3.2. Державні органи у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні

Питання забезпечення охорони і захисту прав інтелектуальної власності належать до компетенції таких державних органів:

- Державна служба інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України та організації, що входять до її відання;

- Антимонопольний комітет України;

- Міністерство культури України;

- Міністерство внутрішніх справ України та його органи;

- Державна митна служба України;

- інші органи, які в силу покладених на них завдань виконують також окремі функції у сфері охорони об'єктів інтелектуальної власності.

Тепер детальніше розглянемо завдання та функції кожного з названих органів у сфері захисту інтелектуальної власності.

Державна служба інтелектуальної власності.

Як урядовий орган державного управління Державна служба інтелектуальної власності (далі у цьому підрозділі– Держслужба) була утворена Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 436/2011 «Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності». До 2011 року функції Держслужби виконував Державний департамент інтелектуальної власності (далі в цьому розділі - Департамент) на підставі Постанови КМУ від 4 квітня 2000 р. № 601 "Про утворення Державного департаменту інтелектуальної власності". Положення про Державний департамент інтелектуальної власності затверджене Постановою КМУ від 20 червня 2000 р. № 997.

На час утворення Департаменту охорона інтелектуальної власності належала до компетенції Українського агентства з авторських і суміжних прав та Державного патентного відомства (Держпатенту) України. Після утворення Департаменту, а далі Держслужби, ці відомства набули статусу державних підприємств, що перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яке здійснює Держслужба.

Держслужба є урядовим органом державного управління, що координується Міністром освіти і науки, молоді та спорту України, і підпорядковується йому. Голова Держслужби призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Прем’єр – Міністра України на підставі пропозицій Міністра освіти і науки, молоді та спорту України. Заступники Голови Держслужби призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Прем’єр – Міністра України на підставі пропозицій Голови Держслужби.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Державної служби, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Державній службі утворюється колегія у складі Голови Державної служби (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Державної служби за посадою, визначених посадових осіб Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. У разі потреби до складу колегії Державної служби можуть входити керівники структурних підрозділів Державної служби, а також у встановленому порядку інші особи.

Відповідно до покладених на нього завдань Держслужба:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;

2) організовує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності;

3) здійснює державну реєстрацію та ведення обліку об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

4) визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок;

5) веде державні реєстри об’єктів права інтелектуальної власності;

6) організовує проведення перевірок суб’єктів господарювання на предмет дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності;

7) аналізує стан дотримання суб’єктами господарювання всіх форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;

8) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони  інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на об’єкти права інтелектуальної власності у міжнародних організаціях відповідно до законодавства;

9) організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

10) організовує роботу з підготовки та перепідготовки спеціалістів з питань інтелектуальної власності;

11) видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності;

12) здійснює атестацію представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);

13) вивчає, узагальнює та аналізує досвід зарубіжних країн, а також практику застосування законодавства України у сфері інтелектуальної власності, розробляє та вносить пропозиції щодо вдосконалення та гармонізації норм законодавства України з нормами міжнародних договорів, учасницею яких є або має намір бути Україна;

14) забезпечує облік організацій колективного управління, визначає уповноважені організації колективного управління, здійснює аналіз їх діяльності, знімає з обліку організації колективного управління, виключає з реєстрів організації колективного управління та уповноважені організації колективного управління, анулює відповідні свідоцтва;

15) запроваджує заходи щодо розвитку системи збору та розподілу винагороди за використання об’єктів права інтелектуальної власності та/або суміжних прав;

16) запроваджує заходи, пов’язані із забезпеченням відтворювачів, імпортерів та експортерів примірників, що містять об’єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав, контрольними марками та веденням Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;

17) ліцензує виробництво дисків для лазерних систем зчитування, матриць;

18) забезпечує присвоєння та визнання спеціальних ідентифікаційних  кодів, нанесених на диски та/або матриці, що експортуються, або матриці, що імпортуються;

19) видає документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України;

20) погоджує  видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування аудіовізуальної продукції щодо дотримання авторського права і суміжних прав;

21) запроваджує заходи з легалізації комп’ютерних програм та правомірного їх використання;

22) веде реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення;

23) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання всіх форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;

24) здійснює управління об'єктами державної власності;

25) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Державну службу Президентом України.  

При Держслужбі утворена Громадська рада в статусі постійного дорадчо-консультативного органу представників наукових установ, громадських організацій, професійних спілок та інших об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, на яку покладено завдання:

- здійснювати представлення інтересів громадськості у її співпраці з Держслужбою;

- подавати пропозиції до орієнтовного плану Держслужби щодо проведення консультацій з громадськістю, а також пропозиції стосовно термінів проведення публічних громадських обговорень, щодо проведення консультацій з громадськістю з питань, не передбачених орієнтовним планом;

- подавати пропозиції до плану проведення консультацій з громадськістю за визначеною тематикою із зазначенням переліку питань, строків та етапів, порядку оприлюднення інформації про проведення консультацій та врахування їх результатів;

- здійснювати інші заходи щодо організації і проведення консультацій з громадськістю, громадських обговорень згідно з Порядком проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;

- опрацювання отриманих за результатами проведення консультацій з громадськістю пропозицій і зауважень стосовно питань формування та реалізації державної політики і подання їх Держслужбі;

- організовувати проведення громадської наукової і науково-технічної експертизи та громадського обговорення проектів нормативно-правових актів, що розробляються Держслужбою;

- здійснювати дорадчі функції під час обговорення і прийняття Держслужбою рішень з питань формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також моніторинг реалізації зазначених рішень.

На даний час у Громадській раді Держслужби представлені Коаліція за права інтелектуальної власності (CIPR), Американської Торгівельної Палати в Україні, Українська група Міжнародної асоціації з охорони інтелектуальної власності (AIPP), Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності, Всеукраїнська асоціація представників у справах інтелектуальної власності, Всеукраїнська асоціація представників у справах інтелектуальної власності, Українська асоціація власників товарних знаків, Київська міська рада Товариства винахідників і раціоналізаторів України, науково-практичний журнал "Інтелектуальна власність", Науково-практичний журнал "Теорія та практика інтелектуальної власності", інформаційна агенція "Укрінформ"газета "Україна-Бізнес", газета "День", щотижнева газета "Бізнес", телеканал "ICTV", Національна Академія державного управління при Президентові України (кафедра соціальної і гуманітарної політики). 

Питання діяльності Громадської ради врегульовані Положенням про Громадську раду при Державному департаменті інтелектуальної власності, затвердженим наказом ДДІВ від 30 травня 2005 року № 51.

Для розгляду заперечень проти рішень Держслужби про набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності та для розгляду заяв про визнання знаків добре відомими в Держслужбі утворено спеціальний колегіальний орган за участю фахівців Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Держпатент) – Апеляційну палату Державної служби інтелектуальної власності. Функції та порядок прийняття рішень Апеляційною палатою регулюється Наказом Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2003 року №622 «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності»

В управлінні Держслужби перебувають державні підприємства та установи, які забезпечують охорону об'єктів інтелектуальної власності. Зокрема, це Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та Державне підприємство "Український інститут промислової власності".

Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (скорочене найменування - ДП "УААСП", найменування англiйською мовою - The Ukrainian Agency of Copyright and Related Rights) створене відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 7 червня 2000 року №177 "Про створення державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на базі Державного агентства України з авторських і суміжних прав і є його правонаступником, засноване на державній власності. Підприємство належить до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та підпорядковане Держслужбі. Підприємство здійснює такі функції у сфері охорони авторських і суміжних прав:

1) оформлення матеріалів державної реєстрації авторських і суміжних прав, договорів на використання авторських і суміжних прав, ліцензійних договорів;

2) реєстрація правовласників та об’єктів охорони авторських прав;

3) управління на колективній основі майновими авторським правами на драматичні, музичні, аудіовізуальні та кінематографічні твори, літературні твори (включаючи наукові статті, монографії, переклади), твори скульптури, графіки, живопису, фотографічні твори

4) укладання з користувачами ліцензійних угод на відповідне використання об’єктів інтелектуальної власності - музичних, драматичних, літературних, аудіовізуальних, візуальних (скульптура, графіка, живопис, фотографія) творів, збір, розподіл та виплату авторської винагороди;

5) проведення розрахунків з авторами інших країн світу, неурядовими та іншими організаціями за угодами з зарубіжними авторськими товариствами про взаємне представництво інтересів;

6) облік користувачів авторських прав та суміжних прав;

7) захист авторських прав;

8) проведення заходів щодо запобігання порушенню прав авторів і власників суміжних прав

Крім того, ДП "УААСП" провадить міжнародне співробітництво з авторсько-правовими організаціями зарубіжних країн по взаємному представництву інтересів, а також співробітництво з іноземними видавцями щодо перекладу та видання іноземними мовами і розповсюдження в усьому світі українських наукових і науково-прикладних журналів, періодичних видань, учбових посібників та літератури, книг з питань історії та культури.

Державне підприємство "Український інститут промислової власності" знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Держслужби. Воно забезпечує охорону прав на об'єкти промислової власності, зокрема, виконуючи такі функції:

1) прийом заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності, проведення експертизи заявок на об'єкти промислової власності на відповідність їх умовам надання правової охорони, забезпечення здійснення державної реєстрації об'єктів промислової власності і змін їх правового статусу та офіційної публікації відповідних відомостей; и

2) забезпечення державної реєстрації договорів про передачу права власності на об'єкти промислової власності, що охороняються в Україні, та договорів про видачу дозволу (ліцензійних договорів) на їх використання;

3) участь у розробці пропозицій формування державної політики в сфері охорони промислової власності, заходів щодо її реалізації та здійсненні цих заходів;

4) участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства в сфері охорони промислової власності;

5) забезпечення, в межах своїх повноважень, виконання міжнародних зобов'язань України в сфері охорони промислової власності, участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів України з питань охорони промислової власності;

6) участь в організації підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань охорони промислової власності;

7) забезпечення виконання завдань Державної програми інформатизації України в частині, що стосується промислової власності;

8) інформаційне забезпечення функціонування державної системи охорони промислової власності: створення, актуалізація та забезпечення функціонування патентно-інформаційної бази, необхідної для проведення експертизи, та довідково-пошукового апарату;

9) забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією про об'єкти промислової власності;

10) забезпечення формування фондів національної патентної документації в органах державної системи науково-технічної інформації України;

11) проведення науково-дослідних робіт і підготовка пропозицій з питань удосконалення методології проведення експертизи, підвищення її якості, юридичного та технологічного забезпечення;

12) участь у судових справах стосовно об'єктів промислової власності;

ДП "Український інститут промислової власності" має створену у травні 2001 року філію - Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг. Головна мета створення центру полягала у забезпеченні механізмів сприяння винахідницькій та інноваційній діяльності. Центр надає такі послуги у сфері інтелектуальної власності:

1) здійснює пошук інформації щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг;

2) проводить патентні дослідження щодо виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів;

3) проводить патентні дослідження для визначення тенденцій розвитку об'єктів господарської діяльності;

4) здійснює оцінку вартості об'єктів інтелектуальної власності;

5) перекладає патентну документацію з іноземних мов та на іноземні мови;

6) проводить через Інтернет-біржу промислової власності пошук партнерів для здійснення інноваційних проектів,

7) надає консультації з питань охорони, захисту та використання прав на об'єкти промислової власності, вирішення спорів у досудовому порядку;

8) надає можливість роботи з фондом патентної документації громадського користування (ФГК) в читальному залі.

З метою удосконалення організації видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів та фонограм відповідно до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" наказом Міністерства освіти і науки України від 6 серпня 2002 року №449 створено Державне підприємство "Інтелзахист" (ДП "Інтелзахист"), підпорядковане Держслужбі.

Після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 10.07.2003 №1098-ІV з серпняі 2003 року ДП "Інтелзахист" видає також контрольні марки для примірників відеограм, комп’ютерних програм та баз даних.

На виконання цього завдання ДП "Інтелзахист":

1) організовує і веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

2) видає контрольні марки для примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

Діяльність ДП "Інтелзахист" регулюється законами України “Про авторське право і суміжні права”, “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”, постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних” від 13.10.2000 р. №1555, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2002 р. №247-р “Про затвердження Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням”, іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Держслужби, що регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності, зокрема, авторського права і суміжних прав.

Для реалізації завдань Держслужби щодо здійснення контролю дотримання законодавства у сфері авторських і суміжних прав, виявлення виробництва контрафактних примірників аудіовізуальних творів, фонограм, комп'ютерних програм та баз даних, при Держслужбі утворено службу державних інспекторів з питань інтелектуальної власності. Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 674 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 369).

Державний інспектор з питань інтелектуальної власності є посадовою особою Держслужби, призначається на посаду та звільняється з посади Головою Держслужби і має право представляти Держслужбу. Державний інспектор має індивідуальну печатку та використовує бланки за затвердженою Держслужбою формою.

Державні інспектори діють у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

До компетенції державного інспектора з питань інтелектуальної власності належить контроль дотримання суб'єктами господарювання вимог Законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць" та інших актів законодавства у сфері інтелектуальної власності. Державний інспектор задіяний, переважно, у реалізації адміністративно-правових способів захисту майнових прав інтелектуальної власності.

Для цього державний інспектор наділений повноваженнями:

1) для попередження порушень прав інтелектуальної власності перевіряти:

- наявність договорів на виробництво дисків і правильність їх укладення;

- нанесення спеціального ідентифікаційного коду на всі диски, що виробляються;

- облік замовлень на виробництво дисків, обсяги їх виробництва, їх зберігання та відвантаження, внесення відповідних даних до документів складського та бухгалтерського обліку;

- реєстрацію у спеціальному журналі відомостей про обсяги виробництва дисків, замовлень та договорів на їх виробництво;

- наявність контрольних марок на введених в обіг примірниках аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, серію та номер контрольних марок і відповідність назви аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп'ютерної програми, бази даних, нанесеної на контрольні марки, назві відповідного примірника;

2) проводити огляд та вилучати у суб'єктів господарювання з метою вивчення на строк до 30 днів об'єкти права інтелектуальної власності, якщо є обґрунтована підстава підозрювати порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності;

3) з дозволу Держслужби проводить перевірки суб'єктів господарювання у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження, прокату, зберігання, переміщення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних та виробництва дисків і матриць, а також використання експорту та імпорту обладнання і сировини для їх вироблення та у разі публічного і повторного виконання, сповіщення, демонстрації або використання іншим способом об'єктів авторського права і суміжних прав

4) перевіряти будь-які документи, в тому числі розрахункові, що підтверджують дотримання законодавства з питань інтелектуальної власності, зокрема у процесі виробництва, експорту дисків і матриць, використання, експорту та імпорту обладнання і сировини для їх вироблення;

5) оформлювати матеріали перевірки, вести їх облік та передавати на розгляд до суду;

6) вживати заходів до припинення незаконного обігу товарів, вироблених з порушенням прав інтелектуальної власності, зокрема:

- вимагати припинення порушення або вчинення дій, що можуть призвести до порушення законодавства з питань інтелектуальної власності, зокрема у процесі виробництва, розповсюдження, прокату, зберігання та переміщення дисків і матриць;

- вилучати примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, на які не наклеєні контрольні марки або на які наклеєні контрольні марки, що мають серію і номер, що не відповідають даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, або на які нанесено назву аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп'ютерної програми, бази даних, що не відповідає назві відповідного примірника; для аудіовізуальних творів кінематографії - також перевіряти наявність у суб'єкта господарювання документів, передбачених статтею 15 Закону України "Про кінематографію" та Положенням про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р.№ 1315, контрафактні примірники аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, вироблених чи імпортованих з порушенням вимог законодавства, а також обладнання і сировини для вироблення дисків і матриць;

7) видати суб'єкту господарювання обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства у сфері інтелектуальної власності, пов'язані з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдженням, прокатом, зберіганням, переміщенням примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, виробництвом, експортом та імпортом дисків і матриць, а також використанням, експортом та імпортом обладнання і сировини для їх вироблення та контролювати стан їх виконання. Приписи державного інспектора про усунення виявлених порушень можуть бути оскаржені до Держслужби або до суду в порядку, визначеному законодавством.

8) контролювати (перевіряти) стан виконання виданих в установленому порядку розпоряджень (приписів) ДСІВ щодо усунення виявлених порушень та спільних рішень ДСІВ, Держпідприємництва і Мінекономіки стосовно виробництва, розповсюдження, прокату, зберігання, використання та переміщення об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема у процесі виробництва дисків і матриць, а також використання, експорту та імпорту обладнання і сировини для їх вироблення

9) порушувати перед уповноваженими органами питання про притягнення юридичних та/або фізичних осіб до відповідальності за порушення законодавства з питань інтелектуальної власності, зокрема у процесі виробництва, розповсюдження, прокату, зберігання та переміщення дисків і матриць;

10) складати протокол про адміністративне правопорушення за статтями 51², 164⁹, 164¹³ Кодексу про адміністративні правопорушення та передавати його на розгляд до суду;

11) негайно повідомляти відповідні правоохоронні органи про виявлені порушень законодавства з питань інтелектуальної власності, що містять ознаки злочину,

12) подавати пропозиції щодо обмеження, тимчасової заборони діяльності, тимчасового припинення дії або анулювання ліцензії: на виробництво дисків і матриць – Держслужба, на експорт, імпорт дисків і матриць - Мінекономіки;

13) вживати в установленому законом порядку спеціальних заходів, у тому числі опечатувати і/або вилучати вироблені, імпортовані чи підготовлені до експорту з порушенням вимог законодавства диски і матриці, обладнання і сировину для їх виробництва, що не пристосовані для нанесення спеціального ідентифікаційного коду, на період до вирішення питання у судовому порядку;

Перевірки суб'єктів господарювання державним інспектором з питань інтелектуальної власності можуть бути плановими та позаплановими (раптовими).

Плановими є ті перевірки, які здійснюються відповідно до плану проведення перевірок, затверджується Держслужбою. Планова перевірка проводиться протягом періоду, визначеного планом проведення перевірок в робочі дні з 9 до 18 години. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планова перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніш як за десять днів до початку перевірки. Планова перевірка суб'єкта господарювання обов'язково проводиться у присутності керівника суб'єкта господарювання або особи, яка його заміщує.

Позапланові (раптові) перевірки проводяться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання. Позапланова перевірка проводиться у будь-який час (у тому числі в позаробочий) в робочі або вихідні дні.

Держаний інспектор проводить позапланову перевірку на підставі:

• доручення Держслужби,

• звернення інших центральних та місцевих органів виконавчої влади,

• доручення інших контролюючих та правоохоронних органів.

• виявлення державним інспектором порушень вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження (у тому числі провадження оптової чи роздрібної торгівлі), прокату, зберігання та переміщення примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних на ринках, у торговельній мережі (палатках, лотках, магазинах), продажу їх з рук, або у разі інших порушень вимог законодавства у зазначеній сфері),

• письмовим зверненням заявників осіб, яким належать авторські права і/або суміжні права, майнові права на знак для товарів і послуг або наданий дозвіл (ліцензія) на використання зазначених прав.

Позапланова (раптова) перевірка проводиться у присутності керівника суб'єкта господарювання або особи, яка його заміщує, а в разі їх відсутності - матеріально відповідальної особи суб'єкта господарювання або особи, яка здійснює розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних або інших об'єктів права інтелектуальної власності.

В разі потреби державний інспектор вправі вилучити у суб'єктів господарювання на період до вирішення питання в судовому порядку носії, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, а також перевіряти порядок здійснення технологічних процесів, господарських операцій, пов'язаних з виробництвом, розповсюдженням, прокатом, зберіганням, використанням та переміщенням зазначених носіїв.

Результати планової чи позапланової перевірки фіксуються в акті перевірки, який складається державним інспектором, і є підставою прийняття відповідних рішень за наслідками виявлених порушень.

Міністерство юстиції України - бере участь у розробленні законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, координує законотворчу діяльність у цій сфері та інших галузях законодавства і відповідає за адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Служба безпеки України (СБУ) - бере участь у розробленні та здійсненні заходів із забезпечення захисту державної таємниці України; у порядку, визначеному законодавством, сприяє підприємствам, установам, організаціям, підприємцям у збереженні їхньої комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України, відповідно до указів Президента України має створити спеціальні підрозділи із запобігання правопорушенням у сфері інтелектуальної власності, несе відповідальність за державну політику щодо голографічного захисту товарів і документів, здійснює державний контроль і координацію діяльності у цій сфері;

Завдання і функції Антимонопольного комітету України у сфері захисту прав інтелектуальної власності визначені основним призначенням цього органу: захист економічної конкуренції, в тому числі шляхом протидії недобросовісній конкуренції. Одним з порушень у недобросовісній конкуренції, яке посягає на засоби індивідуалізації (імені, фірмового найменування, торговельної марки (знаку для товарів і послуг), упаковки товару, інші позначення є передбачене статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" правопорушення, яке називається "неправомірне використання позначень". Саме в цій частині АМКУ реалізує повноваження державного захисту прав інтелектуальної власності.

Необхідність участі держави у таких відносинах зумовлена тим, що посягання на ділову репутацію суб'єкта господарювання через неправомірне використання його позначень є не лише порушенням його приватного права, але і завдають шкоди суспільним інтересам шляхом введення споживачів товару в оману. Крім того, таке порушення прав господарюючого суб'єкта, що виробляє товари, виконує роботи чи надає послуги конкурентоспроможного рівня, здатне підірвати його діяльність, що зачіпає суспільні та державні економічні інтереси у створенні внутрішнього валового продукту, робочих місць, сплаті податків тощо. Тому захист господарюючих суб'єктів від недобросовісної конкуренції повинно бути одним із завдань держави у сфері державного регулювання економічних відносин.

Правовий статус Антимонопольного комітету України визначено Законом України "Про Антимонопольний комітет України", відповідно до статті 1 якого Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом. АМКУ підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Щорічно Антимонопольний комітет України подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність.

АМКУ є колегіальним органом і складається з Голови та десяти державних уповноважених АМКУ.

АМКУ має територіальні відділення в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Голови територіальних органів АМКУ також мають статус державних уповноважених АМКУ. Повноваження державного уповноваженого АМКУ та голів АМКУ визначені Розділом ІІІ Закону України "Про Антимонопольний комітет України"..

Метою діяльності АМКУ є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Одним із завдань АМКУ стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначає сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Виконання цього завдання передбачає протидію проявам недобросовісної конкуренції та захист прав осіб, права яких порушено діями у недобросовісній конкуренції. Відповідно до статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У сфері захисту економічної конкуренції АМКУ користується такими повноваженнями (стаття 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"):

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;

4) перевіряти суб'єктів господарювання, щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а також проводити перевірки під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

7) у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;

8) у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України у виконанні ними повноважень, передбачених пунктами 4, 5 і 7, залучати працівників органів внутрішніх справ для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод;

9) залучати працівників органів внутрішніх справ, митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування;

10) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

11) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

12) звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;

13) надавати компетентним органам інших держав інформацію у випадках та порядку, передбачених законом.

Користуючись цими повноваженнями, органи АМКУ розглядають за заявами осіб, права яких порушено діями у недобросовісній конкуренції, справи про недобросовісну конкуренцію, за наслідками чого можуть винести рішення про:

• визнання факту недобросовісної конкуренції;

• припинення недобросовісної конкуренції;

• офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

• накладання штрафів у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

У разі виявлення порушення у вигляді неправомірного використання позначень (знаків для товарів та послуг, фірмового найменування, зазначень походження товарів) або копіювання зовнішнього вигляду товару АМКУ вправі звернутись до господарського суду із позовом про вилучення відповідних товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця.

Урядовий орган державного управління Державне агентство України з питань кіно, утворене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №404/2011, (колишня Державна служба кінематографії (Держкіно) у складі Міністерства культури України, забезпечує захист авторських і суміжних прав у сфері кінематографії у процесі видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1315.

Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Держкіно, крім інших документів нотаріально засвідчені копії (ксерокопії) угод (контрактів, договорів), інших документів, які підтверджують право даної особи на розповсюдження і демонстрування фільму, починаючи від першого власника майнових авторських прав.

Значну роль в адміністративно-правовому механізмі захисту майнових прав інтелектуальної власності відіграють органи внутрішніх справ України (МВС) - здійснюють заходи з попередження та викриття злочинів, пов'язаних з порушенням прав інтелектуальної власності, бере участь у створенні та вдосконаленні законодавчої бази, необхідної для протидії цим порушенням. Особливу увагу МВС приділяє попередженню та виявленню фактів тиражування і розповсюдження контрафактної музичної та аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення, а також фактів виробництва та розповсюдження продукції з фальсифікованими товарними знаками відомих вітчизняних і зарубіжних товаровиробників.

В складі МВС діє Державна служба боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України. Зокрема, цими органами проводиться оперативно-розшукові заходи, перевірки, спрямовані на виявлення порушень прав інтелектуальної власності. Відповідно до статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення України уповноважені посадові особи органів внутрішніх справ вправі складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 51² КпАП (Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності), 164³ КпАП (Недобросовісна конкуренція), 164⁶ (Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів), 164⁷ (Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів), 164⁹ (Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних). Розгляд справ про правопорушення за цими статтями та накладення на винних осіб адміністративних стягнень здійснюється у судовому порядку.

Завданням органів по боротьбі з економічною злочинністю також є викриття, документування та розслідування злочинів у сфері інтелектуальної власності (ст. 229 КК України - Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару).

Багато товарів, які імпортуються або експортуються, містять об'єкти інтелектуальної власності. Зокрема, це можуть бути об'єкти авторського права і суміжних прав, права на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.

Сприяти правовласникам у захисті їх прав у процесі переміщення товарів через митний кордон України можуть митні органи. Власне, назва розділу Х Митного кодексу України у редакції Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України)" від 16 листопада 2006 року виглядає як "Сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України". Це сприяння здійснюють органи державної митної служби за ініціативою особи, якій належать майнові права інтелектуальної власності (зацікавленої особи).

Для отримання сприяння зацікавлена особа ініціює включення певного товару до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, який ведеться Державною митною службою України. Порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 р. № 622.

Після реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі та на підставі даних, що містяться у ньому, митні органи вживають заходів до запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів.

У разі виявлення порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, то їх митне оформлення призупиняється на 15 днів. Цей строк може бути продовжений, але не більше, ніж на 15 днів.

Не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів митний орган повідомляє правовласника про факт пред'явлення цих товарів до митного оформлення, найменування та адресу власника товарів, а власника товару - про причини призупинення їх митного оформлення.

15 днів строку призупинення митного оформлення товару дається правовласнику для звернення до суду за захистом своїх прав. Якщо цього строку виявилось недостатньо, за мотивованим клопотанням правовласника строк призупинення митного оформлення товару може бути продовжено не більше ніж на 15 днів.

Якщо протягом 15 днів з дати призупинення митного оформленні товару правовласник не повідомить письмово митний орган про звернення до суду і не надасть ухвали про забезпечення позову шляхом заборони здійснення дій щодо митного оформлення товару або не звернеться з клопотанням про продовження строку призупинення, товар підлягає митному оформленню. Ухвала про заборону вчинення дій щодо митного оформлення товару є чинною, поки не буде скасовано забезпечення суду або не буде прийнято судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Витрати, пов'язані зі зберіганням товарів, митне оформлення яких призупинено, митним органам та власникам складів тимчасового зберігання відшкодовує правовласник, який подав заяву про сприяння захисту прав інтелектуальної власності. Крім того, правовласник, який протягом 15 днів з дати призупинення митного оформлення товару, не звернувся до суду за захистом своїх прав, відшкодовує власнику товару збитки, заподіяні затримкою митного оформлення товару. Для забезпечення відшкодування зазначених витрат правовласник надає заставу або іншу еквівалентну гарантію, достатню для відшкодування збитків митним органам, власникам складів тимчасового зберігання, декларанту, одержувачу або відправнику вантажу та власнику товару. Розмір, порядок внесення застави, її види, а також види еквівалентних гарантій та порядок їх надання визначаються Державною митною службою України.

Митні органи у процесі митного контролю вправі за власною ініціативою призупиняти митне оформлення товарів, щодо яких є достатні підстави вважати, що внаслідок переміщення їх через митний кордон України можуть бути порушені майнові права на такий об'єкт, і правовласник яких відомий.

У такому разі правовласник протягом 3 днів з дати отримання повідомлення митного органу про призупинення митного оформлення товарів може подати письмове клопотання про сприяння захисту прав інтелектуальної власності та надати гарантію щодо відшкодування витрат і збитків. Якщо така заява буде подана, митне оформлення призупиняється за вищевказаним порядком. Якщо правовласник не подасть заяву, товари підлягають митному оформленню.

Таким чином, митні органи шляхом призупинення митного оформлення товарів дають можливість правовласнику вжити заходів для припинення порушення їх майнових прав інтелектуальної власності. Якщо правовласник таких заходів не вживає, товари переміщуються через митний кордон України.