Б) Правила і помилки стосовно аргументів.

Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно від тези. Обґрунтувати істинність тези з допомогою хибних аргументів не можна.

Порушення даного правила веде до помилок, які мають назву: „хибний аргумент” і „передбачення підстави”.

Логічна помилка „хибний аргумент” полягає в тім, що в процесі доведення істинності тези використовуються хибні положення. Наприклад, на початку ХХ ст. деякі вчені доводили тезу про зникнення матерії на основі того, що зміна маси електрона тлумачилась ними як „зникнення” маси при зменшенні і її „поява” при збільшенні швидкості. Даний аргумент є хибним, оскільки він ґрунтується на неправомірному ототожненні маси і матерії.

Логічна помилка „передбачення підстави” допускається в тих випадках, коли для доведення тези використовуються аргументи, які самі потребують доведення.

Аргументи мають бути достатньою підставою для тези. Бувають випадки, коли в процесі доведення істинності тези використовуються аргументи, істинність яких доведена але їх недостатньо для обґрунтування тези.

Наприклад: доводиться теза „М. причетний до скоєння злочину” з допомогою таких істинних аргументів: „М. був раніше осудний”, „Він перебував у тому місці в той час, коли там скоювався злочин”, „Після того як було скоєно злочин М. три дні не виходив на роботу”. Незважаючи на те що дані аргументи є істинними, вони не дають підстави для висновку: „М. причетний до злочину”. На основі даних аргументів можна зробити висновок, який по своєму характеру буде імовірним.

Логічна помилка від сказаного у відносному, умовному розумінні до сказаного безвідносно абсолютному розумінні. Ця помилка допускається тоді, коли якесь положення, що є вірним по відношенню до певної конкретної ситуації, застосовують як аргумент до кожної конкретної ситуації.

Наприклад: доводиться істинність тези „Лікар М. зробив вірний діагноз відносно хвороби хворого” з допомогою таких аргументів: „М. є найкращим фахівцем області в галузі даних захворювань”, „М. працює лікарем тридцять років”.

Аргументами повинні бути судженнями, істинність яких встановлена незалежно від тези. Порушення цього правила зумовлює логічну помилку, котра називається „коло в доведенні”. Вона полягає в тому, що теза виводиться з аргументів, а аргументи виводяться з цієї ж тези.

Наприклад: теза „Історія є природничо-історичний процес зміни однієї суспільно-економічної формації іншою” доводиться з допомогою такого аргументу : „ В процесі суспільного розвитку здійснюється перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої”. Але істинність даного аргументу доводиться з допомогою висунутої тези. Коло в доведенні має місце і тоді коли вартість товарів визначається вартістю праці, а вартість праці визначається вартістю товарів.

в) Правила і помилки стосовно демонстрації.

Демонстрація як логічний спосіб зв'язку тези доведення і аргументів має форму різних умовиводів (дедуктивних і індуктивних), по відношенню до яких повинні виконуватися певні правила. Якщо в доведенні чи спростуванні порушено хоча б одне правило умовиводу, то доведення вважається невірним.

Наприклад: невірним є доведення тези „Дана частка – електрон”, побудованої в формі категоричного силогізму:

Усі електрони – негативно заряджені частки.

Дана частка – негативно заряджена.

Отже, дана частка – електрон.

Незважаючи на те, що аргументи (засновки) є судженнями істинними істинність тези (висновку) не доведена, бо в силогізмі порушено правило другої фігури, згідно з яким у силогізмі один із засновків повинен бути судженням заперечуваним.