- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
Категоричні силогізми, більшими засновками яких є судження з виділяючим суб'єктом, можуть мати менші засновки за якістю як стверджувальні так і заперечувані, незалежно від правил фігур.
Судження з виділяючим суб'єктом - це такі судження, в яких стверджується, що ознака, виражена в предикаті, належить тільки даному предмету мислення і ніякому іншому. Особливістю даних суджень є те, що предикат у них розподілений.
Розглянемо приклад:
(А) Тільки ті люди, які мають медичну освіту (М), мають право працювати лікарем (Р).
(Е) Петренко (S) не має медичної освіти (М).
(Е) Отже, Петренко (S) не має права працювати лікарем (Р).
По своїй структурі даний умовивід відноситься до 1-ї фігури. По її правилам менший засновок повинен бути судженням стверджувальним, а в даному силогізмі менший засновок судження заперечуване. Незважаючи на це, висновок у даному випадку вірний. Це пояснюється тим, що у судженні „Тільки ті люди, які мають медичну освіту, мають право працювати лікарем” предикат розподілений. Це судження з виділяючим суб'єктом.
Розглянемо ще один приклад:
(А) Тільки скептики (Р) висловлюють сумнів в істинності знань людини (М).
(А) Ця особа (S) висловлює сумнів в істинності знань людини (М).
(А) Отже, ця особа (S) є скептиком (Р).
Даний умовивід по своїй структурі відноситься до другої фігури. Згідно з її правилом один із засновків повинен бути судженням заперечуваним. Але не зважаючи на те, що в даному умовиводі немає заперечуваного засновку, висновок вірний. Підставою для цього є та обставина, що середній термін, який займає місце предиката в більшому засновку, розподілений. Більший засновок є судженням виділяючим.
В силогізмах з більшим засновком, який є судженням - визначенням, висновок здійснюється теж з відхиленням від правил фігур.
Наприклад:
(А) Амфіболія – це логічна помилка, в основі якої лежить двусенсність мовних виразів.
(А) Даний мовний вираз двусенсний.
Отже, (А) даний мовний вираз амфіболія.
В даному силогізмі, незважаючи на порушення правила другої фігури, висновок вірний. Це зумовлено тим, що більший засновок, в якому дещо визначається, теж є виділяючим судженням. Якщо визначення вірне, то в ньому обсяг дефінієндума (поняття, яке визначається)дорівнює обсягу дефінієнса (поняття, з допомогою яких визначається інше поняття). Тому предикат такого судження буде завжди розподіленим.
5.10. Скорочений силогізм
Як зазначалося раніше, простий категоричний силогізм – це судження, яке складається з двох засновків і одного висновку. В практиці мислення часто бувають випадки коли умовиводи використовуються в скороченому вигляді.
Наприклад:
Ми громадяни України.
Отже ми маємо право на свободу совісті.
Такі судження називаються ентимемами (від грец. inthуmos – в умі, в думках). В них, як правило, пропущені більший або менший засновки або висновок.
Приклад ентимеми з пропущеним більшим засновком:
Усі S є М.
Усі S є Р.
Олово – метал.
Отже, олово електропровідне.
Приклад ентимеми з пропущеним меншим засновком:
Усі М є Р
Усі S є Р
(А) Усі метали електропровідні.
(А) Отже олово електропровідне.
Приклад ентимеми з пропущеним висновком:
Усі М є Р
Усі S є М
(А) Усі метали електропровідні.