1.Що дозволяє досягти планування:

• визначити цілі діяльності фірми на певний період і види цієї діяльності;

• з'ясувати джерела матеріальних трудових, інформаційних, фінансових і інших ресурсів та резервів;організувати структуру виробництва та управління;

• намітити шляхи підвищення продуктивності праці, ефективності управління і більш прибуткової роботи;

• аналізувати поточну діяльність виробничих, фінансових, збутових і кадрових органів, здійснювати контроль.

2.Хто займається плановою діяльністю?

• При централізованій формі управління на фірмі створюється спеціальний орган плановий комітет (плановий відділ). Туди входять представники вищої ланки управління. Затвердження планів здійснюється вищим керівництвом одноосібно.

• У фірмах із середнім ступенем централізації планові органи приймають рішення лише по основним ключовим проблемах, а детальне пророблення інших питань здійснюють планові підкомітети та підрозділи.

• При децентралізованій системі управління плануванням займаються самі підрозділи, а за центральними органами закріплюються питання розробки форм планів, доведення до відомості плановиків генеральних ідей і цілей фірми, лімітів та іншої необхідної інформації.

• На основі погоджених планів підрозділів створюється зведений комплексний план розвитку фірми.

3.Якими принципами керуються планові органи підприємства, фірми?

Бажано докладно розібрати кожне питання і принципи планування, з'ясувати, яку роль кожний з них має і що може привести до негативних наслідків, якщо не будуть дотримуватися ці принципи.

Принципи планування і його види :

• участь у плануванні осіб, причетних до його виконання «зверху вниз» і «знизу вгору»;

• безперервність планування, координація діяльності при складанні і виконанні планів;

• реальність поставлених цілей і засобів її досягнення;

• науковий підхід до планування;

• взаємна згода й ув'язування стратегічного плану з короткостроковими, оперативними;

• контроль.

Плани розрізняються по термінах їхньої дії. Вони можуть бути ДОВГОСТРОКОВИМИ, СЕРЕДНЬОСТРОКОВИМИ, КОРОТКОСТРОКОВИМИ й ОПЕРАТИВНИМИ. У залежності від характеру підрозділу чи виду діяльності самої фірми, розробляються конкретні види планів .

Довгострокове планування вирішує задачі вибору стратегії діяльності, трудового потенціалу, інвестицій, НДОКР, позиціонування нових продуктів на ринках. Воно ведеться на термін до 5 років з обов'язковим щорічним коректуванням.

Середньострокове (агрегатне) планування визначає кількісні і тимчасові орієнтири виробництва (звичайно від 3-х до 18 місяців). Агрегатне планування визначає кращі економічні шляхи задоволення прогнозованого попиту, рівні витрат ресурсів і праці. Воно регулює ресурсне забезпечення, запаси, допоміжні і субпідрядні роботи. Термін «агрегування» означає об'єднання ресурсів, необхідних для задоволення попиту в потрібних кількостях у заданий час.

Стосовно довгострокового планування, що задає стратегії діяльності і їх укрупнене ресурсне забезпечення, агрегатне вирішує тактичні задачі. План тактичних рішень складається з квартального і місячного планування, що враховує ситуацію на ринках споживання і ресурсів.

Короткострокове планування «дизагрегує» середньостроковий план у місячний, тижневий плани і конкретизує їх у добові та годинні завдання (плани-графіки). Вирішуються задачі запуску завантаження, пропускної здатності та ін.

Термін дії короткострокового плану не більш місяця, оперативного – день. В оперативних планах визначається поточна робота і потреби в енергії і сировині, машинах, устаткуванні й інструментах, робочій силі, коштах на відповідний період часу. Терміни, виробничий процес вимагають диспетчеризації.

У плановій роботі можна виділити ІНВЕСТИЦІЙНЕ планування, у процесі якого визначається необхідність у засобах для відновлення та підтримки в належному стані основного капіталу. На практиці сюди відноситься закупівля основних засобів, зміст, ремонт, амортизація, страхування, податки на власність. Звичайно, ці питання включають у фінансовий план.

Перераховані плани охоплюють майже всі сфери діяльності підприємства. Але це лише одна сторона справи. Плани повинні бути виконані, а якщо змінилися умови, то кореговані. За ходом виконання планів необхідний ретельний контроль.

Організація контролю і виконання рішень дозволяє керівникам вчасно вносити необхідні виправлення, адекватно реагувати на обстановку.

КОНТРОЛЬ, звичайно, підрозділяють на попередній, поточний і торговий. Він повинен охоплювати всі сторони діяльності і може бути фінансовим, технічним пропускного режиму, протипожежним і т.д. Контроль може бути внутрішнім чи зовнішнім. Для ефективного контролю та виправлення помилок у діяльності потрібно знання нормативів, технічних і вартісних показників, способів виміру й обліків роботи та багато чого іншого.