12.2. Світовий ринок та міжнародні економічні відносини.

Основою розвитку світового господарства є світовий ринок, який почав формуватися в XVI столітті і являє собою продукт постійного розвитку та взаємодії економік національних господарств.

Світовий ринок – це система, яка поєднує в єдиний господарський механізм виробників та споживачів різних країн і сукупність міжна-родних економічних відносин, яка виникає між ними.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) являють собою господ-дарські зв’язки в світовому масштабі з приводу виробництва й обігу, товарів, послуг та фінансових ресурсів, що забезпечують виробничі і особисті потреби споживачів. Вони проявляються в таких формах як ціни на товари та послуги на світовому ринку, в умовах експорту-імпорту товарів, капіталів, робочої сили, інформації тощо з території одних країн на національні ринки інших країн.

Основні причини виникнення міжнародних економічних відносин:

І. В основі міжнародних економічних відносин лежать міжнародний розподіл праці та обмін, внаслідок чого виробництво і споживання окремих країн в тій чи іншій мірі пов’язані між собою.

У реалізації програми створення європейського пасажирського літака нового покоління «Аеробус» приймали участь близько 1400 компаній з 17 країн. (ЕЕ. Т.1. с. 676)

ІІ. Нерівномірність розподілу природних покладів (мінеральних руд, нафти, газу тощо) між країнами.

ІІІ. Необхідність розширення ринків збуту для зростаючих обсягів виробництва.

IV. Нерівномірність науково-технічного, технологічного та еконо-мічного розвитку країн світу.

Наприкінці ХХ ст. частка витрат на розвиток науки США перевищувала 45% витрат на ці цілі розвинутих країн. (ЕЕС. Т.2 с.297)

V. Нерівномірність розміщення валютних ресурсів між країнами та регіонами.

VI. Неоднакова забезпеченість країн робочою силою.

VII. Нерівномірність розвитку систем створення нових знань та інформації.

На початок ХХІ ст. у США було зосереджено понад 70% інформаційного ринку. (ЕЕС. Т.2 с.297)

Особливості функціонування міжнародних економічних відносин:

Перша. В сукупності світогосподарських обмінних зв’язків діють закони попиту, пропозиції та вільного ціноутворення.

Друга. Міжнародні економічні відносини формуються під впливом конкуренції більш жорсткої в порівнянні з національним ринком.

Третя. Вони підпадають під вплив як національного, так і міжнародного регулюючого законодавства.

12.3. Міжнародна торгівля в світовому господарстві

Одна з основних форм міжнародних економічних відносин – міжна-родна торгівля - являє собою міждержавні потоки продукції. Вони формують світові товарні ринки, де здійснюються операції купівлі - продажу товарів, які носять постійних характер.

Міжнародна торгівля дає значний економічний ефект. Країна, що відгороджується від зовнішньоекономічних зв’язків, змушена збільшувати витрати виробництва приблизно в 1,5-2 рази.(ЕЕ. Т.2. с.330)

В розвитку міжнародної торгівлі відображається розвиток продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці та спеціалізації. Так, якщо в 1913- 1939 роках темпи зростання виробництва (43%) значно випереджали зростання обсягів міжнародної торгівлі (19%), то в 1981 – 1996 роках світова торгівля зростала в 1,6 рази швидше, ніж виробництво. (ЕЕ. Т.1. с. 676)

Експорт - вивіз за кордон товарів, послуг, робочої сили для реалізації на зовнішніх ринках.

Імпорт - ввіз з-за кордону товарів, технологічній тощо для продажу та використання на внутрішньому ринку країни - імпортера.

Макроекономічна оцінка результатів зовнішньої торгівлі здійсню-ється шляхом аналізу торгівельного та платіжного балансів країни.

Торговельний баланс країни - баланс експорту та імпорту країни за певний проміжок часу або на певну дату.

Платіжний баланс – співвідношення сум валютних платежів, які отримує з зовні і відправляє за кордон країна в ході зовнішньо-економічної діяльності за певний період часу (квартал, рік).

Уяву про обсяги зовнішньої торгівлі можна отримати з даних таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Країни-найбільші експортери товарів*

№ п/п	2000р.		№ п/п	2006р
	Країни	Експорт, млрд. дол. США		Країни
1	США	781	1	Німеччина	1 126
2	Німеччина	550	2	США	1 038
3	Японія	479	3	Китай	969
4	Франція	300	4	Японія	650
5	Великобританія	282	5	Франція	490
6	Канада	277	6	Великобританія	428
7	Китай	249	7	Італія	416
8	Італія	240	8	Нідерланди	400
9	Нідерланди	209	9	Канада	390

*Круглик С., Єременко О. Міжнародний валютний фонд перед новими викликами//Вісник НБУ. Березень 2008 с. 10. (International Financial Statistics. IMF (за відповідні роки)

Міжнародна торгівля спричиняє складний і суперечливий вплив на економіку будь-якої торгівлі, а тому підпадає під державний контроль і регулювання.

Регулювання може бути:

- одностороннім, коли інструменти державного регулювання використовується урядом країни в односторонньому порядку без узгодження з торговельними партнерами;

- двосторонні, коли заходи торговельної політики погоджуються між країнами - партнерами;

- багатосторонніми, коли торговельна політика узгоджується та регулюється багатосторонніми угодами.

В залежності від масштабів втручання держави розрізняють вільну торгівлю та протекціоністську.

Вільна торгівля - політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропозиції.

Протекціонізм (від латин. protectionis- заступництво, захист) - державна полі-тика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних та нетарифних іструментів торговельної полі-тики.

У США понад 35% товарів захищені нетарифними бар’єрами.(ЕЕ. Т.2.с.330)

Розрізняється декілька форм протекціонізму:

А. Селекційна - спрямована проти окремих країн або окремих товарів.

Б. Галузева - захищає певні галузі, перш за все сільське господарство.

В. Колективна - проводиться об’єднання країн по відношенню до країн, які в них не входять;

Г. Таємна - проводиться методами внутрішньої економічної полі-тики.

Існують економічні та неекономічні методи регулювання зовнішньої торгівлі. Економічні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Найпоширенішим інструментом регуляторної політики є тариф (ми-то). Мито це:

- інструмент державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

- сукупність митних ставок, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон, систематизований згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності;

- конкретна ставка митного податку, яка належить до сплати при вивозі та ввезені певного товару на територію країни;

Мито виконує такі функції:

Перша. Фіскальну, яка відноситься до імпортних і експортних податків, оскільки за їх допомоги держава наповнює бюджет.

Друга. Протекційну - захищає національних виробників від небажаної іноземної конкуренції.

Третя. Балансуючу, оскільки відноситься до податків, які встанов-лються з метою припинення небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижче світових.

Світовий ринок послуг – сукупність економічних відносин між суб’єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу послуг.

Виділяють такі види послуг:

І. Послуги, пов’язані з рухом товарів на міжнародному ринку – транспортування, страхування.

ІІ. Послуги, пов’язані з наданням нових технологій, інформації (продаж патентів, ліцензій, ноу-хау). Сюди ж відносять інжинірингові та управлінські послуги.

ІІІ. Соціальні та культурні послуги – навчання, лікування та відпочинок іноземних громадян, туризм, спортивні заходи.

IV. Банківські послуги – здійснення міжнародних розрахунків.

V. Виробничі послуги (ремонт, обслуговування техніки).

В останні роки темпи зростання обсягу послуг на світовому ринку випереджає темпи зростання світової торгівлі.