4.2. Функції грошей.

Під функціями грошей розуміють те, для чого вони використову-ються. В різних економічних теоріях визначають різну кількість функцій грошей. Розглянемо основні.

Перша. Гроші є мірою вартості інших товарів.

Ця функція полягає в тому, що вартість всіх товарів виражається в грошах – певній кількості грошового металу – золота. Історично скла-лось так, що в кожній країні в якості грошей використовували різну кількість грамів золота – від часток грама до кількох десятків грамів за якими закріплювалась певна назва (долар, гінея, франк тощо). Вартість всіх товарів на ринку вимірювалась в певній кількості грошових одиниць, тобто виражалася в ціні. Ціна – це вимір вартості товару в певній кількості грошових одиниць.

Вагова кількість металу, прийнятого в тій чи іншій країні за грошо-ву одиницю, становить масштаб цін. До 80-х років ХХ ст., кожна держава юридичним актом закріплювала золотий вмість своєї грошо-вої одиниці. В сучасному світі від цієї тисячолітньої практики відмо-вилися (ситуація в сучасному грошовому обігу буде розглянута в подальшому матеріалі).

Друга. Гроші є засобом обігу товарів. До появи грошей товари мінялися прямо один на інший. Цей процес в формалізованому вигляді зображають так:

Т¹ - Т ²

З появою грошей процес обміну товарів ускладнюється і набуває такого вигляду:

Т¹ - Г - Т²

Таким чином, одностадійний процес розпадається на дві стадії. Спочатку товар обмінюють на гроші (продаж) Т¹ – Г, а потім гроші міняють на якийсь інший товар Г-Т² (купівля). Ці, на перший погляд, незначні зміни породжують багато проблем серед яких одна з найго-ловніших – потенційна загроза економічної кризи надвиробництва.

Третя. Функція нагромадження.

Ця функція реалізується в випадку, коли гроші вилучаються з обігу і відкладаються в заощадження. Мета заощаджень може бути різною –

для придбання дорогих споживчих товарів, з метою інвестування, як

запас на «чорний день». Сама можливість нагромадження, яку пород-

жують гроші, відіграє дуже важливу роль в функціонуванні госпо-дарського механізму – створює можливість розширення виробництва.

Четверта. Гроші є засобом платежу.

Гроші виконують функцію засобу платежу в тому випадку, коли від-буваються розрахунки між боржниками і кредиторами. Економічний смисл цієї функції полягає в тому, що з появою грошей виникає мож-ливість видавати товари в кредит з оплатою їх вартості в будь-який обумовлений термін.

4.3. Еволюція грошового обігу

Грошовий обіг знаходиться в постійному розвитку набуваючи нових форм і розширюючи спектр економічних відносин, пов’язаних з виконанням грошима їх функцій. Від часу виникнення грошової форми мінової вартості до сьогодення можна виділити, з певними застереженнями, кілька етапів розвитку грошового обігу.

Перший етап. Охоплює період від початку використання золота в якості загального еквіваленту до появи їх замінників – паперових грошових знаків.

Вперше, коли золото виділилося з маси товарів в якості загального еквіваленту не існувало єдиної, установленої форми грошей. Вони могли функціонувати в вигляді шматочків золота різноманітної форми і ваги. Це породжувало незручності в визначені їх вартості.

В VІІ ст. до н. ери в Лідії (держава на території сучасного Лівану) при правителі Гігесі (687 – 654 рр. до н.е.) з’явилися перші в історії людства монети, які чеканилися з електруму (природного сплаву золота і срібла). Монета називалася статером і мала вагу 14 грамів. На перших монетах не було ні дат, ні написів, але було зображення лева – геральдичної тварини столиці Лідії. (Максимов М. Очерк о золоте. – М.: Недра, 1988. – 112 с. С. 21)

Так з’явилася монетарна форма грошей. При чеканці монет на них обов’язково указувалась вага, рік і державність.

Введення монетарної форми грошей вирішило багато проблем, але породило і багато нових. Серед них такі:

А. Оскільки золото метал м’який, а монети підпадають під вплив тертя, то вони зношуються і втрачають свою вагу (отже і вартість).

Б. Гроші взагалі, а золоті монети зокрема, завжди притягують увагу шахраїв різного роду. З введенням монетарної форми виникла і така форма шахрайства як «псування монет» та випуск фальшованих монет.

В. Оскільки золоті гроші являють велику цінність, то виникло таке явище як приховування повноцінних монет та вивезення їх за кордон, що завдавало великих втрат національній економіці. В сфері обігу формується закономірність згідно якої «погані гроші витісняють повноцінні гроші».

Г. З розвитком товарообігу, появою дорогих товарів та розширенням міжнародної торгівлі повноцінні гроші стали гальмувати торгівлю – перевозити на сотні і тисячі кілометрів центнери і тони золотих монет стало справою економічно невигідною і небезпечною.

Д. Золото – метал досить рідкісний, а попит на нього з розвитком сус-пільства набагато випереджує видобуток. Золото вкрай необхідне для промисловості (електроніки, хімії ), медицини, використовувати його для забезпечення обороту товарів стає економічно недоцільним.

Е. Гроші, тобто золото, яке використовують в якості загального ек-віваленту – повноцінний товар. Їх виробництво вимагає значних ресурсів. З виникненням держави виникла проблема наповнення казни грошима. Використання повноцінних грошей зв’язувало руки прави-телям, які постійно тратили їх більше, ніж спроможні були назбирати.

Вказані недоліки постійно підштовхували людей до заміни золота чимось іншим придатним для виконання деяких функцій грошей ( перш за все функції засобу обігу товарів). Це привело до створення паперових грошових знаків – часткових замінників повноцінних грошей.

Другий етап. Займає період впродовж якого паперові гроші були в обігу разом з справжніми грошима, мали в собі фіксований золотий вміст і вільно розмінювались на золото. Для цього етапу характерна наявність в обороті повноцінних грошей і їх замінників – паперових грошових знаків.

Вперше паперові грошові знаки було випущено в Китаї в ІІ ст. до н. ери. Але спроба була невдалою і повторно китайці повернулися до емісії паперових грошей тільки в ІІ ст. нашої ери. Широкого розповсюдження вони набули в ХІІI ст. Марко Поло під час своєї подорожі в Китай у 1275 р. спостерігав, що імператор примусив народ під страхом арешту або стра-ти приймати шматочки чорного паперу з офіційною печаткою на них, як юридично закон-ні гроші. (Сенченко Н. Невидимый заговор против человечества. - К.:МАУП, 2007. –с.270)

В Європі перші паперові гроші з’явилися в ХVІІІ ст. (Франція – 1701р., Росія -1769 р.)

Це поєднання дуже суперечливе по своїй суті, вимагає ретельного державного контролю за станом національної економіки і суворої фінансової дисципліни. В різні часи і в різних країнах це поєднання проводилося з різним ступенем ефективності. При достатньо умілому управлінні фінансами країни паперові гроші вільно обмінювалися на золоті і навпаки. Державою офіційно затверджувався золотий вміст паперової валюти (до 70-х років ХХ ст.).

Наприклад, випущений в обіг в 1922 р. в СРСР «червонець» містив в собі 7,74234 гр. золота. Така кількість золота була визначена декретом Раднаркому від 26.10.1922.

У царській золотій монеті вартістю 5 крб. було 3, 871 гр. золота. В доларі США з 1837 до 1934 р. вміст золота становив 1,505 гр. чистого золота. У 1934-1970 роках - 0,882671 г. (ЕЕ.Т.3.с.332)

Третій етап. Сучасний стан розвитку грошового обігу. Його почат-чатком можна вважати 1976 рік, коли відбувся перехід до так званої Ямайської валютної системи. З цього часу скасовано фіксацію золо-того вмісту національних валют (золотих паритетів). В обігу вико-ристовуються паперові гроші, позбавлені золотого вмісту.

Обставини, які примусили перейти до цієї системи формувалися поступово. В роки Першої світової війни більшість країн суттєво обмежили обмін паперової валюти на золото, а деякі повністю його припинили. З 70-х років ХХ ст. жодна держава світу не фіксує золотого вмісту своєї валюти. Обіг товарів стали обслуговувати тільки паперові гроші, які не мають золотого вмісту. Більш детально цей процес буде розглянуто в подальшому.