Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка ТОМ ч 2.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
2.73 Mб
Скачать

6. Ознаки подільності чисел на 4 і на 25

Теорема (ознака подільності на 4 і 25). Для того щоб число ділилося на 4 (на 25), необхідно й достатньо, щоб на 4 (на 25) ділилося число, утворене його двома останніми цифрами.

Д оведення. Число а = аnаn-1...а0 запишемо у вигляді суми двох доданків: a = (аn10n + ... +a2102) + (a110 + a0). Перший до­данок ділиться як на 4, так і на 25. Отже, число а як сума двох до­данків ділиться на 4 (на 25) тоді і тільки тоді, коли на 4 (на 25) ділиться число a1a0 = a110+a0, утворене двома останніми цифрами числа а. Теорему доведено.

7. Ознаки подільності чисел на 3 і на 9

Теорема (ознака подільності на 3 і на 9). Для того щоб чис­ло а ділилося на 3 або на 9, необхідно і достатньо, щоб на 3 або на 9 ділилася сума цифр цього числа.

Доведення. Запишемо число а у вигляді: а =an10n + ...+a110+a0. Оскільки 10=9+1, 102 = 99+1, ..., 10n = 99...9 + 1, то аn (99...9 + 1) + ... + a1 (9+1) + а0 =. (аn99...9+…+a19)+(an+…+a1+a0).

n

Перші доданки суми діляться як на 3, так і на 9. Отже, для того щоб число а ділилося на 3 або на 9, необхідно й достатньо, щоб сума однозначних чисел, виражених його цифрами (сума цифр) аn + ... + a1 + a0, ділилася на 3 або на 9. Теорему доведено.

8. Загальна ознака подільності Паскаля

У XVII ст. відомий французький математик Б. Паскаль довів загальну ознаку подільності, яка доводиться для чисел, записа­них у будь-якій позиційній системі числення. Сформулюємо й доведемо її для натуральних чисел, записаних у десятковій системі числення.

Т еорема (ознака подільності Паскаля). Для того щоб число аn+…а0 ділилося на число m, необхідно й достатньо, щоб на число т ділилося число r= anrn+…+a1r1+a0, де rn остача від ді­лення 10k на число m, k = 1, 2, ..., п.

Доведення. Запишемо число a у вигляді а =an10n + ... +a110 + а0 = mqk + гk, 0 < rk < m, k = 1, 2, ... , п. Піс­ля підстановки цих значень у запис числа а дістанемо: a = (anqn+ …+ a1q1)m + anrn + … + a1r1 + a0).

Теорему доведено.

Наведемо приклад застосування цієї ознаки для m = 11. Маємо 10 = 11-1; 102 = 11 · 9 + 1; 103 = 11 . 91 - 1; 104 =11 . 99 +1, … .

O тже, число а = аn...а1a0 ділиться на 11 тоді і тільки тоді, коли різниця між сумою цифр, які стоять на непарних місцях, і су­мою цифр, які стоять на парних місцях, ділиться на 11, тобто число r = 0 + а2 + …) — (a1+a3+ ...) ділиться на 11.

Так, число 6 671 829 ділиться на 11, бо число r = (9 + 8 + 7 + 6) - (2 + 1 + 5) = 30 – 8 = 22 ділиться на 11.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Курс математики. Навч. посібник. В. Н. Боровик. – К.: Вища шк.1995р. с. 156-161.

2. Основы начального курса математики. Учеб. пособие. Л. П. Стойлова. – М. Просвещение. 1988 г. с. 197 - 206.

3. Математика. Множини. Логіка. Цілі числа. Практикум. В. М. Кухар. – К. Вища школа. 1989 р. с. 275 – 281, 277-278.

П рактичне заняття № 2

Тема. Подільність чисел. Застосування ознак подільності суми, різниці, добутку цілих невід’ємних чисел

Мета. Пригадати теоретичні відомості про подільність чисел та застосувати їх до розв’язування задач.

Студенти повинні знати:

  • поняття відношення подільності;

  • символ для позначення відношення “ділитись націло”;

  • означення простого і складеного числа;

  • властивості відношення подільності;

  • ознаки подільності суми, різниці, добутку цілих невід’ємних чисел.

Студенти повинні вміти:

  • виконувати ділення одного числа на інше з остачею і націло;

  • доводити ознаки подільності;

Література

  1. Курс математики: Навч. посібник / В. Н. Боровик. – К. : Вища шк., 1995. с. 156-158, 170-171.

  2. Теоретичні основи початкового курсу математики: Навч. посібник / В. М. Кухар. – К. Вища шк., 1980. с. 153-154, 157-161.

  3. Теоретичні основи початкового курсу математики: Навч. посібник / В. М. Кухар. – К. Вища шк., 1987. с. 192 -199.

  4. Основы начального курса математики: Учеб. пособие Л. П. Стойлова. - М. “Просвещение” 1988. с. 197-203, 206-215.

  5. Математика. Множини. Логіка. Цілі числа. Практикум. В. М. Кухар. – К. Вища шк., с. 1989. с. 275-283, 286-294.