Розрив сечівника

Розрив сечівника спостерігається практично тільки у чоловіків, у жінок - вкрай рідко.

Основними ознаками є уретроррагию, різкий біль в промежині при спробі до сечовипускання, часткова або Полга ва затримка сечі і припухлість в області промежини через кілька годин після травми (урогематома). Повна затримка сечі буває при повних розривах сечівника. Іноді у зовнішнього отвору його з'являється крапля крові: трохи крові може здатися після легкого натискання на промежину по ходу сечовипускального каналу. Катетеризація в позалікарняних умовах не рекомендується. При неповному розриві іноді вдається ввести катетер в сечовий міхур, причому перша порція кров'янистої сечі змінюється чистої сечею, і сечовий міхур повністю спорожняється. Більш точним методом діагностики є уретрографія: затік контрастної речовини за межі уретри свідчить про її розрив.

Невідкладна допомога. При внебрюшинно розриві сечового міхура і затримки з госпіталізацією запровадити постійний катетер; вводити анальгетики та антибіотики. Якщо у хворого з розривом сечівника є різко виражене переповнення сечового міхура сечею, то йому виробляють черезшкірною надлобковую пункцію сечового міхура.

Госпіталізація на ношах. Хворі з розривом сечового міхура і сечовипускального каналу підлягають екстреної госпіталізації в урологічне відділення. Залежно від терміну з моменту травми, супутніх ушкоджень потерпілому виконують первинний шов уретри з дренуванням сечового міхура і промежини урогематоми. При пізній госпіталізації (понад 6 годин і після травми) обмежуються черезшкірної пункційної епіцістостоміей і дренуванням промежинної урогематоми.

Класифікація:

- Крайові (ізольовані) переломи кісток тазу, що не приймають

участі у створенні тазового кільця (переломи гребня й крила

здухвинної кістки (S32.3), апофізеоліз передньо-верхнього,

задньо-нижнього остяків здухвиної кістки (S32.3), аофізеолізи

апофізу сідничної кістки (S32.8), переломи крижа (S32.1), перелом

куприка (S32.2).

- Переломи кісток тазового кільця без порушення його

безперервності (одно- або двобічні переломи лобкових (S32.5) або

сідничних кісток (S32.8), переломи лобкової кістки з одного боку,

а сідничної з іншого (S32.7).

- Переломи тазового кільця з порушенням його безперервності

(одно- або двобічні переломи лобкової та сідничної кісток, розрив

симфізу (S33.4), повздовжній або діагональний перелом здухвинної

кістки, розрив крижово-здухвинного зчленування (S33.6),

вертикальний перелом крижа (S32.1), подвійний вертикальний перелом

кісток тазу (Мальгеня, Вуальм'є, Нідерма) (S32.7).

- Переломи вертлюгової западини (перелом карю западини, її

дна, що може супроводжуватись центральним звихом стегна) (S32.4).

- Переломи кісток тазу, що поєднуються з пошкодженням органів

тазу (S37.7).

Діагностика:

1. Анамнез: пошкодження наступає в результаті важкої травми

(автовипадок, падіння з висоти та ін.).

2. Дані об'єктивного дослідження:

- хворий не може стати на ноги або ходити внаслідок болю та

порушення біомеханіки тазового поясу;

- деформація тазу, наявність локального набряку, гематоми;

- позитивний симптом "прилиплої п'яти";

- біль при пальпації, при рухах в кульшових суглобах,

обережному стисненню (симптом Вернейля) або розведенні тазу з обох

боків за крила здухвинних кісток (симптом Ларрея).

3. Рентгенографія в передньо-задній та боковій проекціях. При

необхідності рентгенограма в спеціальних укладках або комп'ютерна

томографія.

4. Необхідна консультація хірурга та гінеколога при підозрі

на ушкодження тазових органів, а також аналіз сечі, аналіз крові,

УЗД, обстеження per rectum, per vaginum при можливості).