарії, Польші, Румунії).
- •98. Інститути муніципального права.
- •99. Інститути безпосередньої демократії в системі місцевого самоврядування.
- •100. Суб`єкти муніципально-правових відносин.
- •101. Об`єкти муніципально-правових відносин.
- •102. Колективні звернення громадян (петиції) як форма безпосередньої (прямої) демократії.
- •103. Концепція місцевого самоврядування м.Одеси.
- •104. Загальна характеристика Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні " від 21 травня 1997р.
- •105. Проект Хартії м.Одеси, роль та значення.
- •106. Закон України " Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999р. – важна віха в історії місцевих органів виконавчої влади.
- •107. Магдебурзьке право як основа розвитку місцевого самоврядування в хііі-хvi ст.
- •108. Місцеве самоврядування в політико – правових науках сша та Західної Європи.
- •109. Сприйняття Україною міжнародно – правових стандартів місцевого самоврядування та місцевої демократії.
- •110. Міжнародне співробітництво органів місцевого самоврядування України з міжнародними неурядовими організаціями місцевих влад та місцевими владами зарубіжних держав.
- •111. Рада Європи про місцеву демократію.
- •112. Позабюджетні кошти – новий інститут муніципального права України.
- •113. Поняття конст. Ладу: проблеми та перспективи
- •115. Самоврядуванян та демократія.
- •116. Місцеве самоврядування в аспекті конституційной реформи.
- •117. Смотри конспект
- •118. Учите закон, о ктором говорил Давид
- •119. Местные налоги и сборы
- •121. Міськи́й голова́ — головна посадова особа територіальної громади міста в Україні.
- •122. Категорія конституціоналізму, незважаючи на її консервативну природу, в
- •124. В конспекте есть не много, остальное либо придумай, либо я не знаю. Я не смог найти
17. Відповідальність органів місцевого самоврядування
Розрізняють конституційно-правову і майнову відповідальність органів і посадових осіб самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону “про МС”).
Конституційно-правова відповідальність полягає у застосуванні до органів та посадових осіб місцевого самоврядування різних заходів конституційно-правового впливу з боку компетентних державних органів (як правило, без залучення суду).
Майнова або цивільно-правова відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування наступає за їх неправомірні рішення, дії або бездіяльність, якими вони завдають юридичнимі фізичним особам матеріальної та моральної шкоди. Ця шкода згідно зчинним законодавством відшкодовується органами і посадовими особами місцевого самоврядування в повному обсязі за рахунок коштів місцевого бюджету. Коли ця шкода обумовлена розумним ризиком, то це одна справа. Інша - коли вона обумовлена некомпетентністю, особистими інтересами депутатів або сільського, селищного чи міського голови. В таких випадках закон має встановлювати регресну відповідальність тих, хто заподіяв необгрунтовану матеріальну і моральну шкоду, яку відшкодувала територіальна громада.
Депутати і службовці органів місцевого самоврядування, сільські, селищні і міські голови несуть також в межах закону дисциплінарну, адміністативну, фінансову і кримінальну відповідальність. Важливою є і громадсько-політична відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, яка може виражатися в їх добровільній відставціі саморозпуску.
Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами
2. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
18. Представницькі органи місцевого самоврядування.
Положення вітчизняного законодавства про здійснення місцевого самоврядування в Україні як безпосередньо територіальними громадами, так і через органи місцевого самоврядування, тобто шляхом використання інститутів безпосередньої і представницької демократії, погоджується з вимогами Європейської хартії про місцеве самоврядування, адже наявність виборних представницьких органів на місцевому рівні – безумовна організаційна умова реальності й ефективності місцевого самоврядування.
Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», представницький орган місцевого самоврядування – це виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Дворівнева система представницьких органів місцевого самоврядування закріплена ч.3,4 ст.140 Конституції України і ст.5 вищевказаного Закону з урахуванням адміністративно-територіального устрою. Перший рівень складають сільські, селищні, міські ради, районні в місті ради (у випадку їх створення), які представляють територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Обласні та районні ради мають іншу природу і виступають як представницькі органи місцевого самоврядування другого рівня, оскільки представляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство наявності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Як цілком слушно зазначається в науковій літературі, завдяки існуванню обласних і районних рад система місцевого самоврядування, здійснюваного на рівні територіальних громад, має своє продовження і на регіональному рівні.
Строк повноважень місцевих рад усіх рівнів – 5 років (ст. 141 КУ)
Вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у місті рад здійснюються за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села, селища, міста, району в місті. Загальний склад цих представницьких органів місцевого самоврядування залежить від кількості населення адміністративно-територіальної одиниці (від 15 до 120 депутатів). Рішення про загальний склад ради приймається радою поточного скликання не пізніше ніж за 75 днів до дня виборів нової ради. Якщо таке рішення не прийняте, то загальний склад дорівнює мінімальній межі, яка встановлена ст.5 Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів».
Організацію й проведення місцевих виборів здійснюють територіальні виборчі комісії (сільські, селищні, міські, районні в місті), окружні та дільничні. Виборчі округи утворюються територіальними виборчими комісіями не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів при дотриманні приблизно рівного числа виборців у розрахунку на один виборчий округ. Для проведення голосування і підрахунку голосів територія села, селища, міста, району в місті ділиться місцевою радою або його виконкомом на виборчі дільниці з числом від 20 до 3000 виборців.
Результати виборів встановлює окружна (територіальна) виборча комісія на основі протоколів дільничних виборчкомів. Обраним у депутати сільської, селищної, міської, районної в місті ради вважається кандидат, що одержав найбільшу в порівнянні з іншими кандидатами кількість голосів виборців.
Вибори депутатів районних та обласних рад проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах. Межі виборчих округів по виборах до районної ради збігаються з межами сіл, селищ, міст районного значення, що входять у даний район, а по виборах до обласної ради – з межами районів і міст обласного значення, що входять до складу області.
Загальний склад районної ради залежить не від кількості населення, а від числа територіальних громад, що входять до складу району. У випадку наявності в районі до 10 територіальних громад, кожна з них повинна бути представлена не менше ніж 4 депутатами, від 11 до 30 – 3 депутатами, понад 30 – 2 депутатами. Ця кількість дорівнює числу депутатських мандатів по округу. Загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів.
В обласній раді загальний склад також визначається, виходячи з кількості районів, міст обласного значення – за наявності до 15 районів, міст обласного значення кожний з них повинен бути представлений не менше ніж 4 депутатами, від 16 до 30 – 3 депутатами, понад 30 – 2 депутатами. Загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів.
Обраними в депутати районної, обласної ради вважаються ті кандидати, які одержали на виборах більше, у порівнянні з іншими кандидатами, число голосів виборців. Загальне число обраних кандидатів не може перевищувати числа встановлених депутатських мандатів по даному виборчому округу.
Депутатом місцевої ради може бути обраний громадянин України, що має право голосу і на день виборів досяг віку 18 років. Суб’єктами права висунення кандидатів у депутати місцевих рад є виключно громадяни України, які реалізують це право шляхом самовисунення, збори виборців (за місцем проживання, трудової діяльності або навчання), місцеві осередки політичних партій, виборчі об’єднання місцевих осередків політичних партій – блоки, громадські організації.
Рада вважається правомочною за умови обрання не менше 2/3 депутатів від загальної кількості ради. У противному випадку до обрання необхідної кількості депутатів продовжує працювати рада попереднього скликання.