- •Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин.
- •Система органів зовнішніх зносин.
- •3. Дипломатичне право: основні поняття.
- •4. Дипломатичні привілеї та імунітети.
- •5. Консульське право: основні поняття.
- •6. Консульські привілеї та імунітети.
- •7. Право спеціальних місій: основні поняття.
- •8. Дипломатичне право міжнародних організацій: основні поняття.
- •9. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- •10. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- •11. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •12. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- •13. Міжнародно-протиправне діяння та його ознаки.
- •14. Класифікація міжнародно-протиправних діянь.
- •15. Особливості міжнародних спорів у сучасному світі.
- •16. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •17. Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів.
- •18. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд.
- •19. Міжнародні спори за участю приватних осіб.
- •20. Особливості розв’язання міжнародних економічних спорів.
- •21. Розгляд спорів Міжнародним Судом оон.
- •22. Принцип заборони застосування сили та загрози силою.
- •23. Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •24. Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві.
- •25. Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою.
- •26. Право держав на самооборону.
- •27. Концепція «гуманітарної інтервенції».
- •28. Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки оон.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •29. Міжнародні організації з проблем європейської безпеки.
- •Глава VII Статуту оон – примусові заходи військового та невійськового характеру для врегулювання спорів; використання регіональних організацій безпеки.
- •30. Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння.
- •31. Юридичний статус і правовий режим Арктики.
- •32. Міжнародно-правовий статус Антарктики.
- •33. Поняття та джерела міжнародного морського права.
- •34. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод.
- •35. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря.
- •36. Міжнародно-правові статус і режим прилеглої зони.
- •37. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони.
- •38. Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря.
- •39. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу.
- •40. Дослідження і охорона морського середовища. Безпека на морі.
- •41. Статус морських суден та екіпажів.
- •42. Правове регулювання міжнародних морських торгових перевезень.
- •43. Поняття і джерела міжнародного повітряного права.
- •44. Правовий статус повітряного простору.
- •45. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу.
- •46. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень.
- •47. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств.
- •48. Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”.
- •49. Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •50. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації.
- •51. Поняття і головні особливості міжнародного космічного права.
- •52. Джерела міжнародного космічного права.
- •53. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл.
- •54. Правовий статус космічних апаратів і екіпажів.
- •55. Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами.
- •56. Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення.
- •57. Правові аспекти дистанційного зондування Землі.
- •58. Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання.
- •59. Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору.
- •60. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій.
- •61. Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права.
- •62. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”.
- •63. Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”.
- •64. Сфера дії міжнародного гуманітарного права.
- •65. Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій.
- •66. Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права.
- •67. Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах.
- •68. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права.
- •69. Поняття та джерела міжнародного кримінального права.
- •70. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти миру та людства.
- •71. Поняття та види злочинів міжнародного характеру. Зобов’язання держав згідно з міжнародними конвенціями.
- •72. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд.
- •73. Правова допомога у кримінальних справах.
- •74. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).
- •75. Поняття та джерела міжнародного економічного права.
- •76. Принципи міжнародного економічного права.
- •77. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин.
- •78. Суб’єкти міжнародного економічного права.
- •79. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах.
- •80. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки.
- •81. Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура.
- •82. Міжнародні торговельні договори системи вто (сот).
- •83. Зміст і особливості гатт 1994 р. Договори, суміжні з гатт.
- •84. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс).
- •85. Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс).
- •86. Врегулювання спорів в рамках вто (сот).
- •87. Принципи та джерела міжнародного екологічного права.
- •88. Охорона навколишнього середовища та сталий розвиток.
- •89. Міжнародні організації та охорона довкілля.
- •90. Світовий океан як об’єкт міжнародно-правової охорони.
- •91. Захист довкілля від радіоактивного зараження.
- •92. Охорона тваринного світу. Охорона рослинного світу.
- •93. Охорона атмосферного повітря.
- •94. Охорона біологічного розмаїття.
- •95. Охорона довкілля під час збройних конфліктів.
- •96. Міжнародно-правові питання оцінки шкідливого транскордонного впливу на довкілля.
54. Правовий статус космічних апаратів і екіпажів.
Юридичне поняття "космонавт". Термін "космонавт" використову¬ється в науці для позначення особи, котра випробовує та експлуатує космічну техніку в космічному польоті. У США й у деяких інших країнах поширений термін "астронавт".
У міжнародному космічному праві щодо осіб, які здійснили космічні польоти та перебувають на борту космічних об'єктів або на небесних тілах, використовуються терміни: "екіпаж", "представники", "особи на борту космічного об'єкта".
У статті V Договору про космос (1967) проголошено, що держави розглядають космонавтів як посланців людства в космос. На думку більшості юристів, це визначення має декларативний, а не конкретний юридичний характер і не повинно тлумачитись як надання космонав¬тові наднаціонального статусу.
Юристи Росії, США та ФРН у 1990 р. розробили й передали Юридич¬ному комітетові ООН з питань використання космічного простору в мирних цілях проект Конвенції про пілотовані космічні польоти, в якому термін набуває реального юридичного змісту. Згідно з цим проектом, термі "екіпаж" застосовується до осіб, які здійснюють професійну діяльність під час космічного польоту. Отже, незалежно від того, чи є такі особи-військовими або цивільними, чи керують вони космічним кораблем або виконують науково-дослідницькі функції, а також незалежно від їх належ¬ності до громадянства будь-якої держави, всі вони з погляду міжнародного космічного права мають однаковий статус космонавтів.
Юрисдикція та контроль над екіпажем космічного об'єкта. Згідно зі ст. VIII Договору про космос (1967), "...держава-учасниця Договору, до реєстру якої занесено об'єкт, запущений у космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об'єктом, над будь-яким екіпажем цього об'єкта під час їх знаходження в космічному просторі, в тому числі і на небесному тілі". Отже, космічний об'єкт та його екіпаж (зокрема й міжнародний) при їх перебуванні в космосі контролюються та підкоря¬ються владі держави, що зареєструвала конкретний космічний об'єкт.
Міжнародне космічне право виходить з того, що порядок здійснення юрисдикції та контролю визначає сама держава за допомогою видання відповідних нормативних актів.
Правова охорона життя та здоров'я космонавтів. Чинні між¬народно-правові норми в цій галузі досить детально регламентують питання, пов'язані з наданням допомоги космонавтам, які зазнають лиха в космічному просторі, а також на випадок їх аварійного приземлення на чужій території. У разі аварії, лиха чи вимушеної посадки на території іншої держави або у відкритому морі всі держави зобов'язані надавати їм усю можливу допомогу. Космонавтам, які здійснять таку вимушену посадку, має бути гарантовано безпеку, їх без затримки мають по¬вернути державі, до реєстру якої занесено їхній космічний корабель. Працюючи в космічному просторі, зокрема й на небесних тілах, космо¬навти однієї держави повинні надавати допомогу космонавтам інших держав.
Правовий статус космічних об'єктів. На відміну від небесних тіл природного походження (Місяць, планети, астероїди), під космічними об'єктами в міжнародному космічному праві розуміють створені людиною космічні апарати різного призначення та їхні складові частини (штучні супутники Землі, автоматичні та пілотовані кораблі і станції, ракети-носії тощо). Норми міжнародного космічного права регулюють діяльність, пов'язану з космічними об'єктами, з моменту їх запуску чи спорудження в космічному просторі. До цього моменту діяльність з їх створення та запуску перебуває у сфері внутрішньодержавного права. Після повернення на Землю космічний об'єкт знову підпадає під національну юрисдикцію держави.
Певні юридичні наслідки для космічного об'єкта пов'язані з його ре¬єстрацією. Від моменту набрання чинності Конвенцією про реєстрацію об'єктів, запущених у космічний простір (15 вересня 1976 р.) наці¬ональна та міжнародна реєстрація космічних об'єктів для учасників цієї Конвенції набула обов'язкового характеру. Космічний об'єкт повинен бути занесений до національного реєстру, а також зареєстрований в ООН. Держава після реєстрації направляє Генеральному секретареві ООН певний перелік відомостей про кожний космічний об'єкт (назва держави, що запускає об'єкт; реєстраційний номер об'єкта; дата запуску; пара¬метри орбіти тощо). Одержану інформацію Генеральний секретар ООН заносить до реєстру, за,який відповідає Відділ космосу, та розсилає всім членам ООН.
Космічні апарати мають національність тієї держави, до реєстру якої вони занесені. При польотах у космічному просторі вони перебувають під виключною юрисдикцією держави реєстрації, оскільки власне косміч¬ний простір не підлягає суверенітетові жодної держави. Держава, що зареєструвала апарат, запущений у космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об'єктом підчас перебування в косміч¬ному просторі, й на небесному тілі також.
Право власності на космічні об'єкти залишається недоторканним під час їх перебування в космічному просторі, на небесному тілі чи після повернення на Землю. Об'єкти або їхні складові частини, знайдені за межами держави, до реєстру якої вони занесені, мають бути повер¬нені цій держав. Для цього держава реєстрації зобов'язана надати роз¬пізнавальні дані. Повернення космічних об'єктів та їхніх складових частин здійснюється коштом держави, що виконала запуск.