Відносні розміри і тенденції співвідношення часток національного доходу

Заробітна плата, рента, процент і прибуток, їх співвідношення в національному доході мають важливе значення для кращого задоволення потреб суспільства, його добробуту.

Емпірично доведено, що домінуючою долею в національному доході є заробітна плата. Доля доходу підприємців і власників землі у формі прибутку, процента і ренти – значно менша. Але вона розподіляється на значно меншу частку населення. Тому середній доход підприємців більший, ніж тих, хто отримує заробітну плату. Підприємницька діяльність повинна стимулюватися, підприємницький ресурс значно більше обмежений, ніж інші ресурси. Підприємницька діяльність потребує постійної творчості та значної ризикованості. Важливим питанням є те, щоб частка доходу підприємців в найбільшій мірі відповідала функції стимулювання підприємництва і ефективному розподілу цього ресурсу між галузями виробництва.

Лекція 11. Ринкова система і загальна рівновага

Мета вивчення теми: засвоїти, що між всіма проаналізованими ринками продуктів і ресурсів існує зв'язок, численні різнотипні ринки національної економіки переплетені в надзвичайно складну ринкову систему, в якій існує таке економічне явище, як загальна рівновага, і що функціонування економічної системи має основну тенденцію руху в напрямку цієї рівноваги.

1. Сутність часткової і загальної рівноваги

Часткова рівновага – це рівновага цін та обсягів виробництва на багатьох специфічних ринках. Але економіка становить не просто незліченну кількість ізольованих і відокремлених ринків. Навпаки, вона є сплетеною сіткою цін, де зміна на одному ринку тягне за собою багато чисельні і значні зміни на інших. А якщо ціна на всіх ринках не змінюється, то це і буде стан загальної рівноваги. Будь-яка зміна в економіці прискорює додаткові зміни, які розходяться назовні з поступово спадаючою силою. Але після досягнення кінцевої хвилі змін, вони повертаються; існує зворотний вплив первинних змін, які відбуваються на окремих ринках економіки. Цей процес змін відбувається не тільки в національній, але й у світовій економіці до тих пір, поки не буде досягнуто нової рівноваги на всіх ринках.

2. Двогалузева модель загальної рівноваги

Для спрощення аналізу всебічного зв'язку в ринковій системі, будемо виходити з таких умов: на ринках існує тільки два продукти Х та У, тільки один ресурс – праця, всі ринки чисто конкурентні. Нам відомо, що закон попиту має обернений зв'язок. Чим нижча ціна, тим вище попит. Це наслідок дії закону спадної граничної корисності. Наступні одиниці даного продукту приносять покупцям все менше й менше задоволення, а тому вони будуть купувати більше продукту, якщо ціна знижується. Закон пропозиції діє так, що чим вища ціна, тим більше виробляється продукції. В основі цього лежить таке явище, як зростаючі граничні витрати.

Так як додаткові одиниці продукції стають все дорожчими, фірми одержують від них все меншу різницю між додатковою виручкою і додатковими витратами, то вони повинні мати все більш високі ціни для того, щоб у них була зацікавленість виробляти ці додаткові одиниці продукції. Попит на ресурс (працю) підкоряється закону попиту з причини дії закону спадної доходності.

За якогось визначеного обсягу робочої сили, чи будь-якого іншого змінного ресурсу, збільшення його у відношенні до постійного ресурсу буде призводити до все меншого й меншого збільшення валового обсягу виробництва. Виявляється зв'язок між зростаючою пропозицією та спадаючим попитом, і навпаки. Власне спадаюча гранична продуктивність ресурсу викликає збільшення граничних витрат в міру того, як збільшується обсяг виробництва. Якщо кожна наступна одиниця змінного ресурсу при незмінній ціні додає все менше і менше до випуску, то ціна кожної наступної одиниці продукції повинна бути все більшою і більшою. Нарешті, зростаюча ціна ресурсу (в нашому випадку - ставка заробітної плати) відображає зростаючі витрати втрачених можливостей, пов'язаних з використанням додаткових ресурсів.

Аналіз почнемо з того, що в галузях Х та У є стан рівноваги в довгостроковому періоді. Це означає, що ціни продуктів Х та У і ціни ресурсів, з яких виробляються продукти, є рівноважними. Фірми отримують нормальний прибуток, а тому нема причин для кожної галузі скорочуватись чи розширюватись. Два ринки ресурсів праці для галузей Х та У знаходяться в рівноважному стані, так як нема стимулів направляти ресурси з однієї галузі в іншу. Але багато є чинників, які порушують рівновагу.

Наприклад, споживчий попит на товар Х зростає, а на товар У падає. Що відбувається в обох галузях? В цілому буде йти пристосування до нової рівноваги в короткостроковому і довгостроковому періодах. В короткостроковому періоді в галузі Х попит збільшиться. Кожна фірма збільшить випуск продукту, це призведе до зростання витрат на одиницю продукту, піднімуться ціни, збільшиться валова виручка. Але для збільшення продукту в галузі Х потрібно більше ресурсів. Попит на ресурс є похідним. Попит на ресурс збільшиться, збільшиться ціна ресурсу (ставка заробітної плати). Продукт галузі Х стане приносити економічний прибуток. Економічний прибуток почне приносити і реалізація ресурсу для галузі X. По закінченню всіх пристосувань галузь Х буде приносити економічний прибуток.

В галузі У відбудуться протилежні процеси і вона буде приносити збитки. Але цей стан не може бути тривалим. Почнуть діяти механізми пристосування до рівноваги в довгостроковому періоді. В галузь Х почнуть входити нові фірми. Пропозиція товару буде зростати, а це призведе до зниження ціни товару. Пропозиція збільшиться і рівноважний випуск також збільшиться і це буде новий рівноважний стан в довгостроковому періоді. Галузь Х може бути зі зростаючими витратами. Тому нова рівноважна ціна буде вище попередньої. Ціна на ресурси зросте. В новому стані рівноваги споживачі отримають більший обсяг продукції, а фірми будуть отримувати нормальний прибуток. Ці пристосування є прояв споживацького суверенітету.

Що ж відбувається в галузі У? Збитки в галузі будуть спонукати деяку кількість фірм залишити галузь. Галузева пропозиція буде падати, а це підніме ціну товару У. Якщо галузь У теж зі зростаючими витратами, то нова ціна буде нижчою, ніж початкова, так як попит на ресурс для галузі У зменшиться. Виробництво буде приносити нормальний прибуток. Ці пристосування на ринках ресурсів будуть здійснюватись за умови, що переведення ресурсів із однієї галузі в іншу не потребує дуже великих витрат. Також треба мати на увазі, що пристосування відбуваються впродовж значного терміну. Але на цьому пристосування не завершуються. Існує багато інших пристосувань, які врахувати дуже важко. Зміни відбуваються не лише в галузях Х та У, а й в інших, з іншими ресурсами, і з іншим розподілом доходів. Будь-яке первинне порушення рівноваги (таке, як зміна в попиті, зміна в технології, зміна в пропозиції ресурсів) призведе до надзвичайно складної ланцюгової економічної реакції. Все це забезпечує максимальну економічну ефективність. Але це в ідеальному стані.

В реальному житті все значно складніше. Конкурентна ринкова система не виділяє ресурси для виробництва суспільних благ. Вона не бере до уваги побічні вигоди й витрати, не забезпечує справедливий розподіл доходів. Державі потрібно втручатись в економіку.