2. Структура та ієрархія

Для ефективного керування організацією необхідно, щоб її структура відповідала цілям і задачам діяльності підприємства і була пристосована до них.

Організаційна структура створює деякий каркас, що є основою для формування окремих адміністративних функцій. Організаційну структуру можна порівняти з кістяком живого організму - з основою конструкції, що зв'язує воєдино функціонуючі окремі) частини тіла. Структура виявляє і установлює взаємини співробітників усередині організації. Тобто, структура організації встановлює деякий загальний набір попередніх положень і передумов, що визначають, які члени організації несуть відповідальність за ті чи інші види рішень. Структура організації формується по загальних принципах (див. мал. )

Структура організації визначає також структуру підцілей, що служить критерієм вибору при підготовці рішень у різних частинах організації. Вона установлює відповідальність підрозділів організації за ретельне дослідження окремих елементів зовнішнього оточення і за передачу до відповідних точок інформації про події, що вимагають особливої уваги. Типова структура організації зображена на малюнку (див. вище)

З поняттям структури організації тісно зв'язане поняття про ієрархічні взаємозв'язки. Усе більша кількість організацій мають ієрархічну природу. Майже кожна організація - церква, університет чи підприємство - складається з підрозділів, що поділяються на більш дрібні організаційні одиниці, що дробляться у свою чергу на ще більш дрібні частини.

У класичній теорії організації поняттю ієрархічної структури відповідає так називаний принцип сходів. Цей принцип припускає розподіл влади і відповідальності по вертикалі ієрархії і розподіл обов'язків між підрозділами.

Ієрархічна структура має важливе значення для загальної теорії систем. Майже кожна система в природі і суспільстві має ієрархічну структуру. Навіть Всесвіт складається з безлічі складних підсистем - Земля з її власною системою є підсистемою Галактики, що, у свою чергу, є підсистемою в нескінченній послідовності інших надсистем. Дуже дрібні одиниці ієрархії, такі, як атом, є комбінацією ряду підсистем, організованих у більш велику системну одиницю. Ієрархія являє собою, очевидно, загальну закономірність природи. Один з основних принципів теорії організації - принцип ієрархічної структури - є також головним принципом загальної теорії систем.

3. Моделі організацій Бюрократична модель

Говорячи про технічні переваги бюрократичної системи, Вебер писав: “Вирішальна перевага бюрократичної організації перед будь-яким іншим видом організації полягає в тому, що вона завжди має чисто технічну перевагу. Досконалий механізм бюрократичної організації в порівнянні з всіма іншими видами організації дає таку ж перевагу, як і машина в порівнянні з немеханізованими способами виробництва.

Точність, швидкість, відсутність невизначеності, чітке діловодство, безперервність, розсудливість, єдність, сувора субординація, зменшення тертя між членами організацій і скорочення витрат праці і матеріалів - усе це доведено до досконалості в чисто бюрократичній організації, і особливо в тій формі, де строго проводиться єдиноначальність”.

На думку Вебера, іншою перевагою бюрократичної організації є її універсальність. Він вважав, що така організаційна форма сприяє збільшенню ефективності найрізноманітніших організацій - як промислових підприємств, так і урядових закладів, військових підрозділів і професійних об'єднань.

По Веберові, основними рисами “ідеальної” бюрократичної організації є:

1) поділ праці на основі функціональної спеціалізації; 2)чітка ієрархія влади; 3) система правил, що визначають права й обов'язки кожного члена організації; 4) система процедур, що визначають порядок дії у всіх ситуаціях, що зустрічаються в процесі функціонування організації; 5) ігнорування особистих якостей у взаєминах між співробітниками організації; 6) добір і висування працівників по їхній кваліфікації.