Запитання для повторення пройденого матеріалу.

1. Як визначаються терміни „доведення” і „аргументація”?

2. Яка логічна структура доведення?

3. Які особливості має теза доведення?

4. Що може бути основою доведення?

5. Що таке демонстрація доведення?

6. Які є форми демонстрації?

7. Які види доведення використовуються в науці і практиці?

8. Чим прямі доведення відрізняються від непрямих?

9. Що таке апагогічне доведення?

10. Що таке розділове доведення?

11. Які правила відносяться до тези доведення?

12. Які правила відносяться до аргументів доведення?

13. Які є правила стосовно демонстрації доведення?

14. Які помилки допускаються внаслідок порушення правил стосовно тези?

15. Які помилки виникають при порушенні правил стосовно аргументів?

16. Які помилки виникають внаслідок порушення правил стосовно демонстрації?

17. Що називається спростуванням?

18. В чому полягає логічна операція спростування тези?

19. Якими шляхами може спростовуватися теза?

20. Яка специфіка спростування шляхом зведення до абсурду?

21. В чому полягає логічна операція спростування аргументів?

22. Якими способами спростовуються аргументи?

23. В чому полягає суть способу спростування демонстрації?

Вправи та задачі

1. Визначте тезу, аргументи і демонстрацію в таких доведеннях:

а) Усі категоричні умовиводи, що мають два засновки і один висновок, є простими категоричними умовиводами, а даний категоричний умовивід має два засновки і один висновок; отже, даний умовивід є простим категоричним умовиводом;

б) Відомо, що причетними до злочину могли бути або тільки громадян М. або громадянин N. або громадянин P. Слідством встановлено, що ні М. ні N. ніякого відношення до скоєння злочину не мають; отже, причетним до злочину є громадянин P.

в) Якщо даний трикутник рівносторонній, то рівнокутний. Даний трикутник не є рівнокутним; отже, даний трикутник не є рівностороннім.

2. Наведіть приклад прямого доведення.

3. Побудуйте непряме доведення.

4. Побудуйте спростування тези шляхом зведення до абсурду.

5. Чи можна довести такі тези: „Світло має корпускулярно-хвильові властивості”, „Людина по своїй природі добра істота”, „Кому війна, а кому матір рідна”, „Дві паралельні прямі ніколи не перетнуться”.

6. Яким способом доказується геометрична теорема: „Квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів”.

7 Побудуйте доведення тези: „Людина здатна пізнавати сутність явищ і предметів буття” способом зведення до абсурду.

8. Здійсніть спростування тези: „Виробничі відносини завжди відповідають певному розвиткові продуктивних сил суспільства”.

9. Знайдіть тезу, аргументи, вказати засіб доведення:

а) М. В. Лмоносов був видатним мислителем, вченим-енциклопедистом. Він відкрив закон збереження маси речовини; розробив механічну теорію теплоти; відкрив атмосферу на Венері; висунув ідею про існування системи зірок, в яку входить Сонце; близько підійшов до розуміння характеру процесів, які відбуваються на Сонці, вивчав свічення комет і земне тяготіння, висунув здогадку про електричну природу полярних сяянь; удосконалив телескоп; винайшов „ночеспоглядальну трубу” і ряд інших лабораторних приладів; запропонував прилади і методи для визначення довготи і ширини міста і засіб визначення швидкості течії з дрейфуючого судна; висунув догадку про генеральний дрейф арктичних льодів зі сходу на захід; довів можливість Північно-Східного проходу і важливість для Росії Північного морського шляху; дав першу класифікацію морських льодів, яка і сьогодні має наукове значення; доказав існування материка на Північному полюсі; передбачив наявність алмазів у „північних надрах” і писав, що „России могущество будет прирастать Сибирью”; виступав проти реакційної норманської теорії; здійснив великий внесок у розвиток матеріалістичної логіки; поклав початок російської наукової термінології і створив першу дійсно наукову граматику російської мови. А.С.Пушкін писав: „Соединяя необыкновенную силу воли с необыкновенною силою понятия, ломоносов обнял все отрасли просвещения. Жажда науки была сильнейшей страстью сей души, исполненной страстей. Историк, ритор, механик, химик, минералог, художник и стихотворец, он все испытал и все проник”(Збірник вправ по логіці. Під ред. А.С.Клевчені. Мінськ, 1977.);

б) „...в першій фігурі середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і місце предиката у меншому засновку. Доведемо...що менший засновок повинен бути обов'язково стверджувальним...Припустимо, що менший засновок заперечуваний. Тоді...і висновок повинен бути заперечуваним. Але в заперечуваних судженнях предикат завжди розподілений...Термін розподілений у висновку не може бути не розподілений у засновках...Це означає, що більший термін (Р) повинен бути розподіленим у більшому засновку, де він є предикатом. А це означає, що більший засновок повинен бути обов'язково заперечуваним, бо предикати розподілені тільки в заперечуваних судженнях. Отже, якщо ми припустили, що менший засновок є заперечуваним, то ми з необхідністю приходимо до висновку, що і більший засновок є заперечуваним. Відомо, що з двох заперечуваних засновків не можна зробити ніякого висновку. Це означає, що наше припущення є невірним: менший засновок не може бути заперечуваним, отже, віповинен бути стверджувальним”(Збірник вправ по логіці. Під ред. А.С.Клевчені. Мінськ, 1977);

в)”Л. злочинно, недбало ставилася до виконання службових обов'язків. Вона прийняла матеріальні цінності від колишньої завідувачки складом за інвентарними даними , не звіряючи з фактичною наявністю майна, облік матеріальних цінностей вела неохайно; майно, що вийшло з ужитку, своєчасно не списувала. Окрім того, під час тривалої хвороби майном порядкували інші особи. Усі ці обставини підтверджуються показанням свідків і висновком бухгалтерської експертизи”(В.Є. Жеребкін. Логіка. Харків-Київ, 1999).

10. Які помилки допущені в логічних доведеннях:

а) „Ви міркуєте по-філософські: людина не може ні прискорити подій, ні затримати їх, як не може зупинити обертання Землі, розвиток прогресивного паралічу, або, наприклад, цей ідіотський дощ. Все, що повинно бути – буде, чого не може бути – не буде, як ви не плигайте. Це, батя, доказано Марксом, і – значить – шабаш...”(М.Горький. Городок Окуров);

б) Мешканці Санкт-Петербурга на підставі багатолітніх спостережень дійшли висновку, що ладозький льодохід на Неві псує в цьому місті погоду;

в) „Усі метали - тонуть у воді, срібло – метал, отже, срібло тоне у воді”;

г) Стаття, яка надрукована професором М. у цьому журналі, є науковою, бо професор – великий вчений ;

д) Крадіжка матеріальних цінностей гр. М. не може розцінюватися як злочин, бо потерпілий не поніс ніяких матеріальних збитків.