Отже, Петренко економіст.

висновок з необхідністю не витікає саме в силу того, що в умовиводі невірна форма мислення.

Форма мислення – це спосіб зв’язку елементів тієї чи іншої думки. Вона теж в значній мірі визначає характер мислення людини.

1.2. Практичне значення логіки

Логіка як наука існує більше двох тисячоліть. Її виникнення було зумовлене розвитком практики і пізнавальної діяльності. Вона є складовою частиною системи наук, які є інтелектуальним ядром духовної культури і разом з ними виконує певні функції у суспільстві.

Перш за все зазначимо, що логіка виконує світоглядну функцію. Як наука про форми і закони людського мислення вона здійснює певний внесок у вирішення таких філософських проблем як сутність і природа мислення, співвідношення мислення і буття тощо.

Пізнавальна функція логіки полягає в тому, що її використання має велике значення для науки і практики для логічної обробки емпіричного матеріалу, для узагальнення тих чи інших теоретичних даних.

Методологічна функція (від грецького methodos – шлях, спосіб дослідження, вивчення) логіки полягає в тому, що вона розробляє певні методи пізнання, є теорією індуктивних і дедуктивних умовиводів, доказу і, таким чином, дає наукам методи одержання вивідного знання.

Евристична функція (від грецького heurisko – відшукую, відкриваю) логіки полягає в тому, що вона сприяє вирішенню тих чи інших практичних і теоретичних проблем.

Особливо велика роль логіки проявляється у її виховній функції. Логіка підвищує культуру мислення, сприяє тому, щоб наше мислення було чітким і ясним, визначеним, послідовним, несуперечливим, аргументованим чи доказовим. Людина з високою культурою мислення краще зможе довести свої думки до інших, впевнити їх у чомусь.

Все більше логіка використовується в сучасній юридичній практиці. Вона має велике значення для визначення юридичних понять, класифікації злочинів, формування версій, доказу і спростування в процесі судових справ.

Не слід перебільшувати і недооцінювати значення логіки. Є люди, які ніколи не вивчали логіки і прекрасно мислять і є люди, які вивчали логіку і мислять погано. Це говорить про те, що характер мислення людини визначається не тільки знанням логіки.

Розділ 2. Поняття

2.1. Загальна характеристика поняття

Поняття-це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів.

Кожна людина мислить з допомогою понять. Поняття бувають побутові, які не завжди чітко визначаються.

Наприклад: „долина”, „вітер”, „садок”.

Наукові поняття, якщо це можливо, чітко визначаються.

Наприклад: це такі поняття як „засіб виробництва”, „гіперінфляція”, „девіантна поведінка”. Є й такі поняття, які вживаються як у побутовому житті, так і в науці.

Наприклад: поняття ”гроші” у побутовому житті як правило не визначається, а в науці поняття „гроші” визначається як всезагальний еквівалент обміну товарів.

Є поняття, які не відносяться до побутових і наукових.

Наприклад: поняття християнського віровчення: „церква”, „літургія”, ”преображення Господнє”.

Предмети мають величезну кількість різноманітних ознак. Інколи ознаками предметів може бути навіть їх відсутність.

Наприклад: відсутність у злочинця вогнепальної зброї, або відсутність на базі належного обліку матеріальних цінностей.

Ознаки, які притаманні окремому предмету, є одиничні, а ті ознаки, які притаманні декільком предметам є загальними. Але й в окремому предметі є одиничні і загальні ознаки.

Наприклад: людині притаманні такі одиничні ознаки як воля, пам'ять, моральні якості і загальні ознаки: розумна істота, яка виготовляє знаряддя праці і використовує їх в процесі перетворення природи для задоволення своїх потреб.

Серед загальних і одиничних ознак логіка виділяє істотні і неістотні ознаки. Ознаки, які можуть належати предмету або не належати і не виражають сутності предметів вважаються неістотними.

В процесі формування понять увага звертається перш за все на істотні ознаки, які виражають сутність, природу різних предметів та явищ, їх відмінність від інших предметів. Тому поняття і визначається як форма мислення, в якій предмети відображаються в їх істотних ознаках.

Поняття суттєві ознаки вживається в різних сенсах.

Наприклад: в побуті суттєвими ознаками предметів можуть бути їх цілющі та корисні властивості.

Слід зазначити, що в літературі по логіці існують різні види визначення поняття як форми мислення. Ось деякі з них:

„Поняття є мисленим відображенням у формі безпосередньої єдності загальних, суттєвих ознак предметів”( І. Чупахін).

„Поняття – думка, яка фіксує ознаки відображуваних у ній предметів і явищ, що дозволяють відрізняти ці предмети і явища від суміжних з ними” ( Д.Горський).

„Поняття – цілісна сукупність суджень, тобто думок, в яких дещо стверджується про відрізнювані ознаки об’єкта, який досліджується, ядром якої є судження про найбільш і в той же час суттєві ознаки якого-небудь об’єкта.(М.Кондаков).

„Поняття – це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками.(А.Конверський).

Дані визначення понять, і мабуть інші, в якісь мірі відображають істотність поняття як форми мислення. Кожне визначення чи дефініція того чи іншого поняття в науці, як правило, неповні. Більш широке вчення про поняття може дати його теорія.