7. 6. Види економічних циклів

В залежності від чинників, які вирішальним чином впливають на формування економічного середовища виділяють кілька видів еконо-мічних циклів. Їх можна об’єднати в дві групи:

Перша група. Об’єднує цикли по сфері охоплення економіки :

А. Криза перевиробництва – охоплює все національне господарство.

Б. Часткові кризи – охоплює певну сферу економіки (наприклад, агро-сектор).

В. Галузеві кризи - криза окремої галузі.

Д. Структурні кризи – кризи пов’язані з порушенням зв’язків взаємо-залежних галузей.

Друга група. Об’єднує цикли по їх протяжності.

Цикли Кітчена (короткі цикли) мають протяжність близько 3 років. Їх наявність пов’язана, на думку автора концепції (Дж. Кінчена) та його прихильників, з використанням та оновленням запасів матері-альних цінностей підприємств.

Цикли Жугляра – Маркса. Французький економіст К. Жугляр вперше ввів поняття економічного циклу і почав дослідження промис-лових циклів, яке потім продовжив К. Маркс. Протяжність циклу - 8-12 років. Його наявність К. Маркс обґрунтовував протиріччями, притаманними капіталізму, а протяжність - темпами оновлення основного капіталу.

Будівельні цикли. Протяжність - 18-25 років. Їх наявність пов’язують з процесами в житловому будівництві – періодичним зростанням суспільного попиту на житло..

Довготермінові (вікові) цикли (Цикли Кондратьєва). Протяжність 45- 56 років. Автор концепції – Кондратьєв пояснював їх наявність принциповими змінами в технічному устрої економіки (перехід від ручного виробництва до машинного, заміну парових двигунів елек-тричними та внутрішнього згоряння тощо).

7.7. Антициклічна політика уряду

Циклічність господарської активності завдає значних економічних та соціальних втрат суспільству. Тому органи державного управління вдаються до низки заходів з метою пом’якшення циклічності розвитку економіки.

Антициклічні заходи визначаються в залежності від фази циклу та стану економіки і призначені протидіяти найбільш руйнівним процесам. Їх спектр може бути дуже широким. Так, на фазі спаду, уряд з метою розвантаження ринку від надмірно виробленої продукції може провести крупні закупки, забезпечивши, таким чином, надходження коштів приватним підприємствам. На стадії депресії уряд намагається активізувати інвестиції шляхом зменшення податків на інвестований капітал, або надає кредити під пільгові відсотки. Надто швидке і затяжне зростання економіки на фазі зростання теж небажане явище і уряд може вдатися захисту економіки від «перегріву», наприклад, шляхом збільшення податків.

В результаті урядових заходів може відбутися видозмінення циклу. З нього часто випадає фаза спаду, інші фази розвиваються сповільненими темпами. Фаза підйому на певний час може призупинити зростання (без спаду обсягів виробництва), а потім знову активізуватися. Відсутність фази спаду компенсується менш високими темпами зростання на фазі підйому і більшою протяжністю цього періоду. (див. рис.7.5).

Рисунок 7.5. Графічне відображення модифікованого економічного циклу в разі ефективної антициклічної державної політики.

7.8. Безробіття та інфляція як основні індикатори макроеконо-мічної нестабільності.

Циклічність економічного зростання породжує ряд негативних наслід-ків, так званих індикаторів нестабільності національного господар-ства, які пов’язані між собою і можуть втягнути економіку в замкнуте коло занепаду. Виділяють два найвагоміших індикатори нестабіль-ності:

Перший. Безробіття.

Другий. Інфляція (це явище вивчалося в темі 3).

Безробіття - такий стан використання наявної робочої сили в суспіль-стві, коли частина працездатного населення шукає, але не знаходить роботу. Безробітним вважається той, хто шукає роботу. Людина, яка не має роботи, але не шукає її статистикою до числа безробітних не відноситься.

Основні форми безробіття :

І. Циклічне безробіття – породжується кон’юнктурним коливанням економічного циклу і найбільш поширене на стадії депресії.

ІІ. Структурне – пов’язане зі змінами в співвідношенні галузей націо-нальної економіки, занепадом окремих галузей. Найчастіше пов’язане з НТП. Певні напрямки виробництва згасають, робоча сила вивільняється і не може знайти роботи за фахом.

ІІІ. Фрикційне – пов’язане з тим, що покинувши роботу в одному місці (зміна професії, місця проживання тощо) людина не може відразу приступити до роботи в іншому місці і якийсь час не працює.

Крім цих трьох основних форм існують ще такі: сезонне, молодіжне, технологічне, регіональне, інституціональне (пов’язане з законо-давством по регулюванню заробітної плати та її оподаткуванням).

Рівні безробіття. В залежності від умов, які формують наявність безробіття визначають три основних рівня безробіття:

Перший. Природний рівень безробіття – включає фрикційне та структурне безробіття. Усунути цей вид безробіття зусиллями уряду неможливо.

В кожній країні свій рівень природного безробіття. Наприклад, в США воно становить 5-6 %; в Україні – близько 5 %, в Іспанії - 10 %.

Другий. Повна зайнятість – стан зайнятості, при якому число безробітних не перевищує рівня природного безробіття.

Третій. Фактичне безробіття – статистичний показник зайнятості на певний момент часу. Відображає кількість працездатних, які шукають роботу і зареєстровані як безробітні.

Рівень безробіття – показник високої динамічності, оскільки на нього впливає багато факторів. Про це свідчить, наприклад, швидка зміна кількості безробітних в Україні, відображена в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3.

Зайнятість та безробіття в Україні*

	1995	2000	2004	2005	2006	2007
Кількість зайнятих( тис.)	23700,0	20175,0	20295,7	20680,0	20730,4
Кількість безробіт., тис.		2455,0	1906,7	1600,8	1515,8
Рівень безробіт., %.		11,6	8,6	7,2	6,8

* Джерело: Статистичний щорічник України за 2006 рік. с.27-26.

Наслідки безробіття. Безробіття – один з найбільших недоліків ринкової системи, який призводить до цілої низки негативних еконо-мічних та соціальних наслідків в житті суспільства. Деякі з них перераховані нижче.

Економічні:

І. Зменшення обсягів ВВП. В кожному безробітному суспільство втрачає джерело ВВП. Багато економістів досліджують вплив без-робіття на стан суспільства. Один з відомих - Дж. Оукен (1926-1976рр.) – американський економіст. Закон Оукена: кожен 1% безро-бітних понад природну кількість безробіття, зменшує приріст ВВП на 2,5 % (розраховано за умовами економіки США).

Так, загальні економічні втрати України від безробіття (тільки до 2003 р.) – понад 200 млрд. гривень.

ІІ. Падіння життєвого рівня населення.

ІІІ. Втрата кваліфікації непрацюючими.

IV. Падіння сукупного попиту населення.

Соціальні:

I. Зростає злочинність.

II. Загострюються хронічні хвороби у безробітних під впливом стресу.

III. Поширюються сімейні розлади.

IV. Розповсюджується алкоголізм і наркоманія.

V. Відбувається декваліфікація і деградація безробітної особи.

Висновки: Викладений вище матеріал показує, що ринкова економіка являє собою систему, яка знаходиться в стані нестійкої рівноваги. Періодично, стан рівноваги – збалансоване зростання еко-номіки – порушується і виникають деструктивні тенденції - падіння ВВП, зайнятості, рівня життя, посилюється інфляція тощо. Внаслідок складності господарської системи економічна наука ще не в змозі визначити основні причини циклічності економічного розвитку і, відповідно, дати однозначні рекомендації щодо стабілізації вироб-ництва. Тому дії урядів по стабілізації економіки можуть мати різну ефективність в залежності від рівня врахування факторів, що впливають на господарську діяльність, здатності провести аналіз їх впливу та визначити заходи по протидії їм.

Завдання для самостійної роботи:

І. Вивчити наступні поняття: економічне відтворення, просте відтворення, розширене відтворення, інтенсивний та екстенсивний тип відтворення, економічний цикл, циклічність виробництва, безро-біття, природне безробіття, закон Оукена, економічна криза, депресія, пожвавлення, валовий випуск, валовий національний продукт, національний доход, непрямі податки.

ІІ. Питання на семінар.

1.Що являє собою система національних рахунків?

2.Проаналізуйте основні макроекономічні показники?

3. Розкрийте сутність економічного відтворення.

4.Які причини і сутність циклічного розвитку виробничої активності?

5. Чому безробіття є індикатором макроекономічної нестабільності?

Л І Т Е Р А Т У Р А