15.2. Економічні проблеми процессу глобалізації

Ними позначають проблеми, які вийшли за межі окремих держав і стосуються всіх країн і народів, незалежно від їх розташування на земній кулі.

І. Розрив в рівнях розвитку та зростання розмежування між роз-винутим країнами та країнами, що розвиваються.

Однією глобальною проблемою сучасного світу є зростання бідності в країнах, що розвиваються. Внаслідок демографічного вибуху кількість населення, що проживає на території цих країн значно перевищує темпи приросту обсягу виробництва.

За даними ООН в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд. осіб живе в умовах абсолютної злиденності, приблизно 250 млн. дітей хронічно недоїдають, від голоду, постійного недоїдання та хвороб, що виникають на його основі щорічно вмирає понад 40 млн. осіб. Більш як 30% населення країн, що розвиваються незабезпечені чистою питною водою, 75% не мають можливості користуватися основними санітарними вигодами, 20% не відвідують школу після 5-го класу.

Приреченість на бідність викликає значне соціальне невдоволення в країнах на шляху розвитку і є основою світового тероризму (озбро-єного екстремізму), що розгортається у світі і вже наніс значної шкоди світовій економіці.

Одним із засобів поглиблення економічного розриву в рівні розвитку країн є високі технології. Ті національні економіки в яких найбільш значні витрати на освіту, науку, дослідження та розробки, особливо в наукомістких виробництвах в розрахунку на душу населення мають явні переваги перед іншими країнами в намаганні закріпити свої позиції на глобальному ринку за рахунок високо конкурентної продукції не тільки по співвідношенню ціна/якість, але і за рахунок пропозиції суперпродукції та супертехнологій, які не мають аналогів.

Конкурентоспроможність виробу для масового споживача тим вища, чім нижча його ціна і вища вартість продукції, яка виробляється за допомогою неї.

На відміну від природних монополій в машинобудуванні діють монополії в сфері створення найбільш досконалої техніки, яка вимагає мільярдних доларових витрат

Приклад. Лідерами найбільш потужних реактивних двигунів для авіації є три фірми: Дві в США (General Electric United Technologies-Pratt & Whitney) і одна в Англії ( Rolls-Royse);

В виробництві широкофюзеляжних авіалайнерів панують дві фірми: америкаський Boeing та західноєвропейський Аirbus.

Лідером у виробництві запам’ятовуючих пристроїв для комп’ютерів є всього три, серед яких на першому місці – Digital Equipment.

В розробці програмного забезпечення серед 58 найкрупніших американських кампаній попереду Microsoft; лідерами в виробництві комп’ютерів, принтерів, сканерів фірми IBM, Hewlett-Packard

ІІ. Проблеми власності на світові ресурси.

В площині теоретичних проблем політичної економії все більш актуальними постають проблеми власності на природні ресурси, які знаходяться за межами національних територій. В зв’язку з глобалізацією економічних процесів і загостренням проблеми ресурсів виникає питання визначення прав доступу до викорис-тання корисних копалин у надрах Землі, тих, що знаходяться в Світовому океані, в Антарктиді. Більше того, цілком праворним є питання про умови доступу до використання навколоземного космічного простору. Повноправним користувачем є власник і виникає питання: Космос – чия це власність?

Сучасне виробництво і життєдіяльність населення стали джерелом забруднення навколишнього середовища, яке досягло критичних меж. В площині політекономічного аналізу виникає проблема визначення того, хто є власником «світового бруду». Хто несе відповідальність за його накопичення і хто повинен надавати кошти для його ліквідації?

Для відповіді на ці питання необхідно розробити специфікацію пра-вомочностей власності субєктів (акторів) всесвітнього господарства.

Ключового значення набуває і глобальний характер інформаційних ресурсів. Зростає роль власності на інформацію та її матеріальні носії, актуалізується проблема прав на отримання, розповсюдження та інтерпретацію інформації.

ІІІ. Проблеми глобального економічного управління – В ролі первинних економічних одиниць в межах світового господарства починають виступати транснаціональні виробничо-фінансові ком-плекси (ТНВФК). Між ними та іншими субєктами світового госпо-дарства виникає багаторівнева система економічних відносин, яка визначає структуру всесвітнього господарства. В цю систему входять: фінансові відносини,торгівля, глобальні науково-технічні звязки, міг-рацію капіталу та робочої сили, рух інформації, тощо. Виникає про-блема регулювання цієї системи. Вирішення цієї проблеми можливе лише при визначені субєкта регулювання та джерела фінансових ресурсів для виконання ним своїх функцій.

Американський економіст, лауреат Нобелівської премії Джеймс Тобін запропонував ввести глобальне оподаткування (податок Тобіна) з метою отримання фінансових ресурсів для здійснення глобального економічного управління.

IV. Забруднення навколишнього середовища в масштабах за якими стоїть всесвітня катастрофа.

На початку ХХІ століття на планеті щохвилини знищують 20 га лісу, а щорічна площа лісів скорочується на 0,5%. Щороку втрачаються понад 7 млн. га родючих земель. У всьому світі зростають обсяги шкідливих речовин, які викидаються у навколишнє середовище. Внаслідок зростання кількості двоокису вуглецю в повітрі посилюється глобальне потепління і як наслідок – зміна розташування географічних зон, скорочення площі вічного льоду, зростання кількості та руйнівної сили ураганів, повеней тощо. Щорічні втрати від природних катаклізмів зростають і становлять, за різними даними від 70 до 300 млрд. дол. Лише ураган «Кирило», який пронісся над Європою у січні 2008р.завдав збитків на 6,1 млрд. доларів. У Мексиці, повені у жовтні 2007р. Завдали шкоди на 4,5 млрд. доларів. (Експрес.20-27. 03. 2008р. )Внаслідок природних катаклізмів в усьому світі зростає кількість загиблих – до 300 000 осіб в 2008 р.

Промислові підприємства України утворюють щороку понад 150 млн. тон відходів (2,5 млн. на душу населення). З них знешкоджуються лише 0,5%. Всього в Україні накопичено понад 25 млрд. тон різноманітних відходів, які вивели з використання 160 тис. га земельних угідь. Найтяжчих наслідків забруднення середовища проживання є руйнування імунної системи людини, погіршення здоров’я, зростання смертності. Статистичні дані про стан здоров’я населення України свідчать: вона - одним з найбільш не сприятливих за екологічною ситуацією регіонів Європи. Так, вік життя чоловіків став на 7-8, а жінок – на 4-6 років коротшим, ніж у розвинутих країнах. Україна займає одне з перших місць серед країн СНД за кількістю серцево – судинних, алергічних, онкологічних захворювань, бронхіальної астми, цукрового діабету. Цілий ряд районів України можна назватися зонами екологічного лиха...Нині зареєстровано біля 8 млн. людей із захворюваннями серця, біля 1 млн. – із злоякісними новоутвореннями. Лікувальні заклади щорічно відвідують біля 14 млн. чол... „За підрахунками спеціалістів, - стверджує М. Толстой, - через 30-50 років, тобто через одне покоління, за умови збереження існуючої ситуації, основна частина мешканців країни буде складатися з фізично чи психічно неповноцінних людей”.

V. Швидкі темпи вичерпання природних ресурсів, необхідних для виробництва і посилення боротьби за них між державами.

Для потреб виробництва з надр землі видобувають щорічно 100 млрд. тон руд, інших корисних копалин та будівельних матеріалів. Найбільш доступні ресурси на території розвинутих країн вичерпані повністю або ж консервуються як резерв на майбутнє.

На небезпеку вичерпання ресурсної складової виробничого процесу і наступну катастрофу вже давно вказують вчені. Так, Д. Медоуз (США) в середині 70-х років 20-го ст. на основі аналізу наявних ресурсів та темпів їх споживання дійшов висновку, що абсолютні межі зростання виробництва будуть досягнуті в найближчі 100 років після чого почнеться значне падіння виробництва та кількості населення. Тому прихильники Медоуза пропонували з 1975 року призупинити зростання населення Землі, а з 1985 року – нарощування виробництва і перейти до так званого сталого зростання.

Вичерпання легкодоступних ресурсів викликає загострення боротьби за ресурси між потужними транснаціональними компаніями, які підтримуються своїми державами.

За даними ЮНКТАД всього 3-6 компаній контролюють 80-85% ринку міді, 90-95% ринку залізної руди, 80% ринку бавовни, пшениці, кукурудзи, какао, кави, 60% ринку цукру.

Потужний розвідувальний апарат США дурив весь світ стверджуючи, що Ірак Саддама Хусейна готує зброю масового знищення. Розпочавши війну на «упередження», вбивши і покалічивши десятки тисяч мирного населення (дітей, жінок, інших непричетних до режиму людей) президент США визнав, що трапилась «помилка» – зброї масового враження в Іраку не було.

Істиною ж причиною агресії США проти Іраку, вважають політологи, є намагання наддержави поставити під контроль величезну територію, багату на нафту і газ – Ірак, Іран, басейн Каспійського моря.