8.4. Етичні аспекти на досудовому слідстві

Укладення угоди про участь в кримінальній справі зі стадії досудового слідства ставить перед адвокатом ряд правових та етичних завдань, сплетіння яких і визначає певний коридор поводження саме в даній справі на даному етапі кримінального процесу. Термін «поводження» включає ряд невід’ємних ком-понентів даного етапу роботи: взаємини з клієнтом за угодою (коли підзахисний під вартою); взаємини зі слідчим; взаємини з підзахисним; урахування таких нюансів як специфіка справи, її характер; поводження підзахисного тощо.

Офіційні відносини адвоката зі слідчим визначаються Законом України «Про адвокатуру» і регулюються кримінально-процесуальним законодавством. Що ж стосується моральних тонкощів цього складного співробітництва, то вони, випливаючи з деяких законоположень, переходять до сфери етичних відносин.

Узаконене кредо адвоката чітко і недвозначно викладене в ст. 48 КПК України в новій редакції: «Захисник зобов’язаний використовувати передбачені в цьому кодексі й інших законодавчих актах засоби захисту з метою з’ясування обставин, що усувають підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, звинувачуваного, підсудного, засудженого, і надає їм необхідну юридичну допомогу». Іншого не дано.

Стаття 48 КПК України (п. 16) забороняє захиснику розголошувати обставини, що стали йому відомими від підзахисного у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, а Закон України про адвокатуру зобов’язує його зберігати адвокатську таємницю. Однак обіцянку зберігати адвокатську таємницю містить і присяга адвоката, що вже відноситься до сфери етичних основ

Можлива ситуація, коли захисник виявляє серйозний прорахунок у діях слідчого, що послаблює обвинувачення. Закон, слова присяги адвоката вимагають від нього чесності, а отже, виконання морального обов’язку заради тріумфу справедливості. Іншими словами, адвокат повинний указати слідчому на допущений недолік. Усунення ж слідчої помилки здатне серйозно ускладнити становище підзахисного. Як вчиняти адвокатові у даній ситуації? Прагнути до ідеалів справедливості на шкоду своєму підзахисному? Звичайно, ні.

У зв’язку з цим виникає необхідність коротко зупинитися на деяких етичних моментах адвокатської присяги, що вимагають перегляду й уточнення. Не можна не сказати про редакційні штампи типу: «строго дотримуватись», «строго зберігати»... Мимоволі напрошується думка про можливість «дотримуватись» і «зберігати» не дуже строго. Це усього лише дрібні редакційні деталі.

Узаконена однобокість позиції адвоката, його обов’язок дотримуватися лише інтересів особи, яка довірилася йому, безперечно, повинні стояти на першому місці; у протилежному разі знецінюється основна ідея адвокатури.

Етична ж сторона запропонованого висновку складається з однобічного сприйняття адвокатом зібраних матеріалів кримінальної справи, у критичному підході до їх оцінки з позицій захисту. Така, процесуально задана позиція адвоката, апріорі визначає конфронтаційні взаємини зі слідчим і ставить їх в положення процесуальних супротивників.

Відношення адвоката зі слідчим повинні будуватися на основі апріорної взаємоповаги та коректності.

Якщо ці особи не виявлять максимуму прагнення до того, щоб установити нормальні ділові відносини, можуть виникати тертя і колізії, що шкодять як інтересам слідства, так і конкретним інтересам самого підзахисного, а отже, і інтересам самого адвоката.