- •Зміст курсу
- •Тема 1. Філософсько-історичні витоки адвокатури
- •Тема 2. Українська адвокатура: історичний аспект
- •Тема 3. Адвокатура незалежної України
- •Тема 4. Адвокатура в контексті судово-правової реформи в Україні
- •Тема 5. Правове поле адвокатської діяльності
- •Тема 6. Адвокат у кримінальному процесі
- •Тема 7. Угода про правову допомогу у кримінальній справі
- •Тема 8. Захисник на досудовому слідстві
- •Тема 9. Адвокат – захисник в суді
- •Тема 10. Адвокат у цивільному процесі
- •Тема 11. Оскарження судових вироків та рішень
- •Тема 12. Виконання судових рішень
- •Тема 13. Адвокат у господарській сфері
- •Тема 14. Допоміжні галузі знань в роботі адвоката
- •Тема 15. Віктимологія в захисній практиці
- •Тема 16. Етика – невідємна складова адвокатського професіоналізму
- •Тема 17. Призначення, роль та мистецтво судової риторики
- •Тема 18 Інші галузі допоміжних знань
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Філософсько-історичні витоки адвокатури
- •1.1. Геоісторія доримського судочинства та професійного захисту
- •1.2. Юстиція давнього Риму
- •1.3 Ренесанс європейської адвокатури
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 2. Українська адвокатура: історичний аспект
- •2.1. Історичний дуалізм розвитку української адвокатури
- •2.2. Українська адвокатура часів Радянського Союзу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 3. Адвокатура незалежної України
- •3.1. Вихідні позиції української адвокатури
- •3.2. Міжнародний фактор розбудови української адвокатури
- •Питання для самоконтрол.Ю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 4. Адвокатура в контексті судово-правової реформи в Україні
- •4.1. Окремі аспекти реформування української адвокатури
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 5. Правове поле адвокатської діяльності
- •5.1. Конституційно-правовий статус та принципи діяльності
- •5.2. Види правової допомоги. Права та обов’язки адвоката
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 6. Адвокат у кримінальному процесі
- •6.1. Морально-правова основа кримінально-правового захисту
- •6.2. Адвокат – захисник: процесуально-правовий статус
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 7. Угода про правову допомогуу кримінальній справі
- •7.1. Угода про правову допомогу – відповідальний юридичний акт
- •7.2. Спеціалізація адвоката у кримінальному судочинстві
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 8. Захисник на досудовому слідстві
- •8.1. Роль та завдання адвоката-захисника на досудовому слідстві
- •8.2. Гарантії, права та обов’язки захисника на досудовому слідстві
- •8.3. Пошук та надання захисником доказів на досудовому слідстві
- •8.4. Етичні аспекти на досудовому слідстві
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 9. Адвокат – захисник у суді
- •9.1. Судове засідання – вирішальна стадія судочинства
- •9.2. Захисник у судовому засіданні
- •9.3. Нестандартні ситуації в судовому засіданні
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 10. Адвокат у цивільному процесі
- •10.1. Загальні засади цивільного процесу
- •10.2. Особливості адміністративного судового процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання джля самостійного вивчення
- •Тема 11. Оскарження судових вироків та рішень
- •11.1. Інститут апеляції в українському судочинстві
- •11.2. Адвокат в касаційній інстанції
- •11.3. Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 12. Виконання судових рішень
- •12.1. Представництво на стадії виконання судових рішень
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 13. Адвокат у господарській сфері
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 14. Допоміжні галузі знань в роботі адвоката
- •14.1. Практична психологія
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 15. Віктимологія в захисній практиці
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 16. Етика – невідємна складова адвокатського професіоналізму
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Тема 17. Призначення, роль та мистецтво судової риторики
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного ввчення
- •Тема 18. Інші галузі допоміжних знань
- •18.1. Адвокатський етикет
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самостійного вивчення
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для підготовки до заліку
- •Список літератури
- •Бірюченський о.Т. Проблеми забезпечення права особи на захист у кримінальному судочинстві / о.Т. Бірюченський // Вісник Верховного Суду України. – 1999. − № 6 (16).
- •Гловацький і.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі / і.Ю. Гловацький. – к.: Атіка, 2003. – 351 с.
- •Перлов и.Д. Защита и правосудие / и.Д. Перлов // Роль и задачи советской адвокатуры. – м., 1972. − 216 с.
- •Трудности защиты в российских судах: осторожные советы американского адвоката / е.Ю. Львова // Защита по уголовному делу. – м., 1998.
- •Термінологічний словник
- •Покажчик імен
- •Плевако ф.М. (пом. 1908) – видатний московський адвокат, один із перших присяжних пореформеної Росії, полум’яний оратор, відомий своїми блискучими виступами в ролі захисника.
4.1. Окремі аспекти реформування української адвокатури
Реформування адвокатури – це лише один із аспектів судово-правової реформи в Україні. Функціонування судової системи без наявності сильної адвокатури нині не уявляється реальним.
Сильна адвокатура є вагомим інструментом суспільства в правоохоронній та правозахисній сферах, регуляторна роль якого в формуванні громадської стабільності у державі незаперечна. Реальна можливість громадянина звернутися до професійного адвоката і отримати компетентне та вичерпне роз’яснення закону, а при необхідності і надійну кваліфіковану допомогу у відновленні порушених будь-ким, у тому числі і державою, прав – є універсальним, випробуваним століттями, стабілізуючим інструментом, без якого існування сучасного суспільства та істинно демократичної держави є неможливим.
1. Адвокатура як інструмент здійснення конституційної функції. Дієздатність адвокатури визначається її складовими: 1) місце адвокатури за Конституцією України; 2) достатність забезпечення адвокатури високоякісними кадрами; 3) сучасне законодавче визначення статусу адвокатури та регулювання загальних принципів діяльності адвокатів і забезпечення гарантій.
Конституційно місце адвокатури визначено ст. 59 Вищого Закону держави: «надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах України».
Організаційна модель української адвокатури, на думку автора, мусить відповідати наступним вимогам – об’єднання будується: а) виключно на добровільних засадах за принципом – від обласної колегії до центру; б) центр (не обов’язково у м. Києві) наділяється представницькими повноваженнями без права видавати загальнообов’язкові нормативні акти; в) взаємовідносини республіканського центру з колегіями регулюються Статутом, прийнятим на загальних зборах колегій адвокатів.
Стрижнева мета майбутнього Закону «Про адвокатуру» – проголошення статусу адвокатури як організації, що покликана забезпечити виконання конституційної функції – надання правової допомоги, у тому числі і у вигляді захисту від обвинувачення та назвати фундаментальні засади розбудови адвокатури.
Такими засадами, на наш погляд, мають бути:
З метою забезпечення конституційних прав на захист від обвинувачення та для надання фізичним та юридичним особам правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діють Обласні колегії присяжних адвокатів та приватна адвокатура.
Колегії присяжних адвокатів створюються на основі цього Закону за сприянням органів місцевого самоврядування (забезпечення на пільгових засадах орендним приміщенням районних юридичних консультацій та обласної Президії колегії адвокатів) шляхом добровільного об’єднання адвокатів регіону.
Колегії присяжних адвокатів на договірній підставі між Кабінетом міністрів України та профспілкою адвокатів України забезпечують надання правової допомоги пільговим категоріям населення у справах за призначенням слідчих органів і судів.
До адвокатів, що є членами Обласних колегій присяжних адвокатів, застосовується законодавство про оподаткування некомерційних та неприбуткових суб’єктів.
Виключно присяжні адвокати користуються правом ведення справ і представництва за межами своєї області і країни, а також правом ведення справ і представництва у Верховному суді України та у Вищих спеціалізованих судах.
Ранг присяжного адвоката присвоюється Вищою Кваліфікаційною Президією Обласної колегії адвокатів особі, що має вищу юридичну освіту спеціаліст (магістр) та п’ятирічний стаж роботи в якості адвоката у складі колегії чи семирічний стаж роботи у якості приватного адвоката і затверджується ВКК при Раді Міністрів України .
Колегії адвокатів, з метою захисту своїх спільних професійних інтересів на рівні урядових установ, удосконалення організації діяльності задля більш надійного забезпечення конституційних прав фізичних та юридичних осіб згідно із ст. 59 КУ, обміну інформацією та поширення зв’язків із зарубіжними адвокатськими асоціаціями, на добровільних засадах об’єднуються у республіканську асоціацію адвокатів на підставі Положення, затвердженого на загальних зборах адвокатів України або їх виборних представників.
Паралельно з асоційованою адвокатурою в країні діє приватна адвокатура. Діяльність приватного адвоката одноосібно чи в складі приватної юридичної фірми, дозволяється на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю без прийняття Присяги.
9. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії Республіканської Спілки адвокатів щодо вимог професійної відповідності, професійної дисципліни та питань адвокатської етики, зареєстровані Міністерством юстиції України, є обов’язковими для всіх володарів Свідоцтва на право адвокатської діяльності, внесених до Єдиного реєстру адвокатів України, незалежно від приналежності та форми діяльності.
Така конструкція є загальновигідною для всіх сторін. Держава в особі слідчих органів і судів позбавляється постійного головного болю щодо забезпечення права на захист по справам за призначенням. За наявності у колегії присяжних двох рівнів адвокатів – присяжних і доприсяжних, з’являється стимул для професійного самовдосконалення з метою набути звання присяжного адвоката і потрапити до елітної ліги. З’являться умови для появи на горизонтах України справжніх майстрів судового слова, яких ми, на жаль, не бачимо вже давно.