75. Поняття та джерела міжнародного економічного права.

Міжнародне економічне право – це самостійна галузь міжнародного публічного права, що складається з норм і принципів, які регулюють економічні відносини між державами і іншими суб’єктами МП.

Критерієм розмежування МЕП і інших галузей МП є наявність комерційного елементу. Інакше кажучи, сфера МЕП охоплює ті відносини, в яких наявний елемент торгівлі в широкому значенні.

Основним джерелом МЕП є міжнародні економічні договори. Норми та принципи можуть міститись також міститись в загальнополітичних міжнародних договорах, які є і джерелом між нар. публічного права загалом.

Залежно від кількості: двосторонні і багатосторонні(ГАТТ, міжнародні конвенції, статути) договори.

Двосторонні: торгові договори; довгострокові угоди про торгівельно-економічне співробітництво; угоди про надання економ. Допомоги; угоди про науково-техн. Спів роб.

Історично зумовленим джерелом МЕП є міжнародно-правовий звичай.

+ сюда ще можна віднести рішення міжнародних організацій (правда це спірне, бо такі рішення мають рекомендаційний характер, а тому не є обов’язковими). Проте важливими є деякі резолюції ГА ООН. + сюди ще міжнародні «правила поведінки», що приймаються у формі резолюцій ООН. У цих актах систематизовані правила поведінки суб’єктів МЕП.

Ну і загальні принципи права, які починають з римського права і використовуються в МПП загалом ну і в МЕП.

76. Принципи міжнародного економічного права.

Система принципів МЕП має 2 групи:

1) Основні принципи МЕП

2) Спеціальні принципи МЕП

До основних належать принципи що є загальними принципами МП загалом:

- суверенної рівності держав

- співробітництва держав

- невтручання у внутрішні справи

- сумлінного виконання міжнародних договорів

Спеціальні принципи:

- принцип недискримінації

- принцип (режим) найбільшого сприяння

- принцип національного режиму

- принцип взаємної вигоди

- принцип преференційного режиму

Принцип недискримінації – зобов’язання не погіршувати для певної країни своїх нормальних загальних для інших країн умов.

Принцип найбільшого сприяння – зобов’язання держави надавати державі партнеру пільгові умови, котрі діють або можуть бути введені для будь-якої 3ї сторони.

Принцип взаємної вигоди – його застосування дає змогу учасникам МЕВ домогтися справедливого розподілу вигод і зобов’язань

Принцип преференційного режиму – це торгівельні пільги, насамперед щодо митних зборів, які діють між державами. Їх фішка в тому шо вони надаються тільки за договором, а не поширюються на всіх.

Принципи МЕП є осн. Засадами чи базовими правилами здійснення Міжнар. Економ. діяльності

77. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин.

Найбільш поширеною формою здійснення економ. звязків між субєктами МЕП є міжнародні економічні договори.

міжнародні економічні договори – добровільно укладені між субєктами МЕП угоди економічного характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕП.

Переважно договори двосторонні, але є і багатосторонні міжнародні економічні договори, обєкт і цілі яких становлять велику цінність для міжнар. співтовариства загалом і в яких бере участь переважна більшість держав.

За обєктом: - договори що визначають міжнар-правовий режим економічних звязків;

- договори які регулюють рух товарів і послуг через державні кордони;

У регулюванні МЕВ значна роль належить універсальним міжнародним організаціям. Вони є форумами для обговорення найважливіших економічних проблем; постійним механізмом, який забезпечує державам оперативне розвязання складних питань міжнародного економічного життя; це кваліфікований аппарат для розробки проектів багатосторонніх економічних договорів, які мають універсальний, регіональний чи локальний характер.

З поміж універсальних регіональних орг. слід виділити ООН з її спеціалізованими устновами та допоміжними органами. Важливе місце посідає конференція ООн з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) + значну роль у розвитку МЕП відіграє ЮНІСТРАЛ, ЮНІДРУА.

Виняткове значення для розвитку міжнар. економ. звязків має співробітництво держав у валютно-фінансовій сфері. З метою вироблення та реалізації валютної політики промислово розвинуті країни створили свій організаційно-правовий механізм валютних відносин. Важливою структурною ланкою цього механізму є такі міжнародні організації та фонди як МБРР, МВФ, МФК (фінансова корпорація), у межах яких фактично зосереджено все співробітництво у валютно-фінансовій сфері на глоб. рівні.

Важливе місце в системі регулювання МЕВ посідає ГАТТ + ТРІПС і ТРІМС.

На базі оновленого ГАТТ булла створена СОТ.

+ сюди ще можна віднестинеформальні але стабільні наради держав ( Велика вісімка, тепер G20)