3. Монопольний попит
Аналіз поведінки чистого монополіста у сфері цін і обсягів виробництва проводиться за трьох умов.
По-перше, статус монополіста забезпечують патенти, позитивний ефект масштабу, або власність на ресурси.
По-друге, держава не регулює діяльність фірми-монополіста.
По-третє, фірма - єдиний виробник певного продукту, вона призначає однакову ціну за всі одиниці продукції.
Ключова відмінність між чистим монополістом і чистим конкурентним продавцем криється у секторі ринкового попиту. Нам уже відомо з попередньої теми, що за умов чистої конкуренції продавець зустрічається з досконало-еластичним попитом за ринкової ціни, яку визначили галузеві пропозиція та попит. Фірма може продати за поточною ринковою ціною стільки товарів чи послуг, скільки їй вигідно. Кожна додатково продана одиниця продукції додаватиме постійну величину - її ціну - до загального виторгу фірми. Це означає, що граничний доход конкурентного продавця є постійним і дорівнює ціні продукту. Загальний виторг збільшується, таким чином, на цю величину.
Крива попиту монополіста є кривою попиту галузі, оскільки в умовах чистої монополії одна фірма представляє всю галузь. Крива попиту галузі є не досконало еластичною, а спадною.
Чистий монополіст мусить знижувати ціну, щоб продати більший обсяг продукції. Як наслідок, граничний доход буде меншим за ціну. Тому крива граничного доходу (MR) лежить нижче кривої попиту. Оскільки граничний доход – це зміна загального виторгу, то загальний виторг зростає доти, доки граничний доход додатній. Коли загальний виторг досягає максимуму, граничний доход буде дорівнювати нулю. Коли ж загальний виторг зменшується, граничний доход стає від’ємним.
Таблиця 5-1
-
Ціна,
грн.
Обсяг попиту, од.
Загальний виторг, грн.
Граничний доход, грн.
1
5
5
5
2
4
8
3
3
3
9
1
4
2
8
-1
5
1
5
-3
4. Визначення ціни та обсягу виробництва
а) Для визначення того, яку комбінацію ціни та обсягу продукції на еластичному відрізку кривої попиту вибере монополіст, треба долучити до даних попиту ще й витрати виробництва. Монополіст, який прагне прибутків, вироблятиме кожну наступну одиницю продукції доти, доки вона забезпечуватиме більший приріст загального виторгу, порівняно зі збільшенням загальних витрат, і перестане збільшувати виробництво тоді, коли граничний виторг дорівнюватиме граничним витратам (MR = MC). Як бачимо, монополіст, який прагне прибутків, визначатиме свою поведінку так само, як фірма у конкурентній галузі.
б) Як відомо з теми четвертої, кривою пропозиції фірми за умов чистої конкуренції є та частина її кривої граничних витрат, що лежить вище кривої середніх змінних витрат. А ця крива визначається застосуванням правила максимізації прибутку P=MC (ціна = граничним витратам). За будь-якої встановленої ринком ціни продавець, за умов чистої конкуренції, максимізуватиме прибутки, зрівнюючи ціну (яка дорівнює граничному виторгу) з граничними витратами. Коли ринкова ціна підвищується або знижується, конкретна фірма переміщуватиметься вгору або вниз на своїй кривій граничних витрат, бо для неї стає вигідним виробництво більшої або меншої кількості продукції. Кожна ціна однозначно пов'язана з конкретним обсягом продукції, що і визначає криву пропозиції.
Для ринку з чистою монополією не застосовується поняття пропозиції тому, що не існує однозначної залежності між ціною та величиною пропозиції. Ціна і величина пропозиції залежать від положення кривої попиту (а також і кривої граничного виторгу). Як і конкурентна фірма, монополіст зрівнює граничний виторг і граничні витрати, але для нього граничний виторг є меншим за ціну.
Оскільки монополіст не зрівнює граничні витрати і ціну, то цілком можливі за різних умов попиту різні ціни, які максимізуватимуть прибуток за одного і того ж обсягу виробництва.
Висновок: для чистого монополіста немає єдиної окремої ціни, пов'язаної з рівнем виробництва, отже, немає кривої пропозиції.
в) Оскільки монополіст може маніпулювати і ціною, і обсягами виробництва, люди нерідко вважають, що монополіст призначатиме найвищу ціну, яку може отримати.
На графіку 5-2 видно, що є ціни вищі за три грн. Але монополіст вибирає ціну 3 грн. Це рівень ціни при обсязі виробництва у три одиниці продукту, за якого MR=MC і фірма буде мати найбільший загальний виторг і економічний прибуток.
Чиста монополія не гарантує економічного прибутку в будь-яких умовах, але ймовірність економічних прибутків вища для чистого монополіста, ніж для чистого конкурентного виробника. Як і чистий конкурент, чистий монополіст не працюватиме постійно зі збитками для себе. В умовах збитковості власник фірми перемістить свої ресурси в прибуткову галузь. В такому разі можна очікувати, що в довгостроковому періоді монополіст одержуватиме або економічний, або тільки нормальний прибуток.