- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
5.13. Дедуктивні умовиводи
С у т о у м о в н і у м о в и в о д и .
Суто умовний умовивід – це умовний умовивід, в якому обидва засновки і висновок є умовними судженнями.
Схема суто умовного умовиводу:
Якщо А, то В.
Якщо в, тоС.
Отже, якщо А, то С.
Приклад:
Якщо людина філантроп, то вона полюбляє людей.
Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
.
Отже, якщо людина філантроп, то вона благородна.
В суто умовному умовиводі висновок робиться на основі аксіоми: наслідок наслідку є наслідком підстави.
У м о в н о - к а т е г о р и ч н и й у м о в и в і д.
Умовно-категоричними називають умовиводи, один із засновків яких є судженням умовним, а інший засновок і висновок - судженнями категоричними.
В умовно-категоричних умовиводах є два правильних модуси: modus ponens (стверджувальний) і modus tollens (заперечний).
У даних умовиводах висновок робиться на основі аксіоми: ствердження основи неодмінно призводить до ствердження наслідку, а заперечення наслідку - до заперечення основи.
Різновиди стверджувального умовно-категоричного умовиводу:
1) Якщо А, то В. 2) Якщо А, то не – В.
А А
Отже, В. Отже, не – В.
3)Якщо не - А, то В. 4) Якщо не-А, то не – В.
не - А не-А
Отже, В. Отже, не - В.
Заперечний умовно-категоричний умовивід має такі різновиди:
1) Якщо А, то В. 2) Якщо не - А, то В.
не-В не –В
Отже, не-А. Отже, А.
3) Якщо А, то не-В. 4) Якщо не-А, то не-В.
В В
Отже, не-А. Отже, А.
З допомогою таких логічних зв'язків як імплікація і заперечення схеми умовно категоричних умовиводів можна виразити таким чином:
Modus ponens Modus tollens
1) А → В; А 2) → В; 1) А → В; 2) → В;
В В А
3) А → ; А 4) → ; 3)А → ; В 4) → ; В
А
Приклади деяких різновидів умовно-категоричних умовиводів:
1. Якщо людина є скептиком, то вона висловлює сумнів в істинності знань. Людина не висловлює сумнів в істинності знань. Отже, дана людина не є скептиком.
Це заперечуваний модус. Його схема:
А → В; .
2. Якщо Н. не скоїв злочину, то він не може бути притягнутий до карної відповідальності. Н. не скоїв злочину. Отже , він не може бути притягнутий до карної відповідальності.
Це стверджувальний модус. Його схема:
→;
Серед умовно-категоричних умовиводів є невірні модуси:
1) А → В; 2)А → В; В
? ?
Наприклад:
Якщо через мідний провідник провести електричний струм, то він буде нагріватись. Через мідний провідник електричний струм не проведений. Отже, ...
Висновок із засновків буде невірним. Провідник може нагріватись і в силу дії інших причин. Для наслідку існує декілька причин. Висновок буде вірним тоді і тільки тоді, коли для наслідку існує одна причина.