3. Вплив кредитної та банківської системи на економіку.

Система сучасного господарювання неможлива без наявності кредит-но-банківської системи. Проте, її вплив на економіку неоднозначний. Як і будь-яке знаряддя кредитно-банківська система виконуючи позитивні функції може завдати і значної шкоди, якщо будуть порушені економічні закони виробляючої системи.

Позитивний вплив.

А. Кредитно-банківська система дозволяє збирати і перетворювати в функціонуючий капітал вільні кошти, наявні в країні. Гроші будь-якого власника, розміщені в банку починають «працювати» незалеж-но від його бажання і здатності використовувати їх для цього.

Б. Наявність банківської системи дозволяє здійснювати розрахунки між партнерами (виробниками та споживачами) зі швидкістю про-ходження електронного сигналу і з копійчаними витратами. Це прискорює оборот капіталу (отже підвищує його доходність) і зде-шевлює доставку грошей, що теж робить торгівлю більш прибуткоою.

Наприклад, доставка автомобіля з США в Україну зазвичай становить 2- 3 місяці. Електронний сигнал, яким закодовано суму проплати за цей автомобіль буде йти від банку покупця в Україні до банку продавця в США кілька секунд, а вартість цієї банківської послуги – кілька десятків доларів.

На виконання суто бюрократичних процедур оформлення цієї операції часу буде потрачено набагато більше.

В. Кридитно-банківська система є дуже гнучким механізмом використання грошових ресурсів. Вона дає, наприклад, можливість споживати блага сьогодні за рахунок майбутніх доходів. Цим, певною мірою стимулюється економіка, активізується виробник оскільки на його продукцію пред’явлено попит.

Ризики, які породжуються кредитно-банківською системою.

Негативний вплив кредино-банківської системи на економіку наступає при непомірному використанні її переваг. Надто роздута система кредитування породжує:

А. Залежність боржників від кредитної системи.

Звичка жити в борг ставить дебітора в повну залежність від кредитора. Для закриття кредиту, непогашенного в обумовлений термін боржник змушений брати новий кредит, але вже на умовах набагато гірших, ніж попередній. В більшості розвинутих країн практично все працездатне населення живе за рахунок кредитування.

Б. Зростання ризику розбалансування національного господарства. Надмірне кредитування посилює інфляційні тенденції в суспільстві. Під впливом кредитних коштів зростає попит, що, як відомо, веде до зростання цін.

В. Під впливом кредитування посилюється загроза фінансової кризи або кризи неплатежів. Взяті в борг гроші передбачається повернути за рахунок доходів у майбутньому. Але ніхто не знає, яка ситуація буде в майбутньому. Цілком може статися, що з певних об’єктивних причин цих доходів не буде. Боржники не повернуть банку гроші, а він не зможе, в свою чергу, віддати їх своїм вкладникам. Спрацьовує так званий «принцип доміно».

Приклад. Глобальна фінансова криза яка охопила світ в 2008 р. почалася в США влітку 2006 р. Основна її причина полягала в тому, що протягом попередніх 15-и років обсяги житлового будівництва в США постійно зростали., а в 2005-2006 роках вони були найбільшими за останні 23 роки. Цьому сприяла максимальна доступність іпотечного кредиту для населення. Гроші видавалися без довідки про доходи, виписки з бюро кредитних історій, без застави або під заставу спеціально оформлених брокерами короткострокових депозитів. В результаті іпотекою скористалися понад 90% працездатних громадян. Але не всі брали кредит під будівництво житла для власних потреб. Значна частина тих, хто позичав гроші в банку думали заробити на продажу житла. Проте пропозиція житла на ринку значно перевищила попит. Ціни впали і чверть наданих кредитів не була повернута.

(Вісник НБУ. Грудень 2008. с.33. Костенко І. – В матеріалах студентської конференцїї «Проблеми і перспективи становлення фінансової вистеми України»)