- •Тема 1. Вступне заняття
- •Вступні зауваження
- •2. Поняття інформаційних технологій
- •3. Інформаційні технології в документознавстві
- •Тема 2. Історія створення інформаційних технологій
- •1. Основні етапи розвитку інформаційних технологій
- •2. Основа сучасних нових інформаційних технологій
- •Тема 3. Операційна система
- •Програмне забезпечення пк
- •Поняття та види операційних систем
- •Історія розвитку операційних систем
- •Особливості операційної системи Windows
- •Інтерфейс користувача:
- •Підтримує роботу комп’ютерної мережі.
- •Основні поняття
- •6. Робочий стіл
- •Головне меню
- •6. Операції над об’єктами
- •7. Зміна зовнішнього вигляду Windows
- •Тема 4. Комп’ютерна графіка
- •1. Комп’ютерна графіка, її види
- •2. Робота з графічним редактором paint
- •Операції з малюнком
- •4. Призначення основних інструментів paint
- •5. Редагування малюнку
- •Тема 5. Текстові редактори
- •1. Функції та класифікація текстових редакторів
- •2. Операції з текстом
- •3. Головне меню word
- •4. Основні операції з текстом в word
- •5. Операції з виділеним текстом
- •6. Робота з документами
- •7. Робота з таблицями
- •8. Робота з формулами
- •9. Робота з шаблонами
- •10. Робота з виносками
- •Автозаміна
- •Спеціальні символи
- •Колонки
- •Тема 6. Електронні таблиці
- •Меню excel
- •Основні операції в excel
- •Формули та функції в excel
- •5. Ділова графіка
- •6. Покращення зовнішнього вигляду таблиці
- •Тема 7. Система управління базами даних
- •Основні положення
- •Види та функції баз даних
- •3. Звіти, форми та запити
- •4. Створення баз даних
- •5. Відкриття бд
- •6. Операції над полями
- •7. Редагування бд
- •8. Фільтри в бд
- •9. Запити до бд
- •Тема 8. Системи створення презентацій
- •1. Поняття презентації
- •2. Знайомство з Microsoft PowerPoint
- •3. Головне вікно PowerPoint
- •4. Підготовка презентації
- •5. Приклад створення презентації
- •6. Режим сортувальника
- •7. Демонстрація
- •Тема 9. Комп’ютерні мережі
- •1. Означення і види комп’ютерних мереж
- •Комп’ютерні мережі
- •Локальні Віддалені
- •Однорангові з виділеним сервером Регіональні Міжнародні
- •2. Методи передачі даних і доступу до даних
- •Тема 10. Комп’ютерні віруси. Безпека інформації
- •1. Безпека інформації, її рівні
- •2. Загальна типологія інформаційних процесів, проблема носіїв інформації та інформаційної загрози.
- •Поняття “Інформаційної сфери”, та найбільш вразливі з точки зору інформаційної безпеки об’єкти соціуму.
- •Загальна характеристика державної політики інформаційної безпеки.
- •Основні напрямки забезпечення інформаційної безпеки.
- •Захист інформації від несанкціонованого доступу.
- •6. Засоби захисту інформації в системах комп’ютерного діловодства
- •7. Означення і види комп’ютерних вірусів
- •Деякі міфи про віруси
- •8. Як уникнути вірусів?
- •9. Дії при зараженні вірусом:
- •Тема 11. Інтелектуальні системи. Штучний інтелект
- •1. Моделі подання знань в інтелектуальних системах
- •2. Штучний інтелект.
- •Тема 12. Віртуальна реальність. Засоби мультимедіа
- •Технічна база мультимедіа-систем
- •2. Можливості використання мультимедіа
- •3. Приклади навчальних мультимедіа-систем (нмс)
- •4. Проблеми і складнощі запровадження нмс
- •5. Віртуальна реальність
- •Тема 13. Інформатизація суспільства
- •1. Основні положення
- •2. Становлення інформаційного суспільства
- •3. Сучасний стан інформатизації суспільства
- •4. Інформаційна індустрія
- •5. Підходи до поняття інформаційного суспільства
- •6. Інформаційний простір України
- •Тема 14. Інформаційні технології в інтелектуальній діяльності
- •1. Експертні системи
- •2. Структура ес
- •3. Покоління експертних систем
- •4. Особливості та сфери застосування експертних систем
- •Тема 15. Інформаційні технології в діяльності фірми
- •1. Загальна інформація про інформаційну діяльність фірми
- •2. Комп’ютеризація установи
- •3. Автоматизоване опрацювання текстів
- •4. Автоматизоване робоче місце (арм)
- •Тема 16. Інформаційні технології в системі науково-технічної інформації
- •Шляхи вдосконалення діяльності інформаційних центрів в Україні
- •2. Аналіз стану розвитку національної системи нті
- •Тема 17. Сучасний стан інформаційних технологій
- •1. Бізнес-модель майбутнього
- •2. Роль інформаційних технологій у сучасному світі
- •3. Сховища даних
- •5. Цифрові технології
- •6. Комп’ютерна телефонія
- •7. Кишенькові персональні комп’ютери
- •8. Дисплеї
- •9. Дата-центри
- •Тема 18. Перспективи розвитку інформаційних технологій
- •1. Основні положення
- •2. Інформаційні технології на виробництві та споживанні
- •3. Перспективи розвитку Інтернет-технологій
- •4. Інформаційні технології в освіті
- •Тема 19. Заключне заняття
- •Тенденції розвитку інформаційних технологій
- •Використання європейського досвіду в галузі інформаційно-бібліотечних технологій
- •3. Галузі застосування інформаційних технологій
- •4. Інформаційні технології в бібліотеках
Тема 11. Інтелектуальні системи. Штучний інтелект
1. Моделі подання знань в інтелектуальних системах
Однією з найбільш важливих проблем, характерних для інтелектуальних систем є проблема подання знань. Для того, щоб мати можливість маніпулювати знаннями з деякої предметної галузі за допомогою комп’ютера, необхідно здійснити їх моделювання. Відомо кілька моделей і відповідно кілька мов подання знань.
Логічна модель використовується для подання знань в деякій логічній системі. Логічні методи забезпечують потужний апарат виводу нових фактів з тих, які подано в базі знань явно.
В моделях, які базуються на апараті семантичних мереж, в явній формі виділяються деякі інформаційні одиниці (поняття і сутності), що відповідають об’єктам, явищам, фактам чи процесам реального світу, між якими вказуються типи зв’язків (відношень) системи. В даному випадку подається у вигляді мережі (семантичні мережі) – орієнтованого графа, який складається з поіменованих вершин і дуг.
Фреймова система – це метод подання знань, який базується на теорії фреймів. Фрейми (рамка, каркас) – це спеціальна інформаційна структура для подання знань про ситуації, поняття і об’єкти навколишнього світу. Фрейми є окремими одиницями подання знань і в них міститься інформація, яка стосується тільки поняття, що описане даною структурою.
Продукційні системи базуються на використанні правил, які являють собою оператори вигляду ”якщо ситуація ... то дія”. Ситуація містить опис ситуації, в якій застосовується продукція. Цей опис задається у вигляді умов, які називаються посиланнями продукції. Дія – це набір інструкцій, які потрібно виконати у випадку застосовності продукції.
2. Штучний інтелект.
Системи штучного інтелекту, або штучні нейронні мережі (Atrificial Neural Network, скорочено ANN), — перспективний напрям розвитку інформаційних технологій. Ці системи широко застосовуються при розв’язуванні неформалізованих задач або задач із неповними даними.
Першу штучну нейронну мережу створив у 1958 році психолог Франк Розенблат. Ця система на підставі візуальних даних моделювала роботу людського мозку і намагалася розпізнавати образи.
Робота штучної нейронної мережі ґрунтується на організації зв’язку між множиною елементів, які опрацьовуються. Кожен нейрон одержує велику кількість сигналів на вході, аналізує їх відповідно до вагових коефіцієнтів та формує свій сигнал, що подається на вхід іншого нейрона. Всі нейрони взаємопов’язані між собою та організовані в шари. Кожен шар, у свою чергу, одержує вхідний сигнал і формує власний для іншого шару.
Якщо систему штучного інтелекту реалізовано на одному комп’ютері, то вона працює досить повільно, але при використанні кількох процесорів її швидкодія значно зростає.
Такі системи використовують для розпізнавання та синтезу мовної інформації, рукописного тексту, у фінансовій сфері, а також там, де треба аналізувати потужні інформаційні потоки.
До систем штучного інтелекту належать також широко відомі експертні системи. Основою їх є база знань, в якій зберігаються потрібні для розв’язання поставленої задачі відомості та методи. Знання відображаються в експертній, описовій формі. База знань містить самонавчальний алгоритм, що спирається на процедурні знання оцінок рішень. Дуже важливий компонент експертної системи — розвинутий інтерфейс із користувачем, який дає змогу наповнювати базу знань новою інформацією, виводити логічні висновки тощо.
Використовуючи накопичені знання з кількох проблемних сфер, такі системи можуть розв’язувати задачі, складність яких перевищує людські можливості. Експертні системи широко застосовуються в таких сферах, як навчання, медицина, прогнозування, планування, геологія, військова справа, документознавство, діловодство, створення програмних продуктів та багатьох інших.
Штучний інтелект (ШІ) стане надзвичайно актуальною галуззю фундаментальних досліджень в загальному просторі інформаційних систем та технологій. Його метою стане збільшення розуміння або імітації розумних пізнавальних здібностей і дій людей. ШІ буде розглядатися головним потенційним рішенням проблем використання інформаційних технологій і систем в управлінні через експертні системи (ЕС). Вони будуть функціонувати для об’єднання дій окремих спеціалістів у конкретних галузях, таких як: медична діагностика, пошук несправностей в складних системах, інтеграція зображень, фінансова сфера. EС зможуть знайти своє застосування в наступних галузях управління:
Управління фінансами: дозвіл на надання кредитів, консультації з питань, які стосуються інвестицій, податків, відсоткових ставок тощо.
Стратегічні рішення: консультації з приводу планування проектів і аналізу їх результатів.
Виробництво: процеси моніторингу і контролю якості продукції; планування розміщення; пошук несправностей у великих системах.
Управління людськими ресурсами (HRM – human resource management): навчання в окремих галузях; визначення кваліфікацій кандидатів на отримання посади.
Маркетинг: автоматичні відповіді на запити покупців; організація і ведення телемаркетингових центрів; моделювання споживчого попиту.
Перспективним напрямком розвитку інформаційних систем і технологій в найближчі роки стане розробка програмного забезпечення, в якому дані, інформація і знання представлені у вигляді мережі зважених відношень між вхідними і вихідними змінними – так звані нейронні мережі (NN – neural net). Розвиток NN пов’язаний із розробкою “паралельної архітектури” апаратних засобів комп’ютера і надання можливості реагування як на введення слухових зразків, аналогічних голосу людини, так і на введення зорових зображень. Майбутнє використання NN передбачається для забезпечення роботизованих виробничих підприємств із системами технічного зору; прогнозного моделювання; систем безпеки. NN найближчого майбутнього будуть спрямовані на створення “сенсорного оточення”, де комп’ютерна система зможе вивчити особистість користувача або стиль взаємодії за схемою “людина-людина” на рівні, достатньому для вирішення певних завдань.
Виникнення проблем інтелектуалізації ЕОМ в значній мірі обумовлено дослідженнями в галузі штучного інтелекту. Основна мета досліджень, які проводяться в межах штучного інтелекту, є не моделювання способів мислення людини, а розробка програм, які здатні розв’язувати ”людські” задачі.
НАПРЯМКИ :
Моделювання на ЕОМ окремих функцій творчих процесів (розв’язування головоломок, ігрові задачі (шахи, шашки), автодоведення теорем, автосинтез програм, аналіз і синтез музичних творів тощо);
Зовнішня інтелектуалізація ЕОМ: фундаментальні і прикладні дослідження, які стосуються комп’ютерного діалогового інтерфейсу (зовнішні в тому розумінні, що інтелектуальні системи на початковому етапі будують на ЕОМ існуючої архітектури);
Внутрішня інтелектуалізація ЕОМ (йдеться про обчислювальні машини нової архітектури, побудовані на принципах ШІ і призначені для побудови інтелектуальних систем);
Ціленапрямлена поведінка роботів, які здатні автономно здійснювати операції з досягнення цілей, що ставляться людиною, до роботів відносяться також автономні транспортні засоби, призначені для дій на землі, в повітрі і в воді.
Інтелектуальна система – це система опрацювання знань. Задача опрацювання знань є підтримкою інтелектуальної діяльності людини. Знання – це інформація, що зберігається в ЕОМ. Існують інтелектуальні навчальні системи, вони наближають навчання за допомогою комп’ютера до навчання, яке здійснюється педагогом.