2. Облік руху об’єктів інтелектуальної власності

Зростаюче значення інтелектуальної власності та її перетворення на могутній виробничий фактор; численні приклади успішного розвитку компаній, основний капітал яких становлять нематеріальні активи; реальна (іноді на межі виживання) потреба в застосуванні нових технологій та залученні (підготовці) висококваліфікованих кадрів - усе це приводить власників і керівників підприємств най­різноманітніших сфер діяльності до усвідомлення необхідності здійснення інтелектуальних інвести­цій.

Згідно п.4 ПБО-8 «Нематеріальні активи» незавершені капітальні інвес­тиції в нематеріальні активи - це «капітальні інвестиції в придбання, створення й модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося». Незавершені капіта­льні інвестиції - це одна з груп нематеріальних активів. Причому ця група істотно відрізняється від усіх інших груп і цим обумовлені її облікові особливості.

Група нематеріальних акти­вів - сукупність однотипних за призначенням й умовами використання нематеріальних активів. У цю групу всупереч визначенню терміна можуть входити різні за при­значенням об'єкти, об'єд­нані тим, що всі вони ще не використовуються.

Незавершені капітальні інвестиції не мож­на вважати введеними в господарський оборот, тому амортизація до об'єктів зазначеної групи не застосовується, що також стосується і переоцінки.

Проте, незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи повинні в обо­в'язковому порядку перевірятися на предмет зменшення корисності.

Згідно з п. 7 ПБО-28, незалежно від наявності ознак про змен­шення корисності активів підприємство на дату річного балансу визначає суму очі­куваного відшкодування гудвілу, а також нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання і не ви­користовуваних на дату річного балансу нематеріальних активів.

У Плані рахунків для обліку незавершених ка­пітальних інвестицій у нематеріальні активи при­значений субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». За дебетом цього субра­хунку відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 «Нематері­альні активи», за кредитом - зменшення цих ви­трат у разі введення об'єктів у господарський обо­рот.

Поте, не завжди витрати, пов'язані із придбанням і ство­ренням нематеріальних активів, повинні відображатися в обліку із використанням рахунку капітальних інвес­тицій. Відповідно до Інструкції № 291:

• у разі придбання нематеріальних активів за гроші застосування рахунку 15 обов'язкове, тому що кореспонденція рахунку 12 за дебетом із креди­том рахунків 63 або 68 не передбачена;

• у разі придбання нематеріальних активів за інших умов (одержання як внесок у статутний капі­тал, безкоштовне одержання, придбання за раху­нок коштів цільового фінансування тощо) застосу­вання рахунку 15 обов'язковим не є, оскільки раху­нок 12 за дебетом може кореспондувати безпосеред­ньо з рахунками 46, 42, 48 та деякими іншими.

Однак якщо доробка незавершеного нематеріаль­ного активу потребує здійснення витрат, що підляга­ють капіталізації, то накопичуватися такі витрати ма­ють за дебетом рахунку 15.

Відповідно до податкового законоавства капітальні інвестиції  господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відсутність матеріальної форми не зава­жає нематеріальним активам повноцінно брати участь у господарському житті. Більше того, нема­теріальність для обліку не є визначальним факто­ром. Набагато важливішим є те, що нематеріальні активи беруть участь у господарському процесі пе­реважно як засоби праці, тобто належать до катего­рії необоротних активів.

І усі ті фактори, які так чи інакше впливають на облік операцій з матеріальними необоротними ак­тивами - основними засобами, мають значення і для операцій з нематеріальними активами. Зокре­ма, істотне значення для обліку мають такі факто­ри:

• форма розрахунку (грошова, бартерна, змі­шана, взаємозалік тощо);

• статус партнера в операції (резидент чи нере­зидент, платник чи неплатник ПДВ, приватний під­приємець, фізична особа, державне підприємство, пов'язана особа тощо);

• придбавається об'єкт за кордоном чи на те­риторії України тощо.

Причому наведені фактори є однаково важливими і для бухгалтерського, і для податкового обліку.

Відображення у бух­галтерському та податковому обліку операцій зі створення об'єкта ІВ працівником підпри­ємства, у рамках трудових відносин на різних стадіях (дослідження, розробка та реєстрація, а також використання об'єкта у господарської діяльності) представлено в таблиці 10.5:

Таблиця 10.5