Питання для самоконтролю

Поняття терміну «судова риторика».

Уміння говорити – одна з найважливіших складових адвокатської професії.

Ясність та лаконічність викладення аргументів – найкоротший шлях до розуму та серця слухачів.

Ораторами не народжуються.

Бездоганне знання справи – запорука впевненості промовця.

Судова промова – факти, аналіз, висновок.

Етика промовця – показник високого професіоналізму.

Питання для самостійного ввчення

1. Поняття терміну «судова риторика».

2. Уміння говорити – одна з найважливіших складових адвокатської професії.

3. Ясність та лаконічність викладення аргументів – найкоротший шлях до розуму та серця слухачів.

4. Ораторами не народжуються.

5. Бездоганне знання справи – запорука впевненості промовця.

6. Судова промова – факти, аналіз, висновок.

7. Етика промовця – показник високого професіоналізму.

Тема 18. Інші галузі допоміжних знань

18.1. Адвокатський етикет

Етикет – це правила зовнішнього прояву етичних законів в певній обстановці та за певних обставин. Існують сфери діяльності, де етикет відіграє чи не вирішальну роль при здійсненні певних процедур і набуває офіційного оформлення на манер протоколу (в дипломатичній діяльності), уставних відношень в армії.

В юриспруденції питання етикету можуть бути викладені в регламентах судів, в Правилах адвокатської етики тощо. Діючі правила адвокатської етики в Україні не містять норм етикету, але в подальшому вони можуть там з’явитися.

Здебільшого розуміння суті етикету – це наслідок певного виховання в сім’ї, школі, вищому навчальному закладі. Розуміння та дотримання людиною таких моментів, як уміння одягнутись відповідно до певної ситуації чи обставини, кого зустріти стоячи, хто кому подає руку першим при зустрічі, де краще промовчати і т. ін. – це питання, які, часом, складають враження про людини з першої зустрічі і назавжди.

Хтось може запитати: про який етикет може йтися при роботі з обвинувачуваним чи підсудним? До чого адвокатові знання етикету? Яке відношення мають атрибутика залу чи гарні манери до високого професіоналізму?

Перш за все, адвокат не може ігнорувати правила судового етикету. Більш того, він є, мабуть, єдиним учасником судового засідання, якому пристало демонструвати свою повагу до суду, інших учасників процесу та до аудиторії і якому, в першу чергу, не вибачать ігнорування правил поводження, не зважаючи на будь-які таланти його особистості.

Входячи в судовий зал, людина опиняється в особливій сфері соціального буття. Вона переступає поріг, за яким царює закон і гуманізм, атмосфера осуду зла і торжества справедливості, безстороннього анатомування злочину і заслуженої відплати. Тут усі, навіть звичайні речі і події, предстають в особливому світлі: учасники судового дійства не говорять, а допитують, дають показання, не слухають, а заслуховують, вислухують, не читають, а оголошують (показання) і проголошують (вирок), не роблять, а виконують процесуальні дії. Усі дії і деталі поводження учасників судового засідання врегульовані процесуальним законом.

Однак, повага до суду та судочинства значною мірою залежить від відповідної облаштованості місця здійснення правосуддя, культури ведення процесу, зовнішнього стану та взаємин його учасників.

Багато держав подбали про те, щоб храм правосуддя виглядав би відповідним чином. Урочисті і строгі палаци юстиції Парижа і Лондона, США і Німеччини переконливо промовляють на користь поваги народу до судової влади. Подбали там і про внутрішнє оформлення храмів правосуддя в законодавчому порядку. Практично у всіх демократично орієнтованих державах атрибутика судових приміщень законодавчо урегульована. Законом Російської Федерації «Про статус суддів» передбачена символіка судової влади, що включає обов'язкову присутність Державного прапора РФ у залі судового засідання, зображення Державного герба. У США неможливо собі уявити кабінет чиновника будь-якого рангу, не говорячи вже про судовий зал, де б за спиною хазяїна не був присутній американський прапор.

Регламент Конституційного Суду України питанням етикету відводить спеціальний Параграф 39 – «Правила етикету на пленарних засіданнях» Конституційного Суду України.

У ньому підкреслюється, що пленарні засідання Конституційного Суду України здійснюються в урочистій обстановці. При вході суддів Конституційного Суду України до залу засідань, а також при їхньому виході із залу, всі присутні встають.

Учасники пленарного засідання КС дають пояснення, відповідають на питання і ставлять питання стоячи і тільки після надання їм слова головуючим на пленарному засіданні. З дозволу головуючого учаснику може бути надана можливість виступати, ставити питання, відповідати на них сидячи.

Формами звертання до головуючого на засіданні Конституційного Суду України, суддів є, відповідно, слова: «Високий Суд», «Ваша честь», «Шановний головуючий», «Шановний суддя».

При звертанні до учасників пленарного засідання, а також при посиланні на цих людей у виступах використовуються слова: «Шановна сторона», «Шановний представник сторони», «Шановний свідок», «Шановний експерт», «Шановний...». У звертанні може називатися прізвище відповідного учасника чи його ім’я і по батькові.

Присутні в залі засідань учасники конституційного здійснення, представники засобів масової інформації, громадяни зобов’язані поводитися шанобливо до учасників пленарного засідання і один до одного, виконувати розпорядження головуючого і вказівки судового розпорядника щодо дотримання порядку в ході пленарного засідання; не допускати під час нього пересування по залі, розмов, реплік у будь-якій формі; не створювати будь-яких інших перешкод для нормального ходу пленарного засідання.

Державна символіка є не що інше, як атрибути офіційного етикету, покликаного підтримувати в кожного громадянина країни повагу до судової системи, як самостійної галузі державної влади.

Зовнішнє оформлення судових приміщень – це лише один з елементів судового етикету. Головною же турботою даної етичної галузі є культура ведення судового процесу і спілкування його учасників.

Якщо юридична етика покликана одухотворити правозастосувальний процес, завдання судової етики – наповнити діяльність суддів і посадових осіб судових закладів моральним змістом, то завдання судового етикету полягає в наданні цій діяльності відповідного їй зовнішнього оформлення: значимості, важливості, урочистості.

Неохайність в одязі, зневага до зовнішнього вигляду часто характеризує і внутрішні риси людини, його вихованість, культуру. Образлива для навколишніх і несумісна з професією – поява в судовому засіданні з запахом алкоголю. Підсудні, доставлені в судове засідання зі слідчого ізолятора, мають дуже гостре чуття на спиртне. Я вже не зупиняюся на аморальності самого явища.

До грубих порушень судового етикету варто віднести факти сперечання учасників процесу між собою і тим більше із суддею. У той же час, це зовсім не означає мовчазного відношення до порушень процесу, якщо такі допускаються суддею або кимось із колег. Існують процесуальні норми, що передбачають форму реагування на подібні явища.