Розділ 3. Судження

Судження як форма мислення. Судження як логічна форма відображення реальності. Мовні форми виразу суджень. Судження і висловлювання. Розповідні, спонукальні, питальні речення та їх логічний зміст. Прості і складні судження. Структура простого судження. Види простих суджень: атрибутивні(категоричні) судження; судження з відношенням; судження існування (екзистенціальні).Судження з простими і складними предикатами.

Категоричні судження та їх види. Поділ суджень за кількістю: одиничні, загальні, часткові. Поділ суджень за якістю: стверджувальні і заперечувані. Об'єднана класифікація суджень за якістю та кількістю: загальностверджувальні (А), загальнозаперечувані (Е), частково стверджувальні (І), частковозаперечувані(О). Виділяючі та виключаючі судження. Розподіленість термінів у судженнях. Розподіл термінів у судженнях. Колові схеми відносин між термінами в атрибутивних(категоричних) судженнях. Логічні відносини між судженнями за істинністю. Відношення сумісності: еквівалентність, логічне підпорядкування, часткове спів падання (субконтрарність). Відношення несумісності: протиріччя (контрадікторність), протилежність (контрарність). „Логічний квадрат”. Значення атрибутивних суджень в економічних науках, юриспруденції.

Складні судження та їх види. Утворення складних суджень з простих за допомогою логічних зв'язків: кон'юнкції, диз'юнкції(строгої, нестрогої), імплікації, еквівалентності і заперечення. Умови істинності складних суджень(табличне визначення).

Модальні судження. Логічна і фактична модальності. Основні категорії алетичної модальності: необхідність, можливість, випадковість. Епістемічна, деонтологічна, аксіологічна та ін. модальності. Роль модальних суджень в юридичній теорії та практиці.

Розділ 4. Основні закони логіки.

Загальна характеристика законів логіки. Зв'язок законів логіки і законів природи та суспільства. Основні риси правильного мислення: визначеність, послідовність, несперечливість та доказовість.

Основні закони логіки. Закон тотожності. Закон протиріччя(не протиріччя). Типи суперечностей. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Роль законів логіки у формуванні рис правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість. Значення законів логіки в теоретичній та практичній діяльності економіста, юриста.

Розділ 5. Умовиводи.

Загальне поняття про умовивід. Мовні форми виразу умовиводу. Структура умовиводу: засновки, висновки, логічний зв'язок між засновками і висновком. Види умовиводів: безпосередні та опосередковані умовиводи, дедуктивні, індуктивні, по аналогії. Умови, які забезпечують отримання істинного висновку в умовиводах.

Безпосередні умовиводи. Перетворення, обернення, протиставлення предикату, виводи за логічним квадратом.

Дедуктивні умовиводи. Необхідний характер логічного слідування в дедуктивних умовиводах. Види дедуктивних умовиводів.

Простий категоричний силогізм. Структура силогізму. Терміни силогізму: більший, менший, середній. Більший та менший засновки. Аксіома силогізму. Фігури та модуси силогізму. Правильні модуси. Загальні правила силогізму. Спеціальні правила фігур силогізму. Вибір правильних модусів з допомогою кругових схем. Скорочений силогізм (ентимема). Поняття про складні (полісилогізми) та складноскорочені силогізми(сорити та епіхейреми). Висновки із суджень з відношеннями. Основні властивості двомісних відношень: рефлективність, симетричність, транзитивність. Умовиводи засновані на властивостях відношень.

Індуктивні умовиводи. Загальна характеристика індуктивних умовиводів та їх відмінність від дедуктивних. Види індуктивних умовиводів: повна і неповна індукція, демонстративна та недемонстративна індукція. Зв'язок індукції з дослідною діяльністю. Популярна індукція. Нумеративний характер популярної індукції. Проблематичність індуктивних узагальнень. Ймовірна оцінка обґрунтованості індуктивних узагальнень. Умови, що підвищують ступінь ймовірності висновків популярної індукції.

Наукова індукція. Індуктивні методи встановлення причинних зв'язків. Метод схожості, метод відмінності, об'єднаний метод схожості і відмінності, метод остач і метод супутніх змін. Взаємозв'язок індукції і дедукції в процесі пізнавальної діяльності.

Умовиводи за аналогією. Структура і види аналогії. Аналогія властивостей і аналогія відношень. Нестрога і строга аналогія. Умови, які підвищують ступінь ймовірності висновків у виводах нестрогої аналогії. Достовірність висновків в умовиводах строгої аналогії. Аналогія – логічна основа методу моделювання у науково дослідницькій діяльності.

Гіпотеза. Види гіпотез. Версія. Побудова гіпотези. Обґрунтування гіпотези. Роль гіпотези в науковому пізнанні.