105. Проект Хартії м.Одеси, роль та значення.

Прийняття 21 травня 1999р. Верховною радою України Закону України “Про місцеве самоврядування” відкрило новий період у розвитку статутного права України. Правовою підставою для відродження статутного права в Україні є ст.19 Закону “Статут територіальної громади села, селища, міста”.

Однак, якщо практичну роботу з розробки Статутів територіальних громад, хоч і не активно, проте проводять, то в теоретичному плані це питання залишається недостатньо дослідженим. Передусім це стосується визначення поняття та юридичної природи Статуту територіальної громади.

У науковій літературі вже є перші спроби визначити поняття Статуту територіальної громади або його ознак. Так В.Кравченко та Н.Линник зазначають, що Статут є основним актом місцевого самоврядування, “муніципальним актом”. Це підзаконний нормативно-правовий акт, що видається територіальною громадою, органами місцевого самоврядування. Статут повинен мати більш високу юридичну силу порівняно з усіма іншими актами, які приймаються в системі актів місцевого самоврядування.

Під актом місцевого самоврядування вони розуміють владний припис уповноваженого суб’єкта місцевого самоврядування, який, відповідно до закону, регулює відносини в сфері місцевого самоврядування шляхом встановлення, зміни чи припинення правових норм.

Мучник О.Г. стосовно розробленого ним проекту Хартії (Статуту) м.Одеси зазначає, що Хартія (Статут) має подвійну природу: з одного боку, – це, безперечно, нормативний акт, що мусить забезпечити одеситам безпеку, добробут та психологічну комфортність проживання у рідному місті, з іншого – це своєрідний акт самоусвідомлення територіальної громади

106. Закон України " Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999р. – важна віха в історії місцевих органів виконавчої влади.

Закон України “Про місцеві державні адміністрації” був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 1999 року. Вперше його подали на розгляд народні депутати України 13-го скликання Коліушко, Стретович, Лавринович та інші 17 жовтня 1996 року. Законопроект пройшов декілька читань, а Президент декілька разів накладав на нього вето і вносив до нього поправки.

Метою цього закону є визначення структури, повноважень і підпорядкованості в ієрархії виконавчої влади в адміністративно-територіальних одиницях України, забезпечення законності існуючих орґанів виконавчої влади, а також запровадження механізмів уреґулювання можливих конфліктів як всередині виконавчої гілки влади, так і між орґанами місцевого самоврядування та виконавчою владою.

Але він містить деякі невідповідності, суперечноcті та формулювання, які можуть призвести до непорозумінь:

1.Закон дає неоднозначне формулювання питання державної власності: в статті 15 говориться, що “в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об’єкти державної власності, передані їм у встановленому законом порядку”.

2.У статті 39 сказано, що голови місцевих державних адміністрацій порядкують коштами цієї інституції (така ж ситуація і з органами місцевого самоврядування). Але контрольні й ревізійні механізми не прописані.

В цілому, Закон “Про місцеві державні адміністрації” є позитивним кроком – він визначає сфери компетенцій обласних і реґіональних/міських органів виконавчої влади. Однак він залишає без відповіді основні процедурні питання, більшість з яких може загострити конфлікт між місцевими державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування на рівні міста, селища й села.