2.4. Зміст і обсяг поняття

Логічна структура поняття складається з таких елементів як зміст і обсяг.

Зміст поняття складається з сукупності ознак, які виділяються як окремі поняття.

Наприклад: змістом поняття „злочин” є сукупність таких суттєвих ознак як „суспільно-небезпечний характер дії”, „протиправність”, „провинність”, „карність”.

Обсягом поняття є множина предметів, які мисляться в понятті.

Обсяг поняття злочин складають усі злочини, бо вони мають загальні, істотні ознаки. Зміст поняття виражається за допомогою такої логічної операції як визначення поняття. Предмети, які входять в обсяг поняття, називають логічним класом, або множиною, а окремий предмет обсягу поняття є елементом класу або множини.

Наприклад: елементами класу злочинів будуть такі поняття як крадіжка, шахрайство, розбій та ін. Кожне з даних понять має ознаки притаманні змісту поняття злочин.

Зміст та обсяг поняття взаємопов’язані один з одним. Цей зв’язок виражається у законі оберненого співвідношення між обсягом та змістом поняття. Коли змінюється зміст поняття, то змінюється і його обсяг і, навпаки, зміна в обсязі поняття зумовлює зміну в його обсязі. Згідно з даним законом збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, а збільшення обсягу поняття веде до утворення поняття з меншим змістом.

Наприклад: якщо ми збільшимо обсяг поняття адвокат, то можемо утворити поняття юрист, зміст якого буде менший, а обсяг більший, оскільки в ньому тепер мисляться юристи усіх спеціальностей.

Зміст поняття адвокат в порівнянні з поняттям юрист більший, оскільки в ньому мисляться ознаки притаманні не тільки усім юристам, а ще й ознаки специфічні, притаманні тільки адвокатам. Якщо ми збільшимо зміст поняття вартість, то можемо утворити поняття додаткова вартість, зміст якого є меншим. Цей закон вказує на те, що чим більший зміст поняття, тим вужчий клас предметів, які мисляться в даному понятті.

2.5. Види понять

Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом.

По змісту поняття діляться на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, співвідносні і безспіввідносні .

Конкретні поняття – це поняття, в яких мисляться предмети і явища в їх цільності.

Це, наприклад, такі поняття як „економіка”, „університет”, „ректор”.

Абстрактні – це поняття, в яких відтворюються властивості або відношення між предметами.

Дані відношення і властивості самостійно не існують. Абстрактними поняттями, наприклад, є „електропровідний”, „гідний”, „боязливий”. Якщо мова йде про електропровідність, то мається на увазі електропровідність якогось предмета.

Слід зазначити, що кожне поняття, в іншому сенсі, є абстрактним, бо його формування здійснюється шляхом абстрагування від неістотних ознак і виділення найбільш загальних, істотних ознак.

Позитивні поняття - це поняття, в яких відтворюються ознаки, що притаманні предметам чи явищам.

Наприклад: „охайний”, „юридичний”, „депутат”.

Негативні– це поняття, в яких виражається відсутність у предмета тих чи інших ознак, властивостей.

Наприклад: такі поняття як „неграмотний”, „необачливий”, „недієздатний” є негативними, бо в них говориться про відсутність у предметів певних ознак.

Зміст і обсяг негативних понять визначається через їх відношення до відповідних позитивних понять. Так, зміст негативного поняття ”безвідповідальність” можна визначити через зміст позитивного поняття „відповідальність”. Негативні поняття можуть виражатися з допомогою таких часток як „не”, „без”, „а” та ін.

Наприклад: „небезпечний”, „безініціативний, „аморальний”.

Поняття з точки зору логіки можуть бути позитивними, а з точки зору моралі негативними. Поняття „крадій” є позитивним, бо в ньому виражається належність ознаки предмету, а з точки зору моралі воно є негативним.

Співвідносними називають поняття зміст одного з яких можна визначити тільки через відношення до іншого поняття.

Наприклад: „плюс” і „мінус”, „добро” і „зло”, „асиміляція” і „дисиміляція”. Дійсно, поняття „плюс” немає ніякого сенсу без поняття „мінус” і навпаки.

Безспіввідносними називаються поняття, зміст яких розкривається без відношення до яких-небудь інших понять.

Це, наприклад, такі поняття як „суспільно-економічна формація”, „столиця”, „студент” та ін.

За обсягом поняття поділяються на одиничніізагальні, а такожпусті, непусті, збірні, незбірні.

Одиничнимназивається поняття, в якому мислиться один предмет.

Наприклад: “Земля”, “Конституція України”, “Кобзар” тощо.

Загальнимназивається поняття, в якому мислиться більше одного предмета.

Наприклад: “людина”, “країна”, “планета”, тощо.

Пустими називаються поняття в яких мисляться предмети реально неіснуючі.

Це поняття з нульовим обсягом. Наприклад: „вічний двигун”, „дерев’яне залізо” та ін.

Загальні поняття можуть бути реєструючими і нереєструючими.

Збірні поняття відображають істотні ознаки деякої групи предметів, а не ознаки окремого предмета який є складовою частиною певної групи.

Збиральними поняттями , наприклад, є „студентська група”, „партизанський загін”, „популяція”.

Незбірні поняття - це поняття в яких мисляться перш за все ознаки окремого предмета тієї чи іншої групи предметів.

Наприклад: „конституція України”, „перший космонавт світу”, „Дніпро”.