Тема 6. Підприємство в системі товарного виробництва.

В попередній темі розглядався капітал в своїй абстрактній формі. В реальності капітал існує в формі підприємств, які функціонують в тій чи іншій сфері діяльності. Мета вивчення теми: сформувати уяву про те, що являє собою підприємство, які існують види підприємств, зрозуміти особливості функціонування окремих форм підприємств.

ЗМІСТ

Вступ. 6.1. Підприємництво. 6.2. Підприємства і їх основні види. 6.3. Акціонерний капітал та акціонерні підприємства. 6.4. Курс акцій і чинники, що його визначають. 6.5. Конкуренція та монополія. Наслідки монополізації економіки. 6.6. Особливості функціонування підприємства в сільськогосподарському виробництві. 6.7. Земельна рента. Ціна землі. 6.8. Показники ефективності діяльності підприєм-ства. Висновки.

Вступ

Господарство сучасної середньої за розміром країни нараховує сотні тисяч, а інколи і кілька мільйонів підприємств. Вони залучають мільйони працівників до продуктивної праці, забезпечують населення країни предметами споживання, наповнюють державний бюджет податковими платежами від стабільності та ефективності їх роботи залежить рівень життя громадян та стабільність суспільства.

6.1. Підприємництво

Підприємництво – особлива форма прояву творчих здібностей люди-ни в сфері економічної діяльності. Характеризується здібністю до новаторства в виробництві, що проявляється в: створенні нових організаційних форм виробництва, в відкритті ринків збуту, в залучені нових факторів виробництва, застосування нових технологій тощо.

Вперше термін «підприємництво» ввів в науковий оборот англійський економіст Р. Кантільон у ХVІІІ столітті. Він пов’язував це поняття зі здатністю індивіда брати на себе ризик можливої втрати капіталу і відповідальність за наслідки такої втрати. В подальшому практично всі відомі економісти торкались проблеми підприємництва і вносили доповнення в розуміння цього феномену.

В теорії виокремлюють такі основні завдання (функції) підприєм-ництва: новаторську, організаційну, господарську, соціальну та осо-бистісну. Новаторська функція – це сприяння генерації і просуванню нових ідей (технічних, економічних, управлінських тощо).

Ігор Сікорський – з дитинства захопився ідеєю створення принципово нового типу літаль-ного пристрою – гелікоптера. Перший апарат зібрав в дворі будинку по В. Житомирський, в Києві, вручну. В 20-х роках ХХ ст. був змушений емігрувати в США, де створив спочатку літаючу модель, а потім всесвітньо відому фірму, яка і на початку ХХІ ст. займає ведучі позиції в світі по випуску гелікоптерів.

Організаційна – впровадження нових форм організації виробництва.

Американський підприємець Г.Форд першим застосував конвеєрну систему в збиранні автомобілів. Поточне виробництво значно здешевило авто, зробило їх доступними широким верствам, а самого Г. Форда – одним з найбагатших людей світу.

Господарська – найбільш раціональне використання всіх наявних ресурсів.

Соціальна – сприяння вирішенню життєвих проблем (наприклад, за- безпечення доходами працівників у разі втрати ними працездатності), які прямо не торкаються виробництва, але є важливими як для членів колективу підприємства, так і оточуючих.

Особистісна – реалізація підприємцем своїх намірів, досягнення мети, яка виділяла його як унікальну особу.

Щоб реалізувати ці функції підприємець повинен мати властивості як закладені природою( розумові та психологічні здібності), так і спормовані освітою ( обсяг і якість знань) і самовихованням (воля, наполегливість, сміливість).

Для того, щоб могли реалізуватися здібності до підприємництва потрібні певні суспільні умови: право на приватну власність, державний захист власності, право вільного вибору сфери та масштабів діяльності тощо.

Вчені стверджують: певні здібності до підприємництва мають всі люди (так, як вони мають здібності співати чи малювати). Але розвинута схильність до підприємництва притамана відносно невеликій кількості людей (деякі вчені вважають, що 8-10 % активного населення) – так само, як існує відносно невелика кількість талановитих художників, співаків, шахістів, математиків тощо.

З огляду на це суспільство (в особі держави) повинно сприяти фор-муванню і прояву підприємництва, як особливого роду діяльності, що збагачуює суспільство.

Розглядаючи підприємництво як феномен господарського життя треба розрізняти два види підприємницької діяльності. Перший - підприємництво економічно творче – коли створюються реальні матеріальні блага, які збагачують і самого підприємця, і національну економіку, і люд-ство в цілому. До визначних проявів такого підприємництва можна віднести таких талановитих людей як Г. Форд (США), брати Терещенко в Україні, творці GOOGL та багато інших.

Другий – вид підприємницької діяльності спрямований, перш за все, на збагачення самого її ініціатора за рахунок перерозподілу багатства, створеного іншими суб’єктами господ-дарської діяльності на свою користь. Серед таких діячів у сфері господарської діяльності є люди не безталанні, але їх обдарованість спрямована або на шахрайські оборудки, або на дії, які будучи злочинними за економічною суттю не підпадають під покарання за відсутністю відповідних статей в Кримінальному кодексі. До таких відносяться творці різного роду фінансових пірамід, спекулянтів цінними паперами, виробники фальшованих товарів (включаючи продукти дитячого харчування та медикаменти), програмісти – хакери, які крадуть гроші з чужих рахунків, власники тих статків, які отримані за рахунок підкупу чиновників тощо. Проте, не вони основна ведуча складова суспільного виробництва. Прогресивна, більша частина підпри-ємницького контингенту – позитивного творчого спрямування, лідери, які своєю творчою пра-цею збагачують все суспільство.

Одна з функцій державних органів – підтримати перших і поставити під жорсткий контроль (а то і обмежити) діяльність других.