- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
Вправи та задачі
1. Знайдіть суб’єкт і предикат у таких судженнях:
а) Добро переможе зло.
б)День був сонячним.
в)Людина є розумною істотою.
г)Деякі злочини не розкриваються.
д)Багато доброчинних людей.
е)Істина найдорожче за все.
2. Які з цих суджень виражають судження, а які не виражають і чому:
а)Що таке істина?
б)Як визначається поняття „ринкова економіка?”
в)Кожна людина прагне до щастя.
г)Весна.
д)Не тратьте марно часу.
е)Деякі філософи були великими політичними діячами.
є)Дві паралельні прямі не перетнуться.
ж)Нічого ждати милостей від природи.
з) Коли людина мислить?
3. Які із даних суджень є атрибутивними(категоричними)?
а) Що характерне для операції заперечення?
б) Хінін – лікарська рослина.
в) В деяких бібліотеках існують книги, які не читаються.
г) Усі кити – ссавці.
д) Сократ був доброчинною людиною.
4. Серед даних суджень знайдіть судження з відношенням:
а)Деякі війни – справедливі.
б)Тертя – джерело тепла.
в) Суспільне буття визначає суспільну свідомість.
г) Житомир ближче до Києва аніж Львів.
д) Іван брат Петра.
5. Які із наступних суджень є судження існування?
а)Матерія існує;
б)За моє ж жито мене ж і побито.
г)Деякі слова – омоніми.
д)Диму без вогню не буває.
6. Визначте розподіленість термінів у судженнях:
а)Електрон – елементарна частка.
б)Майже усі студенти нашої здали успішно сесію.
в)Деякі філософи Нового часу були ідеалістами.
г) У нього нема можливості поїхати у відпустку.
д) Шведська муха є шкідником сільськогосподарських рослин.
е) Колись вважали, що Земля знаходиться в центрі Всесвіту.
є) Богдан Хмельницький - великий український полководець і політичний діяч.
ж) Дані рослини є лікарськими.
з) Автори книги не ставили перед собою задачу розкрити усі питання, які стосуються даної теми.
и) Тільки деякі космонавти побували у відкритому космосі.
7.У яких відношеннях по „логічному квадрату” можуть знаходитись судження:
а) Усі студенти юридичних вузів вивчають логіку;
б) Деякі риби живуть у прісних озерах;
в) Деякі офіцери не займаються спортом;
г) Ніхто його не оставив у біді;
д) Цей письменник не жив у Києві.
Наведіть приклад.
8. Наведіть приклади кон'юнктивних, диз’юнктивних, імплікативних та еквівалентних суджень.
9. З'ясуйте, при яких значеннях змінних дані складні судження істинні і хибні:
Розділ IV. Закони логіки
Закон логіки - це судження, яке відображає внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками або елементами думки.
Існує велика кількість законів логіки, які відображають різні види зв'язків між поняттями і судженнями.
Наприклад: це закон комутативності для диз'юнкції (висловлювання, зв’язані сполучником „або”, можна міняти місцями); закон де Моргана (заперечення кон'юнкції еквівалентне диз’юнкції заперечень); закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття, тощо.
Закони логіки, як і саме мислення людини, є продуктом суспільно історичної практики. Не всі люди усвідомлюють чи знають закони логіки, але усі вони в тій чи іншій мірі додержуються їх. В противному разі між людьми не було б певного порозуміння і не могла б здійснюватися пізнавальна діяльність.
Серед множини законів формальна логіка виділяє чотири основних: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього і закон достатньої підстави.