4. Внутрішні перемінні організації.

ЦІЛІ – це конкретні продукти, результати чи кінцеві стани, які прагнуть досягти члени організації в процесі спільної діяльності. При цьому цілі підрозділу, спеціалізованих груп ув'язані загальними цілями організації.

ЗАДАЧІ – робота, яку треба виконати визначеним способом у встановлений термін. Робота здійснюється з персоналом, інформацією, предметами. Відповідно можна класифікувати реальні задачі.

СТРУКТУРА організації – це співвідношення рівнів керування і функціональних (виробничих) зон, використовуваних для виконання задач і досягнення цілей організації.

ТЕХНОЛОГІЯ – послідовність (порядок, регламент) використання засобів, прийомів, способів перетворення вихідних матеріалів у кінцеві результати. Розрізняють технологію керування і виробничу. Виробнича використовує механізм, інструменти, навички, знання і способи організації праці. Останні класифікують (по Дж. Вудворд) на одиничне (індивідуальне) чи дрібносерійне, багатосерійне чи масове, безупинне (автоматизоване) чи потокове виробництво. По класифікації Д.Томпсона виділяють багатоланкові, посередницькі й інтенсивні технології. Розходження класифікацій, у принципі, лише термінологічні і випливають з того, що Вудворд займалася промисловим виробництвом, а Томпсон як соціолог прагнув охопити усі види організацій.

ПЕРСОНАЛ – основна сфера діяльності керівників. Тут основні питання – взаємини людей, їхнє поводження, способи мотивації до праці.

РЕСУРС -все використовуване у виробництві продуктів і послуг, що перетворюється і видозмінюється, здобуваючи споживчі якості.

Взаємозв'язок внутрішніх перемінних організації

Технологія

Структура

Цілі та задачі

Люди

Ресурси

5. Фактори зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ організації включає такі фактори впливу, як постачальники, споживачі, конкуренти, державні органи і закони, фінансові установи, політичні, соціальні й економічні умови. Розрізняють середовище прямого і непрямого впливу. До середовища прямого впливу відносять фактори, що безпосередньо впливають на діяльність організації і випробують її зворотний вплив. Це постачальники (матеріалів, техніки, технології, фінансових і трудових ресурсів), споживачі продукції і послуг, конкуренти, закони й установи державного регулювання. Середовище непрямого впливу складають фактори опосередкованого впливу на діяльність організації: стан економіки, політичні зміни, соціальні, етнічні, культурні умови, науково-технічний прогрес і ін.

Вплив на організацію здійснюється взаємозалежними факторами, що відрізняються різною складністю, динамікою і навіть невизначеністю (у залежності від кількості інформації). Найбільш очевидний вплив на організацію, що має входи і виходи, постачальників.

П ОСТАЧАЛЬНИКИ забезпечують матеріалами, енергією, обладнанням, інформацією й іншими видами інтелектуальної продукції. Ступінь, силу впливу постачальників можуть визначати такі умови як сфера діяльності (транспортні організації відчутніше сприймають коливання цін на пальне), політичні умови (введення ембарго, економічні санкції до Лівії, республікам Югославії) і навіть соціокультурні особливості (дбайливість японців). Очевидно, умови що впливають, у свою чергу, є факторами (див. мал.), що і підтверджує їхній взаємозв'язок.

Середовище прямого впливу

СПОЖИВАЧІ у високорозвинених країнах постають ключовою характеристикою зовнішнього середовища. На думку Пітера Друкера, основна мета бізнесу створювати споживача. Природно, що така орієнтація веде до розвитку маркетингу, сегментації і спеціалізації ринків збуту, їхній соціокультурній спрямованості. Настільки ж природно, що в умовах товарного дефіциту, що має місце в постсоціалістичній економіці, споживачі займають підлегле положення. А це в корені змінює послідовність і ієрархію цілей, що стоять перед менеджерами ринкової економіки, що зароджується.

КОНКУРЕНТИ при розвитих ринкових відносинах є могутнім фактором зовнішнього впливу. Якщо організація не адаптується, саморегулюється під впливом конкуренції в боротьбі за споживачів, вона їх утрачає. У підсумку падає збут, погіршується економічне становище. Варто помітити, що конкуренція ведеться не тільки за споживачів, але і за матеріальні і трудові ресурси, за капітал і досягнення науково-технічного прогресу. При цьому можуть використовуватися такі важелі, як державний і зовнішньополітичний вплив. Прикладом може служити витиснення США передових російських космічних технологій чи ринку української металопродукції зі свого внутрішнього ринку.

СЕРЕДОВИЩЕ НЕПРЯМОГО ВПЛИВУ не впливає настільки очевидно на діяльність організацій, як перераховані вище «прямі» фактори. Однак якщо це справедливо в цілому для розвинутої ринкової економіки (без обліку воєн і великих суспільних катаклізмів), то в перехідний, перебудований період устояний поділ факторів по сферах прямого і непрямого впливу дуже умовний.

До факторів непрямого впливу відносяться також природні, кліматичні умови, за винятком масштабних катаклізмів і катастроф. До катаклізм можна віднести землетруси, повені, виверження вулканів перевищуючі сформовані представлення про норми.

Наприклад, від поводі в червні 2002 у Китаї постраждало 330 тис. чіл. У цей же час на Північному Кавказі повінь знедолила десятки тисяч чоловік, а більш ста з них загинуло.

Катастрофою був терористичний акт 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку, що забрав життя декількох тис. чол. Крім зруйнованого гігантського торгового центра, економічні збитки були величезні і торкнулися багатьох не побічно, а прямо. Так, на 20 % скоротилися авіаперевезення в наступні 3-4 місяця. Близько 73 тис. чол. утратили роботу. І природно, величезні збитки понесли страхові компанії. Але найважчою катастрофою XX століття була, звичайно, аварія на Чорнобильської АЕС, наслідки якої важко оцінити.