- •Модуль 3
- •Тема 3.1.
- •Десяткова система числення (алгоритми виконання дій)
- •Запис і читання чисел в десятковій системі числення
- •2. Порівняння чисел за їх записом в десятковій системі числення
- •3. Алгоритм додавання в десятковій системі числення
- •4. Алгоритм віднімання в десятковій системі числення
- •5. Алгоритм множення в десятковій системі числення
- •6. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення.
- •1 . Позиційні і непозиційні системи числення
- •2. Запис і читання чисел в інших недесяткових системах числення
- •3. Алгоритм переходу від десяткової системи числення до іншої позиційної системи з довільною основою q
- •4. Перехід від недесяткової системи числення до десяткової
- •5. Перехід від однієї недесяткової системи числення до іншої недесяткової системи числення
- •6. Алгоритми додавання і віднімання, множення і ділення чисел в недесяткових системах числення
- •Виконати множення в трійковій системі числення: 2102 · 21; 122 · 22.
- •П рактичне заняття № 1
- •План та хід заняття
- •1. Поняття відношення подільності
- •2. Властивості відношення подільності
- •3. Достатня умова подільності суми (різниці)
- •4. Достатня умова подільності добутку
- •5. Ознаки подільності чисел на 2 і на 5
- •6. Ознаки подільності чисел на 4 і на 25
- •7. Ознаки подільності чисел на 3 і на 9
- •8. Загальна ознака подільності Паскаля
- •П рактичне заняття № 2
- •План та хід заняття
- •1 . Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- •2. Обчислення найбільшого спільного дільника і найменшого спільного кратного за канонічним розкладом чисел
- •3. Алгоритм Евкліда
- •4. Ознака подільності на складені числа
- •П рактичне заняття № 3
- •План та хід заняття
- •1 . Поняття дробу
- •2. Додатні раціональні числа. Алгебраїчні операції над раціональними числами
- •3. Десяткові дроби
- •Множина додатних ірраціональних чисел. Додатні дійсні числа
- •5. Алгебраїчні операції над додатними дійсними числами
- •П рактичне заняття № 4
- •Хід заняття
- •1 . Алфавіт математичної мови
- •2. Числові вирази
- •3. Вирази із змінними
- •4. Тотожні перетворення виразів. Тотожності
- •Числові рівності і нерівності
- •Основні властивості числових рівностей
- •Основні властивості числових нерівностей
- •8. Рівняння з однією змінною
- •9. Нерівність з однією змінною. Рівносильність нерівностей
- •П рактичне заняття № 5
- •План та хід заняття
- •П оняття числової функції
- •Лінійна функція
- •Пряма пропорційність
- •Обернена пропорційність
- •П рактичне заняття № 6
- •План та хід заняття
- •2. Поняття величини
- •3. Адитивно-скалярні величини та їх властивості
- •П рактичне заняття № 7
- •План та хід заняття
- •П рактичне заняття № 13
- •Практичний блок
- •План та хід заняття
- •Література
- •Модульна контрольна робота № 2 Цілі невід’ємні числа. Додавання і віднімання, множення та ділення цілих невід’ємних чисел
- •Модульна контрольна робота № 3 Цілі невід’ємні числа і операції над ними
- •Модульна контрольна робота № 4 Розширення поняття числа. Елементи алгебри. Величини та одиниці їх вимірювання
- •Додаток 4 Критерії оцінювання успішності студентів з дисципліни «Теоретичні основи математики»
- •Система рейтингових балів для різних видів контролю: Теоретичні основи математики
- •Додаток 5. Робоча програма для студентів
- •Література
Лінійна функція
Якщо учень купив х олівців по 4к. за кожен і зошити по 13 к., то ціна (у к.) його покупки може бути визначена так: у=4х+13. Залежність між кількістю куплених олівців і ціною всієї покупки є функція, так як кожному значенню х відповідає єдине значення у. Ця функція називається лінійною.
Лінійною функцією називається функція, яку можна задати з допомогою формули виду y=kх+b, де х – незалежна змінні, а k і b – задані дійсні числа.
Якщо k=0, то виходить функція виду у=b, її називають постійною функцією.
Областю визначення лінійної функції є множина дійсних чисел. Графіком лінійної функції y=kх+b є пряма. Положення цієї прямої на площині визначають коефіцієнти k і b. Покажемо це.
Роздивимося спочатку графіки функції, заданих формулами (мал. 145).
В даних виразах коефіцієнт k приймає різне значення, а коефіцієнт b постійне. Якщо позначити через кут між віссю ОХ і графіком лінійної функції і виміряти його проти часової стрілки, то можна побачити, що величина цього кута залежить від коефіцієнта k. Якщо , то кут гострий (мал. 146); якщо ж , то кут тупий (мал. 147). Із малюнка 145 видно, що, чим більше модуль числа k, тим ближче пряма y=kx+b до осі Оу.
Так, як коефіцієнт k зв’язаний з кутом , то k називають кутовим коефіцієнтом.
Розглянемо тепер функції, задані формулами у=х+3 та у=х-3 (мал. 148).
В них коефіцієнт k один і той же, а коефіцієнт b приймає різне значення, Порівнюючи побудовані на малюнку 148 прямі, підмічаємо, що при зміні b графік переміщується паралельно самому собі. Якщо х=0, то у= b, тобто точка (0, b) належить графіку функції у= k х+ b, тому, коефіцієнт b є значенням довжини відрізка, відтинаючого прямою на осі Оу. Так, для функції у=х+3 та у=х-3 цей відрізок складає 3 одиниці.
Якщо звернути увагу до малюнку 145, то можна побачити, що при k>0 функція у= k х+ b зростає, а при k<0 спадає по всій області визначення. Дійсно, нехай х1<х2. Тоді у1= k х1+ b, у2= k х2+ b. Порівняємо у1 та у2: у2- у1= (k х2+ b)- (k х1+ b)= k(х2-х1).
По умові х2-х1>0, значить знак рівності у2 - у1 залежить від знака коефіцієнта k. Якщо k>0, то у2- у1>0, і поступово, із того, що х1<х2, виходить, що у1 < у2, тобто функція у= k х+ b зростаюча на множині дійсних чисел. Якщо k<0, то у2- у1<0, звідки у1 >у2 та виходячи із того, що х1<х2 виходить, що у1 > у2, тобто функція у= k х+ b спадаюча на множині дійсних чисел.
Вправи
1. Побудуйте графік функції у=2х-3 при умові, що її областю визначення є: а) R; б) ; в) .
2. Відомо, що графік функції у=2х+ b проходить через точку (1,4). Чи пройде вона через точку (3,8)?
3. Знайти коефіцієнти k і b, яка функція задана формулою: а) х-2х=-3; б)2х-3у=-10; в) х-3у=0.
4. Залежність маси (у) ящика з деталями від числа деталей (х) виражається формулою у=0,3х+1,5. Обчисліть масу ящика із деталями при наступних значеннях.
х |
10 |
15 |
20 |
23 |
у |
|
|
|
|
Яким буде графік даної залежності?
5. До привалу туристи пройшли 12км. Після привалу вони йшли х годин зі швидкістю 2,5км/год. Складіть формулу, яка виражає залежність між часом руху (х) і всією пройденою відстанню (у). Яку функцію задає ця формула? Яка область визначення даної функції, якщо весь пройдений туристами шлях не перевищує 25 км?
6. Залежність ціни (у) телеграми від числа слів (х) в ній виражається формулою у=5х+20. Обчисліть ціну телеграми при наступних значеннях х:
х(слів) |
10 |
16 |
25 |
30 |
у(копійок) |
|
|
|
|
Яка область визначення даної залежності, якщо ціна телеграми не перевищує 1грн. 20к.?
7. Із населеного пункту в місто, яке знаходиться на відстані 20км, зі швидкістю 5км/год відправився пішохід. На якій відстані (s км) від міста буде пішохід через t годин? Які значення може приймати t?