- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин.
- •Система органів зовнішніх зносин.
- •3. Дипломатичне право: основні поняття.
- •4. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •5. Консульське право: основні поняття.
- •6. Консульські привілеї та імунітети.
- •7. Право спеціальних місій: основні поняття.
- •8. Дипломатичне право міжнародних організацій: основні поняття.
- •9. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •10. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •11. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •12. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •13. Міжнародно-протиправне діяння та його ознаки.
- •14. Класифікація міжнародно-протиправних діянь.
- •15. Особливості міжнародних спорів у сучасному світі.
- •16. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •17. Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів.
- •18. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд.
- •19. Міжнародні спори за участю приватних осіб.
- •20. Особливості розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •21. Розгляд спорів Міжнародним Судом оон.
- •22. Принцип заборони застосування сили та загрози силою.
- •23. Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •24. Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві.
- •25. Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою.
- •26. Право держав на самооборону.
- •27. Концепція «гуманітарної інтервенції».
- •28. Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки оон.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •29. Міжнародні організації з проблем європейської безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •30. Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння.
- •31. Юридичний статус і правовий режим Арктики.
- •32. Міжнародно-правовий статус Антарктики.
- •33. Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •34. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод.
- •35. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря.
- •36. Міжнародно-правові статус і режим прилеглої зони.
- •37. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони.
- •38. Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря.
- •39. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу.
- •40. Дослідження і охорона морського середовища. Безпека на морі.
- •41. Статус морських суден та екіпажів.
- •42. Правове регулювання міжнародних морських торгових перевезень.
- •43. Поняття і джерела міжнародного повітряного права.
- •44. Правовий статус повітряного простору.
- •45. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •46. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •47. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств.
- •48. Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”.
- •49. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •50. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації.
- •51. Поняття і головні особливості міжнародного космічного права.
- •52. Джерела міжнародного космічного права.
- •53. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •54. Правовий статус космічних апаратів і екіпажів.
- •55. Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •56. Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення.
- •57. Правові аспекти дистанційного зондування Землі.
- •58. Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання.
- •59. Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору.
- •60. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій.
- •61. Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права.
- •62. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”.
- •63. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”.
- •64. Сфера дії міжнародного гуманітарного права.
- •65. Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій.
- •66. Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.
- •67. Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах.
- •68. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права.
- •69. Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •70. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти миру та людства.
- •71. Поняття та види злочинів міжнародного характеру. Зобов’язання держав згідно з міжнародними конвенціями.
- •72. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд.
- •73. Правова допомога у кримінальних справах.
- •74. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).
- •75. Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •76. Принципи міжнародного економічного права.
- •77. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин.
- •78. Суб’єкти міжнародного економічного права.
- •79. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах.
- •80. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки.
- •81. Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура.
- •82. Міжнародні торговельні договори системи вто (сот).
- •83. Зміст і особливості гатт 1994 р. Договори, суміжні з гатт.
- •84. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс).
- •85. Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс).
- •86. Врегулювання спорів в рамках вто (сот).
- •87. Принципи та джерела міжнародного екологічного права.
- •88. Охорона навколишнього середовища та сталий розвиток.
- •89. Міжнародні організації та охорона довкілля.
- •90. Світовий океан як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •91. Захист довкілля від радіоактивного зараження.
- •92. Охорона тваринного світу. Охорона рослинного світу.
- •93. Охорона атмосферного повітря.
- •94. Охорона біологічного розмаїття.
- •95. Охорона довкілля під час збройних конфліктів.
- •96. Міжнародно-правові питання оцінки шкідливого транскордонного впливу на довкілля.
78. Суб’єкти міжнародного економічного права.
Субєкти МЕП :
- Держави
- МОРГ
Додатково наділені деякими особливими правами ТНК та фізичні та юридичні особи.
Держава – головний суб’єкт МЕП.
За Хартією економічних прав та обовязків держав 1974 року держави мають право :
- Обирати свою економічну систему , засоби економічного розвитку , використання ресурсів , здійснення реформ ,
- Вільно здійснювати суверенітет над своїми багатствами , природними ресурсами та економічною діяльністю,
- Націоналізувати , експропріювати , передавати іноземну власність ,
- Регулювати та контролювати іноземні інвестиції , діяльність ТНК
- Брати участь в міжнародній торгівлі та інших формах економічного співробітництва,
- Укладати двосторонні та багатосторонні договори у сфері економічного співробітництва тощо
Держави зобов’язуються:
- Сприяти міжнародній торгівлі на основі взаємної вигоди,
- Не застосовувати економічні заходи примусового характеру з метою отримання вигоди чи дискримінації суверенних прав,
- Співробітничати в оптимальному використання ресурсів , що належать двум чи більше державам,
- Забезпечувати компенсацію у випадках націоналізації , експропріації та передачі іноземної власності,
- Співробітничати з метою сприяння більш раціональним та справедливим МЕВ, враховуючи інтереси країн у забезпеченні розвитку світової економіки тощо
Фізичні особи та юридичні особи. Головне правило – держава не несе відповідальності за економічну діяльність фізичних осіб.
Стосовно приватних компаній , то вони будучи самостійними юридичними особами відповідальності за дії своєї держави не несуть. Але відомі випадки покладання на компанію відповідальності як відповідь за політичні дії певної держави, але така практика позбавлена правових підстав. Ті компанії, що належать державі ті діють від його імені користуються імунітетом , відповідальність за їх діяльність несе сама держава.
МОРГ у сфері МЕП.
1. міжнародні організації загальної компетенції, де значаться й економічні питання:
- ООН, однією з важливих цілей якої є всебічний розвиток міжнародного економічного співробітництва.
- Ліга арабських держав (ЛАД), Організацію американських держав (ОАД). Організацію африканської єдності (ОАЄ), Співдружність Незалежних Держав (СНД),
- Європейський Союз. Цей Союз утворився в результаті об'єднання ряду Європейських співтовариств, у тому числі й економічних, і вирішує завдання: формування спільного ринку товарів, робочої сили, капіталу; створення митної спілки; проведення єдиної торговельної політики; проведення спільної політики у сфері сільського господарства, транспорту; утворення економічного і валютного союзу держав, що беруть участь у Союзі, за допомогою зближення їх національних правових систем
2. міжнародні організації, спеціально створені для вирішення питань у строго визначеній економічній сфері:
Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО); Продовольчу і сільськогосподарську організацію ООН (ФАО); Міжнародний Валютний Фонд (МВФ); Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР); Міжнародну фінансову корпорацію (МФК); Конференцію ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та ін.
ТНК.
Кодекс поведінки ТНК – ЕКОСОР
- Створення закритих систем міжнародної торгівлі , в яких значний об’єм торгівлі здійснюється між фірмами , що знаходяться під контрлем однієї групи корпорацій
- Інвестиційна мобільність , широка система зв’язків
- Великі можливості організації наукоємного , високотехнологічного виробництва сприяють розвиткові світової економіки
- Здійснюють позитивний вплив на національну економіку приймаючих країн, ввозячи капітал, передаючи технології , створюючи нові підприємства , навчаючи персонал