Питання для самоконтролю

1. Поняття інтелектуальної власності. Об’єкти інтелектуальної власності.

2. Основні інститути права інтелектуальної власності.

3. Суб’єкти права інтелектуальної власності.

4. Джерела права інтелектуальної власності.

5. Право на наукове відкриття.

ТЕСТИ

1. Художній фільм є об'єктом:

1.1. авторського права

1.2. суміжних прав

1.3. патентного права

1.4. права промислової власності

2. Креслення нової моделі двигуна є об'єктом

2.1. авторського права

2.2. суміжних прав

2..3. патентного права

2.4. права на засоби індивідуалізації

3. Новий лікарський препарат є об'єктом

3.1. авторського права

3.2. суміжних прав

3.3. патентного права

3.4. права на засоби індивідуалізації

4. Майнові права на службовий твір виникають:

4.1. у роботодавця автора і зберігаються у нього незалежно від подальших взаємовідносин з автором

4.2. у роботодавця автора, який повинен укласти з автором договір на виплату винагороди

4.3. у автора, який повинен передати ці права роботодавцю на підставі відповідного договору

4.4. у автора, який може використовувати службовий твір на власний розсуд

5. Виготовлення та розповсюдження контрафактних примірників аудіовізуальних творів порушує:

5.1. майнові права власників авторських і суміжних прав

5.2. особисті немайнові права власників авторських і суміжних прав

5.1. майнові права суб'єктів прав промислової власності

5.2. особисті немайнові права суб'єктів прав промислової власності

Розділ 3. Організаційне забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в україні Мета вивчення

Формування знань щодо державної системи охорони і захисту інтелектуальної власності в Україні.

Основні питання

3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності

3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні

3.3. Патентні повірені в Україні

3.4. Організації колективного управління майновими правами інтелектуальної власності в Україні

Ключові слова та поняття: охорона інтелектуальної власності, захист інтелектуальної власності, адміністративно-правові способи захисту майнових прав інтелектуальної власності, Державна служба інтелектуальної власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Держпатент, державний інспектор з питань інтелектуальної власності, патентний повірений, колективне управління майновими авторськими і суміжними правами.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• визначити ознаки адміністративно-правових способів захисту інтелектуальної власності;

• визначити склад та компетенцію державних органів у сфері інтелектуальної власності;

• визначити роль недержавних учасників у сфері охорони і захисту інтелектуальної власності.

3.1. Участь держави у забезпеченні правової охорони інтелектуальної власності

Держава, як найпотужніший інструмент упорядкування суспільних відносин, природно, виконує завдання щодо забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності та захисту суб'єктивних прав власників та володільців об'єктів інтелектуальної власності.

Необхідно розрізняти правову охорону об'єктів інтелектуальної власності та захист прав інтелектуальної власності. Перше поняття є більш широким, оскільки захист прав є лише однією зі складових правової охорони, яка, крім способів відновлення порушеного права, також передбачає умови та порядок надання правової охорони, в тому числі отримання охоронних документів, визначення переліку, змісту та порядку набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності, встановлення правового режиму використання таких об'єктів тощо. Захист прав інтелектуальної власності передбачає дії осіб, права яких порушено, або держави в особі уповноважених органів, інших осіб, спрямовані на відновлення порушених суб'єктивних прав інтелектуальної власності, компенсації втрат, завданих таким порушенням. Таким чином, про захист прав мова йде тільки у випадку їх порушення або невизнання іншими особами. Проте, без створення механізмів захисту порушених суб'єктивних прав власників та володільців об'єктів інтелектуальної власності говорити про повноцінну охорону об'єктів інтелектуальної власності неможливо.

У сфері правової охорони прав інтелектуальної власності держава:

1) визнала в ст. 41 Конституції України право особи володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

2) визначила правовий режим правової охорони та використання об'єктів інтелектуальної власності у відповідних нормативних актах: Цивільний кодекс України, закони та підзаконні нормативно-правові акти;

3) створила систему реєстрації прав інтелектуальної власності та видачі правоохоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності. Для цього утворений Державна служба інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, про завдання та правовий статус якого мова йтиме у наступному підрозділі;

4) утворила систему контролю порядку переміщення товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності, через митний кордон, допуску аудіовізуальних творів до демонстрації в кінотеатрах, в ефір тощо з метою попередження порушень інтелектуальної власності;

5) утворила систему протидії розповсюдженню контрафактних примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, баз даних. В силу поширеності ці об'єкти приносять своїм власникам значні доходи і одночасно стають об'єктами посягань;

6) створила систему захисту економічної конкуренції, яка передбачає протидію проявам недобросовісної конкуренції. До недобросовісної конкуренції, зокрема, відноситься неправомірне використання чужих позначень.

Система охорони інтелектуальної власності полягає у визнанні монопольних прав власників таких об'єктів на їх використання, а також дозволяти чи забороняти використання іншими особами. Ці права є приватними, тому їх захист здійснюється, переважно, цивільно-правовими способами. Це передбачає звернення особи, право якої порушено, до суду з відповідними вимогами, спрямованими на відновлення порушеного права або відшкодування шкоди, наприклад, про визнання права, припинення дій, що порушують право, стягнення шкоди, заподіяної порушенням та з іншими вимогами, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України або законами у сфері охорони інтелектуальної власності (Закон України "Про авторське право і суміжні права, Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та інші).

Адміністративно-правовими способами, які передбачають ініціативну участь держави, захист приватних прав, як правило, не здійснюється. Однак, об'єкти інтелектуальної власності, зокрема, аудіовізуальні твори, комп'ютерні програми, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) набули широкого обігу, стали самостійним товаром, і здатні приносити своїм власникам доходи, нарівні, або й більші за доходи від товарообороту матеріальної продукції. Звісно, за таких умов виготовлення і розповсюдження контрафактних примірників товарів, які неправомірно місять об'єкти інтелектуальної власності, здатне завдати відчутних втрат валового продукту тих держав, які продукують та експортують об'єкти інтелектуальної власності.

Саме потреби країн-експортерів об'єктів інтелектуальної власності викликали прийняття в рамках Світової організації торгівлі Угоди про торговельні аспекти інтелектуальної власності. І саме тому в Україні на задоволення вимог щодо боротьби з незаконним використання об'єктів інтелектуальної власності було запроваджено адміністративно-правовий механізм захисту прав на аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, комп'ютерні програми, бази даних і т.п. Були прийняті Закони України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць", які запровадили державний контроль діяльності з виробництва оптичних носіїв, виготовлення і розповсюдження, в тому числі прокату примірників таких творів. Зокрема, до здійснення такого контролю залучено органи внутрішніх справ, Державної митної служби, при Державній службі інтелектуальної власності функціонує служба державних інспекторів з питань інтелектуальної власності. Докладніше їх завдання і повноваження у сфері захисту прав інтелектуальної власності будуть розкриті у наступному підрозділі.