3.3. Правовий статус патентних повірених в Україні

Фахівці у сфері охорони інтелектуальної власності, які надають фізичним та юридичним особам допомогу і послуги, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, представляє їх інтереси зазначених осіб у Державній службі інтелектуальної власності, судових органах, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами називаються патентними повіреними.

Правовий статус патентних повірених врегульовано Положенням про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. № 545 (зі змінами і доповненнями).

Представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин провадять свою діяльність відповідно до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" та Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1183.

Патентним повіреним може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні і має повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності і має не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності.

Для набуття статусу патентного повіреного особа повинна скласти кваліфікаційний іспит, пройти атестацію і одержати свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Працівники Державної служби інтелектуальної власності та установ, що належать до сфери її управління, не можуть бути патентними повіреними.

Патентний повірений має особисту печатку із зазначенням свого прізвища та реєстраційного номера, а також розрахунковий та інші рахунки в установах банків на території України.

Атестацію осіб, які мають намір отримати статус патентних повірених, здійснює атестаційні комісія Державної служби інтелектуальної власності. Атестація передбачає складання кваліфікаційних екзаменів та співбесіду з кандидатами у патентні повірені за зазначеною ним спеціалізацією.

Скарги кандидатів у патентні повірені на рішення атестаційної комісії переглядаються атестаційною комісією Державної служби інтелектуальної власності. Рішення апеляційної комісії може бути оскаржено Голові Державної служби інтелектуальної власності, рішення якого є остаточним.

Право займатися діяльністю патентного повіреного виникає з дати внесення патентного повіреного до Державного реєстру, який ведеться Державною службою інтелектуальної власності. Особи, не зареєстровані в Державному реєстрі, не можуть іменувати себе патентними повіреними.

Тому після проходження атестації кандидат у патенті повірені не пізніш, як за один рік з дати прийняття відповідного рішення атестаційною комісією, подає до Державної служби інтелектуальної власності заяву про її реєстрацію у Державному реєстрі патентних повірених та про видачу свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).

Відомості про патентних повірених, внесених до Державного реєстру, Державною службою інтелектуальної власності публікуються в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Публікації відомостей про патентних повірених, які працюють за наймом, здійснюють їх роботодавці.

Патентні повірені можуть мати спеціалізацію за одним або кількома напрямами з нижченаведених:

- винаходи і корисні моделі;

- промислові зразки;

- торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

- компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

- географічні зазначення (зазначення походження товарів);

- юридичні послуги.

Порядок атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 25 липня 2006 р. № 556.

Патентний повірений діє за дорученням особи, яку він представляє. Це доручення засвідчується договором, довіреністю або іншим документом, що підтверджує його повноваження відповідно до законодавства, зазначенням його прізвища та реєстраційного номера в заявці на видачу охоронного документа на об'єкт промислової власності. У межах доручення особи, яку він представляє, п патентний повірений має право виконувати всі пов'язані з цим дії у відносинах з Укрпатентом та установами, що належать до сфери його управління, а також судовими органами, кредитними установами, іншими фізичними та юридичними особами, зокрема:

• підписувати заяви, клопотання, описи, формули винаходів тощо;

• подавати та одержувати матеріали, що стосуються охоронних документів;

• виконувати платіжні операції;

• вносити зміни до опису винаходів і креслень;

• відкликати заявки на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності;

• подавати доповнення, заперечення, скарги;

• вживати заходів для підтримання чинності охоронних документів;

• проводити науково-дослідні роботи, частиною яких є патентні дослідження;

• представляти інтереси власників прав на об'єкти інтелектуальної власності в державних і судових органах тощо.

Патентний повірений зобов'язаний зберігати в таємниці відомості, одержані ним під час здійснення своїх професійних обов'язків, зокрема суть порушених особою, яку він представляє, питань, зміст консультацій, порад, роз'яснень тощо. Патентний повірений повинен відмовитися від надання своїх послуг або припинити їх надання, якщо вони можуть бути використані у справі, в якій він вже представляв або консультував іншу особу з протилежними інтересами і конфлікт не був вирішений.

Патентний повірений може працювати за наймом або надавати послуги у сфері охорони інтелектуальної власності у індивідуальному порядку. Для надання своїх послуг у індивідуальному порядку патентний повірений-фізична особа повинен також зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа в органах державної реєстрації за місцем проживання з дотриманням вимог Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. № 740.

За порушення вимог законодавства України у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності і Положення рішенням Державної служби інтелектуальної власності до патентного повіреного можуть бути застосовані такі заходи:

• попередження;

• зупинення дії свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) про право займатися діяльністю патентного повіреного на період до одного року;

• скасування свідоцтва у разі систематичного або грубого порушення патентним повіреним вимог актів законодавства України про охорону прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Крім того, свідоцтво може бути скасовано при наявності:

• клопотання патентного повіреного,

• втрат патентним повіреним громадянства України,

• виїзду патентного повіреного на постійне місце проживання за межі України,

• засудження патентного повіреного за вчинення злочину (після набрання вироком чинності),

• обмежень судом дієздатності або визнання патентного повіреного недієздатним.