Питання для самостійного вивчення

1. Роль адвоката на стадії виконання судових рішень.

2. Державна виконавча служба в Україні.

3. Виконавче провадження в Україні.

4. Документи, що є підставою для відкриття провадження про примусове виконання судових рішень.

5. Оскарження дій державного виконавця.

6. Розгляд судами скарг на дії державного виконавця.

7. Роль адвоката на стадії виконання судових рішень.

8. Державна виконавча служба в Україні.

9. Виконавче провадження в Україні.

10. Документи, що є підставою для відкриття провадження про примусове виконання судових рішень.

11. Оскарження дій державного виконавця.

Тема 13. Адвокат у господарській сфері

Однією з важливих складових зайнятості адвоката, як і раніше, залишається величезний пласт роботи з надання правових послуг юридичним особам, які, за певних обставин, не здатні, та й не мають великої потреби утримувати штатного юрисконсульта. На великих державних підприємствах та організаціях, як правило, передбачена штатна одиниця юрисконсульта, а подекуди і юридичні відділи. Приватні фірми надають важливе значення юридичній службі і там існують серйозні правові служби. Послугами адвокатів чи юридичних фірм користуються, в основному, невеликі господарські структури, яким час-від-часу доводиться стикатися з юридичними питаннями, які, виникають внаслідок юридично неграмотних дій або здатні завдати підприємству значної матеріально-фінансової шкоди.

Для адвоката в невеликому місті співпраця з господарськими структурами – це, з одного боку, можливість підтримувати на певному рівні знання господарського права та процесу, а, з іншого – мати постійний заробіток, який надійно компенсує періодичний брак клієнтури. Отже, юридичне обслуговування адвокатом господарюючих підприємств та установ – взаємовигідна та взаємокорисна реальність.

Завдання адвоката при наданні ним послуг у якості юрисконсульта на підприємстві значно відрізняються від його повсякденної роботи в якості захисника у кримінальних справах чи представника у цивільних чи адміністративних справах. Особливості цієї роботи наступні.

1. Адвокат, будучи незалежним та самодостатнім фахівцем, склавши договір з підприємством про надання юридичних послуг, з моменту його підписання, на час виконання своїх обов’язків підпорядкується керівникові даного підприємства у вирішенні правових питань. Саме останньому належить право вирішувати як вчинити у конкретному випадку, не зважаючи на те, до якого висновку прийде юрисконсульт.

Це цілком природно, оскільки юрисконсульт керується лише вимогами закону, тобто правовими критеріями, керівник же враховує багато інших і тільки йому відомих факторів: баланс економічних та моральних інтересів у відношеннях з тим чи іншим партнером; наявність якихось усних домовленостей; ступінь довіри до партнера; небажання руйнувати дружні відносини тощо.

Турбуючись про інтереси обслуговуваного підприємства і ретельно дотримуючись закону, юрисконсульт, у той же час, повинен ураховувати можливість існування певних обставин, які спонукають його до зваженості та коректності у відношеннях з керівництвом.

2. В основному, юрисконсульту доводиться мати справу з головним бухгалтером. Саме головний бухгалтер є тією людиною на підприємстві, з якою доведеться вирішувати всі найскладніші, претензійні та позовні, питання. Крім того, на більшості підприємствах головний бухгалтер – це друга, за своїм значенням, особа на підприємстві. Питання кредиторської та дебіторської заборгованості, виконання обов’язків за договорами та контрактами, обґрунтованість та своєчасність виплати грошей працівникам підприємства при: звільненні з роботи, відрядженнях, відпустках тощо. Всі ці пекучі питання повсякденного життя підприємства – це прерогатива та обов’язок бухгалтерії. Отже, налагодження нормальних ділових відносин із головним бухгалтером – це запорука того, що співпраця буде довгою та продуктивною.

3. Крім регулярної співпраці з головним бухгалтером існують й інші питання, що потребують уваги юрисконсульства. Це т.зв. кадрові питання (звільнення, переводи всередині підприємства, надання відпусток тощо). Щоб запобігти у майбутньому судових позовів та тяжб, а відтак і дорікань з боку керівництва, юрисконсульту слід з перших же кроків роботи на підприємстві, добитися такої постановки справи, щоб жоден наказ директора щодо звільнення працівників та їхнього переміщення з однієї роботи на іншу не був підписаний останнім без візи юрисконсульта.

4. Слід по домовленості з керівництвом виробити графік відвідування підприємства, але при відрядженнях, відпустках та інших можливих відлученнях обговорити це питання з керівником підприємства, а іноді і потурбуватись про підстраховку з боку своїх колег.

5. На кожному підприємстві існують питання, що складають конфіденційну інформацію (виробничі секрети, комерційні таємниці тощо). З огляду на своє положення, юрист іноді стає посвяченим у ці секрети. Йому слід ураховувати ці обставини і дотримуватися принципу нерозголошення конфіденційної інформації.

За характером своєї діяльності адвокат може виявитись носієм конфіденціальної інформації. Обережне відношення до такої інформації – це обов’язок адвоката. Необережно зронене юристом слово, та ще й не де-небудь, а вдома, спричинило підприємству чималі неприємності. Згодом на юрисконсульстві про все дізналися і юрист втратив довіру і роботу.¹

Головною умовою тривалої та плідної співпраці, безумовно, є знання законів та досвід. Усіх законів, особливо в господарській сфері, не знає ніхто у тому числі і жоден юрист. Але є певне коло характерних питань, які найчастіше виникають на підприємствах тієї чи іншої галузі: трудові конфлікти, договірні спори, претензійні чи позовні питання тощо. На сьогодні особливо болючими для підприємців та інших суб’єктів господарювання стали численні перевірки, що нерідко негативно відбиваються на виробництві, нервують колектив. Уміння юриста будувати відносини з правоохоронними та іншими перевіряючими органами дуже високо цінується в будь-якій господарській структурі.

Нині існують десятки правових актів, навіть Указів Президента, щодо мінімізації кількості та регламентації порядку контрольних перевірок, але, на превеликий жаль, все залишається на старому рівні.

Неодноразово випробуваним та ефективним засобом відбити охоту до безпідставних перевірок є заведення на підприємстві книги перевірок. Кожному перевіряючому коректно та ввічливо пропонується пред’явити посвідчення, всі дані якого заносяться до цієї книги. Потім слід роцікавитися документом від організації про направлення, де вказується мета та підстави перевірки, питання, що цікавлять перевіряючого, тривалість перевірки з підписом керівника і з печаткою організації. За відсутності такого направлення адміністрація має право не допустити візитера до перевірки.

Перевіряючому слід надавати копії документів. Коли ж виникає необхідність ознайомлення з оригіналами, вони повинні перевірятися лише в присутності працівника підприємства, який працює з цими документами. До таких жорстких заходів спонукають самі перевіряючі.

Юрисконсульту, який згідно з договором обслуговує підприємство, слід мати на увазі, що дуже важливо добитися того, щоб усі накази по підприємству, які можуть мати правові та фінансово-матеріальні наслідки, не підписувались керівником без візи юриста. Краще за все підготовити спеціальний наказ з цього приводу.