5. Консульське право: основні поняття.

Консульство - це установа, яка входить до системи органів зовнішніх зносин дер¬жави і представляє її на визначеній угодою території держави перебування, здійснюючи на ній захист прав та інтересів своєї держави, її громадян і юридичних осіб.

Його джерела — це міжнародні договори і міжнародно-правові звичаї, а також національне право держав. Основою консульського права є універсальна конвенція у цій галузі — Віденська конвенція про консульські зносини від і Факультативні протоколи до неї.

Встановлення консульських зносин між державами здійснюється за взаємною згодою.

Консульська установа може бути відкрита на території держави перебування тільки за згодою цієї держави. Але консульства функціонують не в масштабах усієї держави, а в межах так званого консульського округу. Консульський округ — це район, відведений консульській установі для виконання консульських функцій.

Глав консульських установ поділяють на чотири класи: генеральні консули; консули; ві¬це-консули; консульські агенти.

Питання призначення і допущення глав консульських уста¬нов до виконання своїх функцій регулюються нормами як міжнародного, так і національного права держави, яка пред¬ставляє. При цьому держава, яка представляє, видає главі консульської установи спеціальний документ, так званий па¬тент, що засвідчує його посаду, категорію, клас і т. п. У свою чергу держава перебування, розглянувши патент, надає гла¬ві консульської установи дозвіл, який називається екзеква¬тура. Мотиви можливої відмови у видачі екзекватури державі, що представляє, як правило, не повідомляються.

Консульським функціям Віденська конвенція приді¬ляє досить значну увагу.

Дві категорії:

Перша категорія консульських функцій. Це захист у державі перебування інтересів держави, яку ця консуль¬ська установа представляє, та її громадян (юридичних осіб);

сприяння розвиткові дружніх, торговельних, економічних, культурних і наукових зв'язків між державами; з'ясування усіма законними шляхами умов і подій у торговельному, еко¬номічному, культурному і науковому житті держави перебу¬вання та інформування про них уряду своєї держави.

Друга категорія консульських функцій.

• видача паспортів і проїзних документів громадянам держави, яку дана консульська установа представляє, і віз особам, що бажають відвідати її.

• надання допомога і сприяння громадянам (юридичним особам) держави, яку представляє консульська уста¬нова;

• виконання обов'язків нотаріуса, реєстратора актів гро¬мадянського стану та інших подібних обов'язків;

• здійснення прав нагляду й інспекції суден, що нале¬жать державі, яку представляє консульська установа, а також виконання інших функцій, покладених на консульську установу.

6. Консульські привілеї та імунітети.

Консульські привілеї та імунітети розподілені на переваги, привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ. За цією ознакою їх можна умовно поділити на переваги, привілеї та імунітети 1-ої та 2-ої групи.

Згідно з нормами, що регламентують привілеї, переваги та імунітети 1-ої групи, держава перебування зобов'язана надати всі можливості для виконання функцій консульською установою. Передусім вона має посприяти у придбан¬ні або одержанні необхідних приміщень для роботи і помешкань для представників консульської установи.

Консульські приміщення недоторканні, тобто влада дер¬жави перебування не може без згоди консульської установи потрапляти у її робочі приміщення. Більше того, на таку дер¬жаву покладено спеціальний обов'язок вживати всіх належ¬них заходів для захисту консульських приміщень від будь-яких вторгнень або заподіяння шкоди. Предмети обстановки і майно консульських установ, а також засоби пересування користуються імунітетом від будь-яких видів реквізиції.

Держава перебування повинна також забезпечити всім працівникам консульської установи свободу пересування і подорожей по її території.

Переваги, привілеї та імунітети другої групи покладають обов'язок на державу перебування ставитися до консуль¬ських посадових осіб із належною повагою і вживати всіх належних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особу, свободу або гідність.

Консульські посадові особи не підлягають ні арешту, ні попередньому ув'язненню. Консульські посадові особи і службовці переважно мають імунітет від юрисдикції судових та адміністративних органів держави перебування стосовно дій, пов'язаних із ви¬конанням службових функцій. Винятком є обставини, пов'я¬зані з цивільним позовом

Консульські посадові особи і консульські службовці, а та¬кож члени їхніх сімей звільняються від усіх податків, зборів і мита.