- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин.
- •Система органів зовнішніх зносин.
- •3. Дипломатичне право: основні поняття.
- •4. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •5. Консульське право: основні поняття.
- •6. Консульські привілеї та імунітети.
- •7. Право спеціальних місій: основні поняття.
- •8. Дипломатичне право міжнародних організацій: основні поняття.
- •9. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •10. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •11. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •12. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •13. Міжнародно-протиправне діяння та його ознаки.
- •14. Класифікація міжнародно-протиправних діянь.
- •15. Особливості міжнародних спорів у сучасному світі.
- •16. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •17. Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів.
- •18. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд.
- •19. Міжнародні спори за участю приватних осіб.
- •20. Особливості розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •21. Розгляд спорів Міжнародним Судом оон.
- •22. Принцип заборони застосування сили та загрози силою.
- •23. Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •24. Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві.
- •25. Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою.
- •26. Право держав на самооборону.
- •27. Концепція «гуманітарної інтервенції».
- •28. Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки оон.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •29. Міжнародні організації з проблем європейської безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •30. Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння.
- •31. Юридичний статус і правовий режим Арктики.
- •32. Міжнародно-правовий статус Антарктики.
- •33. Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •34. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод.
- •35. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря.
- •36. Міжнародно-правові статус і режим прилеглої зони.
- •37. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони.
- •38. Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря.
- •39. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу.
- •40. Дослідження і охорона морського середовища. Безпека на морі.
- •41. Статус морських суден та екіпажів.
- •42. Правове регулювання міжнародних морських торгових перевезень.
- •43. Поняття і джерела міжнародного повітряного права.
- •44. Правовий статус повітряного простору.
- •45. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •46. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •47. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств.
- •48. Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”.
- •49. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •50. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації.
- •51. Поняття і головні особливості міжнародного космічного права.
- •52. Джерела міжнародного космічного права.
- •53. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •54. Правовий статус космічних апаратів і екіпажів.
- •55. Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •56. Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення.
- •57. Правові аспекти дистанційного зондування Землі.
- •58. Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання.
- •59. Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору.
- •60. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій.
- •61. Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права.
- •62. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”.
- •63. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”.
- •64. Сфера дії міжнародного гуманітарного права.
- •65. Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій.
- •66. Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.
- •67. Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах.
- •68. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права.
- •69. Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •70. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти миру та людства.
- •71. Поняття та види злочинів міжнародного характеру. Зобов’язання держав згідно з міжнародними конвенціями.
- •72. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд.
- •73. Правова допомога у кримінальних справах.
- •74. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).
- •75. Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •76. Принципи міжнародного економічного права.
- •77. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин.
- •78. Суб’єкти міжнародного економічного права.
- •79. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах.
- •80. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки.
- •81. Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура.
- •82. Міжнародні торговельні договори системи вто (сот).
- •83. Зміст і особливості гатт 1994 р. Договори, суміжні з гатт.
- •84. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс).
- •85. Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс).
- •86. Врегулювання спорів в рамках вто (сот).
- •87. Принципи та джерела міжнародного екологічного права.
- •88. Охорона навколишнього середовища та сталий розвиток.
- •89. Міжнародні організації та охорона довкілля.
- •90. Світовий океан як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •91. Захист довкілля від радіоактивного зараження.
- •92. Охорона тваринного світу. Охорона рослинного світу.
- •93. Охорона атмосферного повітря.
- •94. Охорона біологічного розмаїття.
- •95. Охорона довкілля під час збройних конфліктів.
- •96. Міжнародно-правові питання оцінки шкідливого транскордонного впливу на довкілля.
5. Консульське право: основні поняття.
Консульство - це установа, яка входить до системи органів зовнішніх зносин дер¬жави і представляє її на визначеній угодою території держави перебування, здійснюючи на ній захист прав та інтересів своєї держави, її громадян і юридичних осіб.
Його джерела — це міжнародні договори і міжнародно-правові звичаї, а також національне право держав. Основою консульського права є універсальна конвенція у цій галузі — Віденська конвенція про консульські зносини від і Факультативні протоколи до неї.
Встановлення консульських зносин між державами здійснюється за взаємною згодою.
Консульська установа може бути відкрита на території держави перебування тільки за згодою цієї держави. Але консульства функціонують не в масштабах усієї держави, а в межах так званого консульського округу. Консульський округ — це район, відведений консульській установі для виконання консульських функцій.
Глав консульських установ поділяють на чотири класи: генеральні консули; консули; ві¬це-консули; консульські агенти.
Питання призначення і допущення глав консульських уста¬нов до виконання своїх функцій регулюються нормами як міжнародного, так і національного права держави, яка пред¬ставляє. При цьому держава, яка представляє, видає главі консульської установи спеціальний документ, так званий па¬тент, що засвідчує його посаду, категорію, клас і т. п. У свою чергу держава перебування, розглянувши патент, надає гла¬ві консульської установи дозвіл, який називається екзеква¬тура. Мотиви можливої відмови у видачі екзекватури державі, що представляє, як правило, не повідомляються.
Консульським функціям Віденська конвенція приді¬ляє досить значну увагу.
Дві категорії:
Перша категорія консульських функцій. Це захист у державі перебування інтересів держави, яку ця консуль¬ська установа представляє, та її громадян (юридичних осіб);
сприяння розвиткові дружніх, торговельних, економічних, культурних і наукових зв'язків між державами; з'ясування усіма законними шляхами умов і подій у торговельному, еко¬номічному, культурному і науковому житті держави перебу¬вання та інформування про них уряду своєї держави.
Друга категорія консульських функцій.
• видача паспортів і проїзних документів громадянам держави, яку дана консульська установа представляє, і віз особам, що бажають відвідати її.
• надання допомога і сприяння громадянам (юридичним особам) держави, яку представляє консульська уста¬нова;
• виконання обов'язків нотаріуса, реєстратора актів гро¬мадянського стану та інших подібних обов'язків;
• здійснення прав нагляду й інспекції суден, що нале¬жать державі, яку представляє консульська установа, а також виконання інших функцій, покладених на консульську установу.
6. Консульські привілеї та імунітети.
Консульські привілеї та імунітети розподілені на переваги, привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ. За цією ознакою їх можна умовно поділити на переваги, привілеї та імунітети 1-ої та 2-ої групи.
Згідно з нормами, що регламентують привілеї, переваги та імунітети 1-ої групи, держава перебування зобов'язана надати всі можливості для виконання функцій консульською установою. Передусім вона має посприяти у придбан¬ні або одержанні необхідних приміщень для роботи і помешкань для представників консульської установи.
Консульські приміщення недоторканні, тобто влада дер¬жави перебування не може без згоди консульської установи потрапляти у її робочі приміщення. Більше того, на таку дер¬жаву покладено спеціальний обов'язок вживати всіх належ¬них заходів для захисту консульських приміщень від будь-яких вторгнень або заподіяння шкоди. Предмети обстановки і майно консульських установ, а також засоби пересування користуються імунітетом від будь-яких видів реквізиції.
Держава перебування повинна також забезпечити всім працівникам консульської установи свободу пересування і подорожей по її території.
Переваги, привілеї та імунітети другої групи покладають обов'язок на державу перебування ставитися до консуль¬ських посадових осіб із належною повагою і вживати всіх належних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особу, свободу або гідність.
Консульські посадові особи не підлягають ні арешту, ні попередньому ув'язненню. Консульські посадові особи і службовці переважно мають імунітет від юрисдикції судових та адміністративних органів держави перебування стосовно дій, пов'язаних із ви¬конанням службових функцій. Винятком є обставини, пов'я¬зані з цивільним позовом
Консульські посадові особи і консульські службовці, а та¬кож члени їхніх сімей звільняються від усіх податків, зборів і мита.