10.2. Економічні функції органів державного управління.

Виробництво, як сфера діяльності, що забезпечує існування суспіль-ства, вимагає певних умов, при наявності яких воно стає можливим. Саме в створені таких умов і полягають економічні функції державної організації суспільства. До основних функцій органів державного управління відносяться:

I. Захист прав власності. Ця функція полягає в створенні законо-давства, яким гарантується використання будь-яких благ виключно їх власниками. Сторонні особи можуть бути допущені до корис-тування чиєюсь власністю тільки з дозволу власника. Цією ж функ-цією гарантується повне володіння власником результатами від використання власності. Завдяки цій функції стає доцільним:

А. Ведення виробництва, оскільки тільки воно створює продукти (об’єкти власності).

Б. Нагромадження власності і на цій основі розширення масштабів виробництва.

II. Створення транспортної, ринкової та інших видів інфра-структури необхідних для функціонування виробництва. Це забезпечується створенням розгалуженої транспортної системи (доро-ги, мости, порти, пошта), введенням єдиної системи мір, що під силу лише органам центрального управління суспільством.

III. Встановлення правил і норм, які обмежують використання власності в такий спосіб, яким може бути завдано шкоди іншим членам суспільства (надмірна інтенсивність праці найманих робітників, фальшування продукції тощо).

Ще в XVIII ст. до н.е. в кодексі Хаммурапі (правителя Давнього Вавілону) було встановлено мінімальну поденну оплату найманим робітникам, покарання за низьку якість продукції і послуг, визначено правила надання в оренду окремих засобів виробництва.

В сучасному світі встановлено покарання за надмірне забруднення навколишнього середовища, встановлення штучного монополізму на ринку тощо.

IV. Створення і забезпечення стабільного функціонування націо-нальної грошової системи. Органи державного управління мають монопольне право на емісію грошей (грошових знаків) і управління механізмом грошового обігу.

V. Формування державного бюджету як джерела коштів для задоволення спільних потреб громадян державно організованого суспільства. Доходна частина бюджету формується, в основному, за рахунок податків. Витрачаються ці кошти на утримання апарату управління, оборони та інших потреб, які можуть бути вирішені тільки спільними зусиллями.

Перераховані вище функції державних органів влади – базові, основні. Без їх наявності сукупність людей, які проживають на певній території навряд чи можна називати державно організованим суспільством.

З розвитком економіки базові функції органів державного управління доповнюються функціями, зміст яких визначається більш високим рівнем національної і світової економіки. В сучасному світі до числа таких можна віднести регулювання економіки, її програмування та прогнозування, сприяння розвитку людського капіталу тощо.

10.3. Основні форми регулювання економіки в сучасному світі

Державне регулювання економіки – сукупність методів впливу ор-ганів централізованого управління суспільством на ринкову систему з метою її стабілізації, надання динамічності розвитку та оптимального співвідношення структурних складових національної економіки. Серед найбільш розповсюджених можна назвати такі:

I. Акумуляція та перерозподіл ВВП через державний бюджет з метою зменшення диференціації населення по доходах, підтримки непрацездатних, розвитку освіти, медицини. В розвинутих країнах в державному бюджеті акумулюється до 50 % ВВП з яких близько 60 % витрачається на соціальні заходи.

II. Активізація економіки на стадіях спаду господарської активності шляхом державних закупівель, підтримки ефективного попиту (інвес-тиційного попиту та попиту населення), сприяння експорту.

III. Сприяння розвитку регіонів, в яких ринковий механізм неспро-можний створити достатньо активну господарську діяльність.

IV. Створення активного і ефективно діючого антимонопольного законодавства з допомогою якого відновлюється конкуренція і пожвавлюється функціонування ринкового механізму.

V. Впровадження податкового законодавства, яке забезпечуючи надходження в бюджет разом з тим активізує господарську діяльність. Це здійснюється методом надання в податковому законодавстві широкого спектру пільг тим підприємствам, які реалізують заходи, корисні для національної економіки – створюють нові робочі місця, виходять з власною продукцією на закордонний ринок, впроваджують новітні технології, зменшують забруднення навколишнього середовища тощо.

VI. Концентрація зусиль держави і приватних підприємств на роз-витку наукомістких, найбільш прогресивних напрямків виробництва. В розвинутих країнах поставлено метою витрачати на ці заходи не менше 3-4 % ВВП.

Значною мірою завдяки підтримки урядів у 2000-2007 роках впровадження інновацій здійснювали 60-70 % промислових підприємств провідних країн ЄС.

VII. Проведення заходів з метою захисту навколишнього середовища.

VIII. Проведення заходів на рівні світової спільноти з метою зменшення впливу негативних проявів глобалізації економіки.