81. Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура.

Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) з’явилась у контексті великої реорганізації міжнародного суспільства після другої світової війни. У період між Першою та Другою світовими війнами міжнародна торгівля зростала повільніше, ніж виробництво, а після кризи 1929-32 рр. навіть скорочувалась на 0,5% щороку. Це вимагало підтримки розвитку міжнародної торгівлі. З цією метою і було створено ГАТТ.

В 1994 року було створено СОТ (світова організація торгівлі). Головні функції СОТ:

- зменшення тарифних та нетарифних обмежень доступу товарів на світовий ринок (148 країн на 2007 рік);

- контроль за обмеженням експорту в інших країнах. Для повноцінного функціонування економіки слід мати можливість оцінювати та контролювати інформацію про експортні обмеження в країнах світу;

- створення умов, сприятливих для розвитку конкуретноспроможного виробничого сектору та сектору послуг в країнах учасницях СОТ;

- вдосконалення експортних показників країн учасниць СОТ;

- недискримінаційний транзит, що визначає справедливі платежі за транзит національних товарів територіями інших країн-членів СОТ;

- урегулювання суперечок, які можуть виникати між торгівельними партнерами учасниками СОТ;

- модернізація та стабілізація політичних, правових, інституційних умов ведення торгівлі.

Серед головних недоліків членства в СОТ можна визначити зменшення тарифних та нетарифних обмежень, які застосуються для захисту внутрішнього ринку, з одночасним скороченням державної підтримки для окремих галузей національної економіки (для України – це сільське господарство, автомобілебудування). Це сприятиме жорсткій конкуренції та підвищенню залежності національної економіки від світової.

82. Міжнародні торговельні договори системи вто (сот).

Договори системи СОТ

Заключний акт, що втілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів.

Марракеська Угода про заснування Світової організації торгівлі 1994;

• Марракеська декларація від 15 квітня 1994р.;

• Рішення міністрів та Заяви;

• Домовленість про зобов'язання у сфері фінансових послуг.

Угоди системи СОТ, до яких, згідно зі статтею XII Угоди СОТ, приєднуються нові члени СОТ.

Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ 1994)

Складається з:

- Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30 жовтня 1947 р. (з наступними уточненнями,

поправками та змінами), яка, зокрема, містить положення щодо:

• загального режиму найбільшого сприяння;

• національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання;

• свободи транзиту;

• положень про антидемпінгове та компенсаційне; тощо

- положень правових документів, що набули чинності в рамках ГАТТ 1947 до набуття чинності Угодою СОТ.

- домовленостей про тлумачення статей ГАТТ

— стосовно трактування "іншого мита та зборів" у розкладах тарифних поступок;

— стосовно транспарентності діяльності державних торговельних підприємств;

— стосовно митних союзів і зон вільної оргівлі, а також територіального застосування положень ГАТТ 1994; XXVIII — стосовно зміни розкладів тарифних поступок; щодо застосування торговельних заходів у зв'язку з платіжним балансом; щодо звільнення від зобов'язань за ГАТТ 1994;

Марракеського протоколу до ГАТТ 1994, до якого додається Розклад тарифних і нетарифних поступок (Розклад ГАТТ 1994), включаючи заходи на користь найменш розвинутих країн.

Угода про сільське господарство регулює доступ до ринків , внутрішньої підтримки вітчизняних виробників, експортної , враховуючи особливі потреби країн, що розвиваються .

Угода про застосування санітарних і фіто-санітарних заходів регулює розробку, впровадження та застосування санітарних і фітосанітарних заходів з метою мінімізації їх негативного впливу на торгівлю, сприяння використанню гармонізованих санітарних і фітосанітарних заходів на основі міжнародних стандартів, інструкцій і рекомендацій міжнародних організацій, не вимагаючи від членів СОТ змінювати їх належний рівень захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин.

Угода про технічні бар'єри в торгівлі (Угода ТБТ)

Надає згідно з технічними регламентами товарам, що імпортуються, режим, не менш сприятливий, ніж той, що надається аналогічним товарам вітчизняного походження та аналогічним товарам з інших країн. Технічні регламенти не повинні розроблятися, прийматися та застосовуватися у спосіб, метою або наслідком якого є створення невиправданих бар'єрів для міжнародної торгівлі. Для цього вони не повинні мати більшого обмежувального впливу та торгівлю, ніж це є необхідним для виконання законних завдань, зокрема — забезпечення національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя або здоров'я людини, тварин

рослин, захисту довкілля.

Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс).

Встановлює, як правило, національний режим внутрішнього оподаткування та регулювання; скасовує кількісні обмеження у цій сфері.Містить ілюстративний перелік заборонених інвестиційних заходів, включаючи так звані вимоги місцевого компонента виробництва, балансування імпорту та експорту ідприємства з іноземними інвестиціями, регулювання напрямів та обсягів експорту та імпорту такими підприємствами.

Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).

Встановлює:

Загальні зобов'язання та процедури стосовно:

• застосування режиму найбільшого сприяння;

• прозорості та нерозголошення конфіденційної інформації;

• зростання участі країн, що розвиваються;

• економічної інтеграції та угод про інтеграцію ринків робочої сили;

• внутрішнього регулювання;

• визнання (отриманих знань, досвіду, виконаних вимог, ліцензій і сертифікатів, виданих у певній країні);

• монополій і виключних постачальників послуг;

• ділової практики;

• надзвичайних захисних заходів;

• платежів і переказів;

• обмежень з метою захисту платіжного балансу;

• державних закупівель;

• субсидій;

• загальних винятків і винятків з міркувань безпеки.

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС)

Визначає зобов'язання стосовно дотримання положень чинних міжнародних конвенцій з питань охорони прав інтелектуальної власності, конкретизуючи і доповнюючи відповідні положення, що стосуються торгівлі.

Передбачає можливість встановлення членами СОТ в своєму національному законодавстві більш високого

рівня охорони прав інтелектуальної власності.