3.6. Моделі ринкових систем.

В практичній дійсності кожна країна, поряд з загальними ознаками ринкової економіки, має певні особливості в механізмі її функціо-нуванні. В економіках окремих країн може бути різне співвідношен-ня приватного і державного секторів, різна роль ринкового механізму саморегулювання і державного впливу на економіку тощо. Тому загальне поняття «ринкова економіка» доповнюється більш кон-кретним поняттям «модель ринкової економіки» в якому відобража-ється специфіка ринкового господарства країни.

Розрізняють такі моделі ринкового господарства:

Соціальне ринкове господарство. Характеризується активною соціальною політикою органів державного управління, високими стандартами життя (високою мінімальною зарплатою, значними виплатами по безробіттю, на освіту, медицину, по бідності тощо).

В цій системі визнаються рівноправними і активно підтримуються всі форми власності, характерний високий рівень оподаткування. Най-більше відома система соціального ринкового господарства, сформо-вана в Швеції, багато рис якої запозичені країнами Західної та Пів-нічної Європи

Змішана економіка. Їй властиве поєднання ринкової системи побу-дованій на приватній власності з активною державною підприєм-ницькою діяльністю. В країнах, де сформувався цей тип економіки – у Франції, Австрії – державний сектор у сфері безпосереднього виробництва досягає 30%. Існує багато підприємств, де поєднується державна і приватна власність – так звані «змішані підприємства», а деякі галузі знаходяться повністю в руках держави.

Корпоративна економіка. Характеризується державною підтримкою, перш за все, крупних підприємств – «корпорацій», які вважаються лідерами розвитку продуктивних сил, оскільки здатні здійснювати наукові дослідження, реалізовувати крупні проекти, забезпечувати більшу стабільність економіки. Проте, малий бізнес теж не зали-шається без уваги державних органів управління. Цей тип ринкової економіки отримав розвиток в США, Японії.

Ідеальних систем суспільного виробництва не існує. Не є ідеальною і ринкова система. В ній є як позитивні, так і негативні риси.

Позитивні риси ринкової системи:

І. Дає можливість суб’єктам ринку самостійно приймати рішення, оперативно враховувати особливості економічної кон’юнктури.

ІІ. Встановлює економічну відповідальність кожного суб’єкта (крім держави) за наслідки своєї діяльності, що підвищує ефективність гос-подарської діяльності.

ІІІ. Сприяє розвитку конкуренції між суб’єктами господарської ді-яльності і цим активізує впровадження нових технологій, техніки та підвищення кваліфікації робочої сили.

Недоліки ринкової системи.

І. В гонитві за прибутком схильна до руйнування навколишнього середовища та невідновлюваних ресурсів, надмірної експлуатації робочої сили.

ІІ. Породжує монополізм, що пригнічує конкуренцію.

ІІІ. Призводить до надмірного економічного та соціального розшару-вання суспільства.

Наявність у ринковій системі суттєвих недоліків вимагає втручання органів державного управління з метою послаблення або усунення їх негативного впливу.

Висновки: сучасні господарські системи – ринкові системи різного ступеню розвитку. Саме поняття «ринок» – надзвичайно складне, багатопланове. В сучасних умовах відбувається подальше переплетіння ринкових принципів (наявність приватної власності, приватної іні-ціативи, зацікавленості, відповідальності) і державного, централізо-ваного впливу на господарську діяльність (регулювання соціальних параметрів економічної діяльності, захисту приватної власності, захисту навколишнього середовища).

Завдання для самостійної роботи:

І. Вивчити поняття: ринок, суб’єкти ринкових відносин, структура

ринку, інфраструктура ринку, соціальне ринкове господарство.

ІІ. Питання на семінарське заняття:

1. В чому сутність ринку та які його структурні елементи? 2. На під- ставі яких критеріїв можлива класифікація ринків? 3. Що являє собою ринкова система? 4. Що являє собою інфраструктура ринку? 5. Які моделі ринкових систем Ви знаєте? 6. Які позитивні та негативні риси поєднує в собі ринкове господарство?

Л І Т Е Р А Т У Р А