13. Міжнародно-протиправне діяння та його ознаки.

Ознаками МПВ є об’єктивні елементи його складу, до яких відносять:

а) об’єкт правопорушення;

б) протиправну поведінку;

в) шкоду (збиток);

г) причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою (утриманням від дій) і збитком (шкодою);

д) вина правопорушника.

Відсутність хоч би однієї із вказаних ознак ставить питання щодо наявності правопорушення.

Міжнародне правопорушення є складним правовим явищем. З юридичної точки зору як междуна¬родного правопорушення розглядається діяння суб'єкта между¬народных правовідносин, в якому є ознаки (елементи) складу міжнародного правопорушення. Від того, як сконструиро¬ван склад міжнародного правопорушення, залежить, хто, за що і на підставі яких міжнародних норм буде притягнений до ответ¬ственности.

Міжнародне правопорушення характеризують наступні ос¬новные ознаки: міжнародна суспільна небезпека, проти¬воправность, причинно-наслідковий зв'язок, караність.

Міжнародна суспільна небезпека — це здатність міжнародного правопорушення заподіювати шкоду стосункам і об'єктам, міжнародним правом, що охороняється.

Протиправність правопорушення обумовлена наявністю пра¬вил поведінки, зафіксованих в міжнародно-правових обяза¬тельствах держав і інших суб'єктів міжнародного права, і виражається в порушенні цих зобов'язань і, отже, прав інших суб'єктів.

Причинно-наслідковий зв'язок виражається в тому, що причиною нанесеної шкоди є міжнародне правопорушення. У тих випадках, коли вивчення обставин справи виявило іншу причину виникнення шкідливих наслідків, відповідальність даного субъ¬екта не настає.

Караність є правовим наслідком право¬нарушения. Визнаючи певні діяння правопорушеннями, суб'єкти міжнародного права встановлюють можливість при¬влечения правопорушника до міжнародно-правової ответствен¬ности.

У міжнародному правопорушенні, як і у внутригосударст¬венном, можна виділити сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, службовців підставою залучення суб'єкта до ответст¬венности і створюючих склад міжнародного правопорушення. В принципі, елементи складу міжнародного правопорушення ті ж, що і у внутрідержавному праві, проте вони не завжди ідентичні прийнятим у внутрішньому праві.

Об'єкт міжнародного правопорушення — це те, на що пося¬гает міжнародне правопорушення (система между¬народных стосунків, що склалася, міжнародний правопорядок, права і свобо¬ды людину, а також інші посягання на правопорядок, установ¬ленные міжнародними зобов'язаннями)

Об'єктивна сторона міжнародного правопорушення прояв¬ляется у вигляді діяння суб'єкта міжнародних відносин, наруша¬ющего міжнародно-правові зобов'язання і що вабить между¬народно-правовую відповідальність. Международно-протівоправ¬ноє діяння може виражатися як у формі дії, так і у формі бездіяльності. Дія є активною поведінкою пра¬вонарушителя. Бездіяльність виражається в невиконанні суб'єктом обов'язку зробити які-небудь дії.

Суб'єктами міжнародних правопорушень залежно від їх вигляду можуть бути як держави, інші суб'єкти міжнародного права, так і підприємства, організації і окремі індивіди, совер¬шившие міжнародно-протиправні діяння.

Суб'єктивна сторона — відношення правопорушника до совер¬шенному ним діянню і його наслідкам. Суб'єктивна сторона може виражатися як у формі наміру, так і у формі неосторож¬ности. Проте на відміну від внутрішнього права цей елемент складу в міжнародному праві розроблений не настільки детально. Междуна¬родно-правовиє норми, як правило, не використовують ділення наміру на прямій і непрямий, а необережності — на злочинну само¬надеянность і злочинну недбалість. Так, в конвенціях зачас-тую використовуються терміни «навмисне», «навмисне» і так далі

Крім того, деякі склади міжнародних правонаруше¬ний сконструйовані таким чином, що суб'єктивна сторона як обов'язковий елемент складу правопорушення в них не зафиксиро¬вана. Йдеться про так званій «відповідальності незалежно від провини», зокрема, про відповідальність за шкоду, заподіяний источ¬ником підвищеної небезпеки (наприклад, ядерними об'єктами, воз¬душными судами, космічними об'єктами і так далі).