Деякі міфи про віруси

• Віруси самопоширюються. Віруси не можуть виконувати себе. З цього виходить, що вони не поширюються самі. Вірус не може нічого зробити, перед тим, як заражені програми не завантажаться або комп’ютер не перевантажиться з зараженого диску.

• Віруси можуть поширюватися між будь-якими комп’ютерами. В теорії можна написати вірус, котрий може функціонувати в різних ОС, але це завдання дуже важке. На практиці можна передбачити, що DOS-віруси неспроможні заразити такі комп’ютери, як, наприклад, Macintosh, Unix, Vax.

• Віруси можуть заразити захищені від запису диски. Віруси не можуть заразити захищені від запису диски. Однак диски можуть бути заражені, коли захист виключений.

• Деякі віруси абсолютно не шкідливі. Є віруси, котрі не знищують інформацію, але вони збільшують навантаження на процесор і змінюють програмний код без відома користувача.

• Тільки в піратських дисках знаходяться віруси. Часто віруси знаходяться в піратських копіях, але відомі випадки, коли комерційне ПЗ мало віруси.

• Віруси можуть руйнувати комп’ютери. Час від часу з’являються чутки про віруси, котрі руйнують монітор або HDD, але ні разу це не підтвердилося.

Таблиця. Класифікація вірусів.

Ознаки	Групи	Опис
Зараження	Резидентні	Працюють до виключення комп’ютера
	Нерезидентні	Не заражають пам’ять, є активними обмежений час
Деструктивні можливості	Нешкідливі	Практично не впливають на роботу, зменшують вільну память на диску в результаті свого поширення
	Безпечні	Зменшують вільну память, створюють звукові, графічні і інші ефекти
	Небезпечні	Можуть призвести до серйозних збоїв в роботі
	Дуже небезпечені	Можуть привести до втрати програм чи системних даних
Особливості алгоритму вірусу	Віруси – “супутники”	Віруси, що не змінюють файли, створюють .ЕХЕ-файли, файли супутники з розширенням .СОМ.
	Віруси- черв’яки	Поширюються в мережі, розсилають свої копії, на отримані мережеві адреси.
	“паразитичні”	Змінюють вміст дискових секторів чи файлів
	“студентські”	Примітив, містять велику кількість помилок.
	“стелс” – віруси (невидимки)	Перехоплюють звернення DOS до вражених файлів чи секторів і підставляють замість себе незаражені ділянки.
	Віруси – привиди	Не мають жодної постійної ділянки коду, важко виявити, основне тіло вірусу зашифроване.
	макровіруси	Пишуться не в машинних кодах, а на Word Basic, живуть в документах Word, переписують себе в Normal.dot

Первинне джерело віруса – програміст. Інші джерела такі:

• Дискета, з якої ви копіюєте заражену програму,

• Комп’ютерна мережа, за якою разом з файлами передаються віруси,

• Вінчестер, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами,

• Вірус, який залишився у внутрішній пам’яті комп’ютера від попереднього користувача.