11.2. Адвокат в касаційній інстанції

Касація – одна із форм оскарження засудженим чи його адвокатом вироку або незадоволеною стороною рішення суду першої інстанції і апеляційного суду у цивільній справі, що набули законної сили. За радянських часів, коли українська судова система не знала процедури апеляційного оскарження, касація була єдиним способом оскарження рішення суду першої інстанції. Після введення діючою Конституцією України, а згодом і Законом України «Про судоустрій» апеляційної інстанції, касаційна форма оскарження зайняла в судовому процесі місце вищого щодо апеляції рівня.

Касаційна інстанція перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Він має право вийти за межі касаційної вимоги, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Касаційний суд є вищою судовою інстанцією стосовно місцевих і апеляційних судів і розглядає справи за касаційними скаргами і поданнями у касаційному порядку. Касаційна скарга подається лише після розгляду апеляційної скарги. Розгляд касаційної скарги не передбачає розгляду справи у повному обсязі, як це передбачається апеляційною скаргою. Касаційний суд не виходить за межі вимог касаційної скарги, а перевіряє правильність застосування закону і законності процедури розгляду справи інстанціями, нижчого підпорядкування.

У касаційному порядку можуть бути перевірені:

1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;

2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.

Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, мають право подати:

1) засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник – у частині мотивів і підстав виправдання;

3) позивач, відповідач або їх представники – у частині, що стосується вирішення позову;

4) потерпілий, його представник – у частині, що стосується інтересів потерпілого.

Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Касаційне подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень – незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

Касаційні скарги і подання розглядаються:

1) колегіями суддів палат Верховного Суду України з цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ – на судові рішення, постановлені Верховним судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;

2) колегією суддів військової палати Верховного Суду України – на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів.

У засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь особи, вказані у статті 384 КПК. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, визначених у частині першій статті 383 КПК.

Особливо важливого значення для адвоката-представника чи захисника набуває можливість надавати в касаційну інстанцію документи, яких не було в справі. Вони надаються з метою ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданих до касаційної інстанції. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи. Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.

За такого процесуального простору для активного та послідовного адвоката відкриваються широкі можливості у відстоюванні законних прав та інтересів клієнта. При цьому не слід забувати про те, що касаційною інстанцією в Україні є найвища ланка судової системи – Верховний Суд України. Ця обставина вимагає найвищої виваженості при вирішенні питання про касаційне оскарження справи.

Тут перевіряється законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції має право вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесено подання, касаційний суд зобов’язаний прийняти таке рішення.

У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:

1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги чи подання – без задоволення;

2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування, або новий судовий або апеляційний розгляд;

3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;

4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.

Касаційний суд не має права посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише у разі, коли з цих підстав вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.

Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його законного представника.

Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:

1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;

2) неправильне застосування кримінального закону;

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений і в зв’язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

При вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції керується статтями 368-372 КПК.

Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 379 цього Кодексу, – після складання і оголошення мотивованої ухвали.

Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення у відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув’язнення для виконання.