5.14. Розділові умовиводи
Розділовими називаються такі умовиводи, до складу яких входять розділові судження.
В залежності від того, якими судженнями є другий засновок і висновок розділових суджень, вони поділяються на суто розділові, розділово-категоричні та розділово-умовні.
Суто розділовий умовивід – умовивід, в якому засновки і висновок є розділовими судженнями.
Наприклад:
Злочини бувають навмисні або ненавмисні.
Навмисні злочини бувають посадовими або не посадовими.
Отже, злочини бувають посадовими або не посадовими.
Розділово-категоричний умовивід – розділовий умовивід, в якому другий засновок є категоричним судженням, а висновок категоричним або розділовим.
Наприклад:
Судження бувають одиничні або загальні.
Це судження загальне.
Отже, це судження не є одиничним.
Розділово-категоричний умовивід має два модуси: стверджувально-заперечний (ponendo tollens) і заперечно стверджувальний (tollendo ponens).
Наприклад:
Злочин скоїв або А, або В, або С.
Цей злочин скоїв А.
Отже, цей злочин не скоїли ні В і ні С.
Умовиводи бувають або опосередкованими або неопосередкованими.
Цей умовивід не є опосередкованим.
Отже, цей умовивід є неопосередкованим.
А є або В, або С, або Д.
А є Д.
Отже, А не є ні В, ні С.
Формула стверджувально-заперечного модусу:
S є або Р, або Р1, або Р2 А В С
S є Р А
Отже,
S
не
є ні Р1,
ні Р2
,
Схема заперечно-стверджувального модусу:
А є або В, або С, або Д.
А не є ні В, ні С.
Отже А є Д.
Формула заперечно-стверджувального модусу:
S є або Р, або Р1, або Р2 А В С
S
не є ні Р1,
ні Р2
,
Отже, S є Р А
Наприклад:
Злочин могли скоїти або громадянин А, або громадянин В, або громадянин С.
Стало відомо, що громадянин В і С не могли скоїти злочину.
Отже, злочин скоїв громадянин А.
Для того, щоб у розділових судженнях висновок був достовірним необхідно додержуватися таких правил:
а) в розділовому судженні повинні бути приведені усі можливі альтернативи, всі випадки або факти;
б) слід чітко визначити значення сполучника „або”, який, як відомо, може вживатися в суто розділовому значенні, коли альтернативи виключають одна одну, і в з’єднувально - розділовому значенні, коли альтернативи не виключають одна одну.
Наприклад:
1. Лекції бувають корисними або цікавими.
Дана лекція – цікава.
Отже дана лекція не корисна.
У даному умовиводі висновок не достовірний. Сполучник „або” вживається у з'єднувально-розділовому значенні. Лекція може бути і цікавою і корисною одночасно.
2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
Дана влада не є законодавчою.
Отже, дана влада виконавча.
У даному умовиводі висновок теж не достовірний, оскільки влада може бути судовою. В умовиводі наведені не усі альтернативи чи випадки.
5.15. Умовно-розділові умовиводи
Умовно–розділовими або лематичними ( від. грец. lemma – припущення) називаються умовиводи до складу яких входять умовні і розділові судження.
В залежності від кількості альтернатив, які містяться у розділовому судженні, умовно-розділового умовиводу, вони поділяються на ділеми, трилеми, полілеми.
В практичній діяльності мислення найбільше застосовуються дилеми (від грец. dilemma - подвійне припущення). Вони бувають прості і складні, конструктивні і деструктивні.
Проста конструктивна дилема характеризується наступними особливостями:
а) в ній здійснюється мислений перехід від ствердження альтернатив в основах умовного судження до ствердження відповідних наслідків;
б) умовні судження, які входять до складу першого засновку складаються із однієї основи і різних наслідків;
в) висновок є категоричним судженням.
Схема простої конструктивної дилеми:
Якщо А, то С Символічно:
Якщо В, то С (А С) (В С), А В
Отже, С С
Приклад:
Якщо людина вихована, то вона законослухняна;
якщо людина дотримується норм моралі і права, то вона теж законослухняна.
Дана людина вихована або дотримується норм моралі і права.
Отже, дана людина законослухняна.
Складна конструктивна дилема має такі особливості:
а) як і у простій конструктивній дилемі, в ній здійснюється мислений перехід від ствердження альтернатив в основах умовного судження до ствердження відповідних наслідків;
б) різні основи умовних умовиводів зумовлюють різні наслідки;
в) якщо в простій конструктивній дилемі висновок є категоричним судженням, то в складній – розділовим.
Схема складної конструктивної дилеми:
Якщо А, то В Символічно:
Якщо С, то Д
Або А, або С (А В) (С Д), А С
Отже, або В, або Д В Д
Наприклад:
Якщо я піду на лекцію по логіці, то краще засвою тему: „Теорія доказу і спростування”; якщо я поїду в Лебедин до батьків, то у мене можуть бути неприємності в деканаті.
Але я можу піти на лекцію по логіці, або поїхати в Лебедин до батьків.
Отже, або я краще засвою тему: „Теорія доказу та спростування”, або у мене можуть бути неприємності в деканаті.
Простій деструктивній дилемі притаманні такі особливості:
а) умовні судження складаються із однакових засновків і різних наслідків;
б) здійснюється мислений перехід від заперечення різних наслідків в умовних судженнях, до заперечення основи;
в) висновок є судженням категоричним.
Схема простої деструктивної ділеми:
Якщо А, то В Символічно:
Якщо
А,
то С.
((А
В) (А
С)),
Або
не-В,
або не-С.
Отже, не-А.
Наприклад:
Якщо число ділиться на 6, то воно ділиться на 3; якщо число ділиться на 6, то воно ділиться на 2.
Дане число не ділиться на два, або не ділиться на три.
Отже, дане число не ділиться на шість.
Складна деструктивна дилема характеризується такими особливостями:
а) умовні судження складаються із різних основ і різних наслідків;
б) здійснюється мислений перехід від заперечення наслідків в умовних судженнях до заперечення основ;
в) висновок є судженням розділовим.
Схема складної деструктивної дилеми:
Якщо А, то В. Символічно:
Якщо
С,
то Д.
((А
В)
(С
Д)),
(
)
Або
не-В,
або не-Д.
Отже, або не-А, або не-С.
Наприклад:
Якщо туристична група піде на північ, то вона попаде в Сімферополь; якщо дана туристична група піде на південь, то вона попаде в Ялту.
Туристична група не попаде в Сімферополь або не попаде в Ялту.
Отже, дана туристична група не піде на північ або на південь.