3.10. Види відповідей

Відповідь – це одне або декілька суджень, які уточнюють або доповнюють відповідно з поставленим питанням певне знання.

Відповіді поділяються на істинні і хибні. Істинною відповідь буде тоді, коли судження, з яких вона складається, адекватно відображають дійсність (коли знання відповідає дійсності). Хибною відповідь є тоді, коли знання, яке в ній міститься, неадекватно відображає дійсність.

Є прямі і непрямі відповіді.

Відповідь буде прямою, якщо вона безпосередньо взята із певної сфери пошуку знань, коли не використовується доповнююча інформація.

Наприклад: на питання „Звинувачуваний, де ви знаходились 25 грудня 2003р. о 9-й ранку?” прямою відповіддю буде: „ 25 грудня 2003р. о 9-й ранку я був на нараді у керівника фірми, на якій я працюю”.

Непрямою називається відповідь, яка дається на основі використання знань з більш широкої сфери, а ніж сфери пошуку відповіді.

В непрямій відповіді використовується доповнююча інформація. Так на питання ”Звинувачуваний, де ви знаходились 25 грудня 2003р. о 9-й ранку?” непрямою відповіддю буде: „Якщо це був понеділок або субота, то в цей час я знаходився на нараді у керівника фірми, на якій я працюю”.

Відповіді можуть бути короткими і розвернутими.

Короткі відповіді даються в стверджуваній або запере чуваній формі: „так” або „ні”.

Розвернуті - це відповіді , у яких повторюються усі елементи питання.

Наприклад: на питання „ Чи був Іван Франко не тільки великим українським письменником але й філософом по фаху?” можна дати коротку стверджувану відповідь – „так” і розвернуту – „Іван Франко був не тільки великим українським письменником але й філософом по фаху”.

По обсягу інформації, яка дається у відповідях, відповіді діляться на повні і неповні.

Повна відповідь включає інформацію відносно всіх складових частин питання.

На питання „ Де і коли відбулося хрещення Київської Русі?” повною буде відповідь: „ Хрещення Київської Русі відбулося в Києві у 988 році”.

Неповна відповідь включає інформацію тільки відносно деяких складових частин питання.

На наведене вище питання неповною відповіддю буде : „Хрещення Київської Русі відбулося у 988 році. У даній відповіді не розкрито питання про те, де відбулося хрещення Київської Русі.

Запитання для повторення пройденого матеріалу.

1. Що таке судження і яка його структура ?

2. Яке співвідношення між поняттям і судженням?

3. Чим судження, як форма мислення. Відрізняється від поняття?

4. Як співвідносяться судження і речення?

5. З яких термінів складається судження?

6. Які є види категоричних суджень?

7. Які є види простих суджень?

8. Яке судження вважається істинним, а яке хибним?

9. Які бувають судження за кількістю?

10. Які бувають судження за якістю?

11. Які бувають судження по кількості і якості?

12. Що означають вирази : „термін розподілений” і „термін нерозподілений”?

13. Як розподілені терміни в судженнях А (загальностверджувальні), Е (загальнозаперечувані), І (частковостверджувальні), О (частковозаперечувані)?

14.В яких судженнях предикат може бути розподіленим і нерозподіленим і чому?

15. Які відношення між судженнями бувають?

16. Між якими судженнями є відношення протилежності, протиріччя, підпорядкування, підпротилежності (субконтрарності)?

17. Що можна сказати про істинність і хибність наступних суджень: А - Е; А - О і Е - І; А - І і Е - О; І - О?

18. Що можна сказати про істинність і хибність протилежних суджень?

19. Що можна сказати про істинність і хибність суперечних суджень?

20. Що можна сказати про істинність і хибність суджень, які знаходяться у відношенні підпорядкування?

21. Що можна сказати про істинність і хибність суджень, які знаходяться у відношенні субконтрарності?

22. Які висновки можна зробити про підпротилежні судження?

23. Що таке складне судження?

24. Які види складних суджень бувають?

25. Які судження називаються кон'юнктивними?

26. Які судження називаються диз'юнктивними?

27. Які судження називаються модальними?

28. Що таке проблематична модальність?

29. Які судження називаються ассерторичними (судженнями дійсності)?

30. Які судження називають судженнями необхідності?

31. Що таке деонтологічна модальність?

32. Що таке аксіологічна модальність?

33. Які види диз'юнктивних суджень бувають?

34. Які судження називаються умовними?

35. Які із складних суджень називаються завжди істинними(законами логіки)?

36. Які із складних суджень називаються завжди хибними?

37. За яких умов складні судження належать до невизначених?

38. За яких умов кон'юнктивні судження є істинними?

39. За яких умов нестрога диз'юнкція є істинною і хибною?

40. За яких умов нестрога диз'юнкція є істинною і хибною?

41. За яких умов істинним є імплікативне судження?

42. За яких умов є істинними і хибними еквівалентні судження?

43. Які судження називаються модальними?

44. Що таке проблематична модальність?

45. Які судження називаються судженнями можливості?

46. Які судження називаються судженнями дійсності (ассерторичними) ?

47. Що таке судження необхідної модальності?

48. Що таке аксіологічна модальність?

49. Яка роль запитань у процесі пізнання?

50. Яке співвідношення є між питанням і судженням?

51. Які питання є прості і складні?

52. Які питання відносяться до уточнюючих?

53. Які питання є коректними і некоректними?

54. Що таке семантична некоректність питань?

55. Що таке синтактична некоректність питань?

56. Які питання відносяться до провокаційних?

57. Які питання є тавтологічними?