Покажчик імен

Андрієвський С.А. (1847) – талановитий російський адвокат, один із творців рос-го красномовства, поет.

Апулей (нар. у 135 р. н.е.) – найбільш відомий як видатний римський ритор (оратор).

Арістотель (нар. у 384 р. до н.е.) – найвидатніший грецький філософ та природознавець. Автор багатьох філософських творів. Основоположник вчення про етику. Його праці «Риторика», «Поетика», «Етика» та багато інших зберігають своє значення і дотепер.

Арсеньєв К.К. (нар. 24.01.1837 у м. Петербург) – видатний російський юрист (адвокат), критик, публіцист та громадський діяч. Автор праці «Заметки о русской адвокатуре».

Васьковский Є.В. (виступав у пресі під псевд. Мартин Боруля. Нар. У 1886 р. в Акермані) – російський юрист і літератор. Автор праці «Організація адвокатури». Найкращим зразком організації вважав англо-французьку систему, оскільки поряд з адвокатурою діяв інститут стряпчих.

Вишинський А.Я. (1883-1954) – зам. прокурора, прокурор СССР (1933-1939). Автор праці «Теорія судових доказів в радянському праві». В цій та інших працях теоретично обґрунтовувались численні порушення законності та масові репресії в Радянському Союзі, в тому числі і тези про визнання ведучим доказом – зізнання обвинувачуваного.

Володимир ІІ Мономах (1053-1125) – вел. князь київський. Славився високою освіченістю. Автор «Статута», «Поучения», автобіогр. «Літопису» та «Листа» до Олега Святославовича.

Гегель – (Hegel) Георг Вільгельм Фридрих, (нар. 27.08.1770 р. у м. Штутгарті, – один з найбільш значних філософів нового часу.

Голіцин Д.О. (1734-1803) – князь, вчений, дипломат, прихильник пом’якшення кріпацького права в Росії.

Гортензій Квінт Гортал (114-50 до н.е.) – видатний римський оратор, присвятив цій професії 44 роки життя.

Даль В.І. (нар 10.11.1801) – автор найвідомішого російського чотиритомного тлумачного словника.

Демосфен (нар. 383 до н.е.) – видатний оратор давнини, один із найвидатніших судових та політичних промовців.

Діодор Сицілійський – грецьк. історик часів Цезаря та Августа в Римі І ст. н.е. Автор «Історичної бібліотеки» із 40 книг.

Есхін (389 до н.е.) – шостий із 10 найвідоміших і найвпливовіших грецьких ораторів.

Зарудний С.І. (1821-1887) – один із найвидатніших діячів російської юриспруденції ХІХ ст. і найпомітніша фігура Судової реформи 1864 р. Виходець з України (Купянського уїзду, Харківської губернії).

Катон – Марк Порцій Цензорій, (нар. у 234 р. д. н.е.). Видатний римський діяч, оратор та адвокат.

Карабчевський М.П. (нар. 30.11.1851 р. в Херсонській обл.) – відомий російський адвокат. Автор ряду публікацій на судові теми.

Квінтіліан – Марк Фабій (35-100 р. н.е.) – видатний римський діяч, судовий оратор, автор багатьох творів з ораторського мистецтва, зокрема «Institutio oratoria» що являє собою цінність і нині.

Ковалевський М.Є. (1830-1884) – видатний російський юрист, один із творців Судової реформи 1864 р. Перший Обер-прокурор Кримінального Касаційного департаменту Росії. Виходець зі старовинного українського роду Ковалевських.

Коні А.Ф. (нар. 28.01.1844) – видатний російський судовий діяч та вчений-юрист, блискучий оратор, талановитий письменник-мемуарист, автор багатьох праць з юриспруденції.

Конфуцій Кунь-фу-цзи (нар. 551 р. до н.е.)– основоположник єдиновизнаної в Китаї релігійної системи.

Костомаров М.І. – російський історик. Оселився в Харкові і зблизився з багатьма українськими діячами, написав українською декілька праць. Пізніше, займаючись історією, працював у Рівному, Києві. Зблизився з Т.Г. Шеченком, М.І. Гулаком, Аф. Маркевичем та інш. К. вів гурток та мріяв про збереження малоросійської національності. 1847 р. було заарештовано одночасно з Шевченком та Кулішем.

Катерина ІІ (нар. 21 вересня за ст. стилем 1729 в Штетіні) – імператриця всеросійська (принцеса Ангальт-Цербська Софія Фридеріка Августа). У 1744 р. прибула в Росію і 28 червня того ж року прийняла православіє, прийнявши ім’я Катерина. 25 серпня 1745 р. вступила в шлюб з наслідником російського престолу Петром. 28 липня 1762 р. була проголошена імператрицею.

Лао-Цзи (ІV ст. до н.е.) – китайський мудрець.

Ленін В.І. (В.І. Ульянов, 1879-1921) – видатний політичний діяч, засновник СДРП (в майбутньому, комуністичної партії Росії), засновник і перший керівник Радянської держави.

Лікург (9-8 ст. до н.е.) – за свідченням грецьких авторів, легендарний спартанський законодавець.

Лукрецій Кар Тит (98 р.до н.е.) – римський поет.

Лукул, Л. Лициний (1 ст. до н.е.) – римський полководець. Під кінець життя відкрив свою власну бібліотеку. Прихильник Цицерона.

Марк Аврелій – видатний римський діяч (121-180 рр н.е.), виділявся рідким благородством душі, гуманністю поглядів та вчинків.

Антоній Марк (на прізвисько Orator, 99 р. до н.е.) – один із найвпливовіших та найвідоміших ораторів свого часу

Маркс Карл (1818-1883) – мислитель та громадський діяч. Засновник марксизму.

Моісей (євр. За Біблією означає «витягнутий з води») – з однією із книг Старого Завіту, визволитель ізраїльтян з єгипетської неволі, законодавець і біблійний пророк.

Марков А.М. (1850-1894) – відомий російський юрист часів судової Реформи 1864 р. Активний прихильник та поборник суду присяжних в Росії.

Наполеон Бонапарт (7.01.1768-5.05.1821) – один із найвидатніших полководців та державних діячів у світовій історії.

Петро І, П.І Олексійович (нар. 30.05.1672 р.) – прозваний великим, перший імператор всеросійський.