88. Громадські слухання.

Під громадськими слуханнями слід розуміти форму реалізації членами територіальної громади міста Львова права на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, що визначена Конституцією та Законом „Про місцеве самоврядування в Україні”. 

Законодавець встановив, що порядок організації громадських слухань регулюється статутами територіальних громад. Тому всі процедури щодо порядку їх організації мають бути чітко окреслені в статуті або винесені в окреме провадження (додаток), яке буде його невід’ємною частиною. Це важливо, оскільки внести зміни до статуту значно важче, ніж до окремого положення, яке ухвалює рішенням місцева рада.  

Статтею 13 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” громадські слухання передбачаються у такий спосіб:

Стаття 13. Громадські слухання 

1.  Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та поса­довими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушува­ти питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого зна­чення, що належать до відання, місцевого самоврядування. 

2.   Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на  рік. 

3.   Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слу­хань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. 

4.  Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади. 

Предметом слухань можуть бути будь-які питання місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування. Вимогами часу є винесення на громадські слухання проблем ресурсного становлення та розвитку територіальних громад, комунальної власності, житлово-комунального господарства, місцевого бюджету, будівництва тощо. 

Мета проведення громадських слухань полягає у наданні громадянам реальної можливості брати участь у підготовці рішень щодо проблем життєзабезпечення й розвитку територіальної громади міста.

Залежно від процедури прийняття рішення міською радою, громадські слухання поділяються на два види: 

·    обов’язкові, проведення яких є обов’язковим перед прийняттям радою рішень із низки питань, про які йтиметься далі; 

·    загальні, які ініціюються громадянами, об’єднаннями громадян та іншими особами. 

Так, проведення громадських слухань є обов'язковим перед прийняттям радою рішень з питань: 

- статуту територіальної громади; 

- стратегічного, генерального планів розвитку, програми соціально-економічного і культурного розвитку; 

- містобудівної документації; 

- міського бюджету на наступний рік; 

- встановлення місцевих податків і зборів, їх ставок і податкових пільг; 

- випуску міських позик; 

- отримання кредитів міською радою; 

- відчуження з комунальної власності, передача у концесію, довгострокову оренду підприємств, що створюють, виробляють або надають житлові та комунальні послуги територіальній громаді;  

- встановлення тарифів на послуги, щодо яких рішення приймає орган місцевого самоврядування; 

-    організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають охороні; 

-    розміщення на території міста екологічно небезпечних об’єктів, надання дозволів на яке належить до компетенції міської ради. 

Ініціаторами проведення загальних громадських слухань можуть виступати наступні суб’єкти: 

·    міський голова; 

·    міська рада; 

·    виконавчий комітет міської ради; 

·    постійна депутатська комісія ради, депутатська група або фракція; 

·    орган самоорганізації населення, який діє на території міста Львова; 

·    об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або їх асоціації, які діють на території міста Львова; 

·    громадська організація, що розповсюджує свою діяльність на територію міста Львова; 

·    міський осередок політичної партії. 

Самі громадські слухання мають відкритий характер. Участь у них можуть брати члени територіальної громади міста Львова та громадяни, трудові відносини яких офіційно зареєстровані роботодавцем на території міста Львова, є дієздатними та досягли 18 років. Під час проведення громадських слухань не можуть чинитися перешкоди для участі у них представників засобів масової інформації. 

Після реєстрації повідомлення про ініціативу проведення громадських слухань, крім випадків проведення обов’язкових громадських слухань, ініціаторам видається зразок підписного листа для збору підписів на підтримку проведення громадських слухань, форма якого подається в додатку положень самого міста, села, селища. 

Підписний лист повинен містити назву документа „Підписний лист” та порядковий номер (нумерація всіх підписних листів має бути наскрізною). Кількість підписів, необхідних для реєстрації ініціативи проведення громадських слухань повинна бути не меншою 400. 

Зібрані підписні листи подаються міські раді, після чого, власне ініціатива проведення громадських слухань реєструється управлінням „Секретаріат ради” у Книзі реєстрації місцевих ініціатив, загальних зборів, громадських слухань у місті Львові. Як наслідок, міський голова видає розпорядження про проведення громадських слухань, в якому зазначаються: 

·   тема громадських слухань; 

·   дата, місце та час їх проведення; 

·   ініціатор чи організатор проведення слухань; 

·   склад Підготовчої групи по проведення громадських слухань; 

·   дата проведення першого засідання Підготовчої групи; 

·   виконавчі органи та посадові особи органів місцевого самоврядування, відповідальні за своєчасну і якісну підготовку громадських слухань.