Тема 4. Комерційна ефективність інвестиційного проекту

4.1. Поняття грошових потоків в основній діяльності підприємства

Оцінка ефективності інвестиційних проектів може бути пред­ставлена двома етапами. На першому дається оцінка ефективності інвестиційного проекту (ІП) у цілому і визначається доцільність його подальшої розробки; на другому - проводиться конкретна оцінка ефективності участі в інвестиційному проекті кожного з учасників.

На першому етапі організаційно-економічний механізм реалі­зації проекту (зокрема, схема його фінансування) невідомий або відомий тільки в загальному, склад учасників також не визначе­ний. Для локальних проектів оцінюється тільки їхня комерційна ефективність. Для широкомасштабних, народногосподарських і глобальних проектів у першу чергу оцінюється їхня суспільна ефективність. І якщо комерційна ефективність таких проектів не­гативна, то можна розглянути деякі заходи державної підтримки для забезпечення позитивної комерційної ефективності.

Якщо проект у цілому виявляється достатнтьо ефективним, то переходять до другого, основного етапу розрахунків, коли більш детально розраховуються показники ефективності з урахуванням інфляції, факторів ризику і невизначеності, вибору можливої схе­ми фінансування, розподілу прибутків і т.д. Цей процес може ма­ти ітеративний характер, у результаті якого приймається остаточ­не рішення щодо реалізації проекту.

Оцінка ефективності участі в проекті включає: • економічну ефективність інвестиційного проекту - оцінку

ефективності проекту для кожного з учасників (підприємств-

учасників; акціонерів акціонерних підприємств - учасників

проекту; банку, який кредитує проект; лізингової компанії та

інших учасників); ¹ оцінку ефективності участі в проекті структур більш високого

рівня стосовно підприємства-учасника інвестиційного проекту,

У тому числі:

91

а) регіональну і народногосподарську ефективність (оцінка ефективності проекту з позиції впливу на економіку регіону);

б) галузеву ефективність - для окремих галузей економіки, фінансових промислових груп, об'єднань і холдингових структур.

• бюджетну ефективність інвестиційного проекту (ефективність участі держави в інвестиційному проекті з точки зору доходів і витрат бюджету).

При оцінці проекту враховуються три види діяльності: інвес­тиційна, операційна і фінансова, і з кожним видом діяльності по­в'язані свої грошові потоки. Найважливішим етапом аналізу інве­стиційного проекту є оцінка прогнозованого грошового потоку, який складається (у найбільш загальному вигляді) з двох елемен­тів: необхідних інвестицій (відтоку коштів) і надходження коштів, за винятком поточних витрат (приплив коштів).

Операційна діяльність є звичайною виробничою діяльністю. Слід підкреслити, що основною діяльністю підприємства може бути не тільки промислова діяльність (виробництво якої-небудь промислової продукції), а й будівельна, транспортна, торговельна, а також надання будь-яких послуг.

Інвестиційна діяльність охоплює процес створення основних фондів, включаючи капітальне будівництво, а також створення або нарощення оборотного капіталу.

До фінансової діяльності відносяться операції залучення і по­вернення позикових коштів.

З кожним видом діяльності пов'язані свої грошові потоки. Цей термін загалом охоплює три елементи:

• приплив реальних грошей (грошові надходження);

• відток реальних грошей (витрати);

• сальдо реальних грошей (активний баланс, ефект) - різниця між припливом і відтоком реальних грошей.

У результаті інвестиційної діяльності звичайно зростають довгострокові активи підприємства (основні кошти), що зв'язано головним чином з витратами (відтоком реальних грошей). У складі грошових потоків від інвестиційної діяльності можна виділити:

• початкові інвестиції;

• передвиробничі витрати;

• поточні інвестиції;

92

• ліквідаційне сальдо.

1. До початкових інвестицій (initial investment) належать:

• інвестиції в створення або приріст основних коштів, здійснювані до початку операційної діяльності;

• податок на майно, плата за земельну ділянку (земельний пода­ток) та інші аналогічні платежі, здійснювані до початку операційної діяльності;

• оплата відсотків по інвестиційному кредиту, призначеному для реалізації проекту, а також оплата інших банківських послуг, пов'язаних з одержанням цього кредиту, зроблена до початку операційної діяльності;

• витрати на створення оборотного капіталу, необхідного для по­чатку операційної діяльності (створення виробничих запасів, передоплата сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, які мають бути поставлені на початку операційної діяльності).

У складі інвестицій в створення або приріст основних коштів, здійснюваних до початку операційної діяльності, враховуються;

• витрати на передінвестиційні дослідження, проведення дослідницьких та конструкторських робіт, на розробку проект­них матеріалів і ТЕО, на робоче проектування і прив'язку про­екту;

• витрати на придбання й оренду земельних ділянок, включаючи вартість підготовки до освоєння;

• витрати, пов'язані з використанням додаткових земельних ділянок у період будівництва;

• капітальні вкладення в поліпшення земель;

• витрати на придбання і доставку машин, устаткування, інструмента й інвентаря, у тому числі імпортних;

• витрати на придбання або будівництво будинків, споруджень і передавальних пристроїв;

• витрати на приймально-здавальні випробування;

• витрати на пусконалагоджувальні роботи, комплексне освоєння проектних потужностей і досягнення проектних техніко-економічних показників;

• витрати на придбання патентів, ліцензій, ноу-хау, технологій та інших амортизаційних нематеріальних активів;

• витрати на підготовку кадрів для об'єктів, що вводяться в дію, якщо ці витрати передбачені затвердженим кошторисом і кон-

трактами, а процес підготовки кадрів завершується до моменту освоєння виробничих потужностей, що вводяться в дію;

• одноразові виплати гарантуючим і страховим організаціям;

• інші одноразові витрати.

2. Передвиробничі витрати:

• витрати, які виникають при створенні і реєстрації фірми (опла­та юридичних послуг по складанню статутних документів, вит­рати на реєстрацію фірми й оформлення прав власності на зе­мельну ділянку, емісію цінних паперів і т.ін.);

• витрати на підготовчі дослідження (ІІІОКР, розробка проект­них матеріалів, оплата окремих консультаційних послуг), не враховані в кошторисній вартості об'єкта;

• витрати, пов'язані з діяльністю персоналу в період підготовки виробництва (оплата праці, витрати на відрядження, утриман­ня приміщень, автомобілів, комп'ютерів та іншого устаткування і т.ін.), не враховані в кошторисній вартості об'єкта;

• плата за земельну ділянку (земельний податок), який використовується у період будівництва об'єкта;

• витрати на передвиробничі маркетингові дослідження і ство­рення збутової мережі;

• витрати на страхування в період будівництва об'єкта.

3. До поточних належать інвестиції, здійснювані після введення підприємства в експлуатацію:

• витрати на придбання основних засобів з метою передбаченого проектом розширення або модернізації виробництва, а також замість вибуваючих у зв'язку з їх фізичним чи моральним зно­сом;

• витрати на придбання нематеріальних активів, необхідних для продовження, розширення або зміни характеру операційної діяльності;

• суми, які сплачуються при викупі основних коштів у лізингода-вця після закінчення терміну договору лізингу;

• вкладення в приріст оборотного капіталу в ході операційної діяльності (у разі, якщо проект передбачає в окремі періоди зменшення оборотного капіталу, величина цих вкладень приймається як негативна);

• витрати на передбачене проектом придбання цінних паперів.

94

Урахування витрат на заміну устаткування, що вибуває внаслідок фізичного або морального зносу, може істотно вилину­ти на ефективність проекту, особливо якщо ця заміна відбувається в період погашення інвестиційних кредитів. Тому вкрай важливо задавати у вихідній інформації економічно раціональні терміни служби найбільш дорогого устаткування (во­ни можуть дуже відрізнятися від нормативних), а також вирішувати питання про заміну вибуваючого устаткування аналогічним або технічно більш досконалим. Рєінвестиції, здійснювані за рахунок доходів від реалізації проекту, залежно від їх призначення відносяться до відповідного виду поточних інвестицій.

4. З ліквідацією або реалізацією на сторону майна учасника по­в'язані як ліквідаційні доходи (виручка від реалізації майна), так і ліквідаційні виграти, наприклад, витрати на демонтаж будинків, споруджень і устаткування, предметів, придатних для подальшого використання у виробництві, оплату транспортних та інших по­слуг по реалізації і/або утилізації майна, відходів або металобрух­ту, а наприкінці реалізації проекту - витрати на рекультивацію земельних ділянок і працевлаштування працівників, включаючи виплату вихідної допомоги. У розрахунках ефективності звичайно враховується ліквідаційне сальдо - різниця між ліквідаційними доходами і витратами.

При встановленні розмірів кожного виду інвестиційних витрат рекомендується враховувати резерв коштів на непередбачені інвестиційні роботи і витрати.

Крім того, до грошового потоку від інвестиційної діяльності включаються зміни оборотного капіталу (збільшення розглядається як відток коштів, зменшення - як приплив).

Основними надходження реальних грошей від операційної діяльності є виручка від реалізації продукції. Крім того, в надхо­дженні і відтоку реальних грошей слід враховувати доходи і вит­рати від позареалізаційних операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції. До них, зокрема, належать: • доходи від реалізації майна, що вибуває (у т.ч. майно, яке реалі­зується при ліквідації підприємства наприкінці розрахункового періоду). Зазначені доходи можуть не збігатися із залишковою вартістю такого майна;

• доходи від здачі майна в оренду або лізингу (якщо ці операції не є основною діяльністю);

• надходження коштів при закритті депозитних рахунків (відкриття яких передбачено проектом);

• повернення позик, наданих іншим учасникам;

• одержання коштів по придбаних цінних паперах і т.ін.

У відтоку реальних грошей від операційної діяльності вико­ристовуються два показники поточних (операційних) витрат: повні операційні витрати й операційні витрати, що враховують­ся.

Фінансова діяльність відрізняється від операційної та інвестиційної тим, що до неї належать операції з коштами, «зовнішніми» по відношенню до проекту, а не з коштами, які ге­неруються проектом. Грошові потоки по фінансовій діяльності визначаються тільки в розрахунках ефективності участі в проекті. Така участь передбачає здійснення інвестицій. Джерелом коштів для цього можуть бути:

1)кошти, «зовнішні» по відношенню до проекту, операції з яки­ми враховуються по фінансовій діяльності. Вони включають:

• власні кошти учасника. їх вкладення надає право інвесторам (найчастіше акціонерам) користуватися частиною доходів від проекту і частиною майна підприємства при його ліквідації;

• залучені кошти (кошти інших учасників і кредитних установ). Вони не дають права на доходи від проекту і майно підприємства і надаються на умовах повернення і платності; 2)кошти, які генеруються проектом. До них відносяться насам­ перед прибуток і амортизація створеного підприємства, а також доходи від фінансових операцій з ними (від вкладення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, у цінні папери або інші про­ екти). Одержання і використання цих коштів враховуються в грошових потоках по операційній та інвестиційній діяльності. Склад грошових потоків від фінансової діяльності представимо в табл. 4.1.

96

Таблиця 4.1 Склад грошових потоків від фінансової діяльності

Припливи і відтоки коштів від інвестиційної діяльності пред­ставимо в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 Інвестиційна діяльність

	Показники	Значення на кроці
		0	1	2		п-іі
1.	Земля	-				+
2.	Будинки і спорудження	-				+
3.	Машини, устатку­вання і передавальні пристрої	-				+
4.	Нематеріальні активи	-				+
5.	Приріст оборотного капіталу	-				+
6.	Усього інвестицій Ft(r)

Припливи і відтоки коштів від операційної діяльності предста­вимо в табл. 4.З.

98

Таблиця 4.3 Операційна діяльність

Поняття припливів і відтоків реальних грошей принципово відрізняються від поняття доходів і витрат. Наприклад, існують такі номінально-грошові витрати, як знецінення активів і амортизація основних коштів, які хоча й зменшують чистий дохід, але не впли­вають на потоки реальних грошей, тому що номінально-грошові витрати не передбачають операцій по перерахуванню грошових сум. Всі витрата зменшують оподатковуваний прибуток, визначаючи розмір чистого прибутку, але не всіх витрати потребують реального перекладу грошей. З іншого боку, не всі грошові виплати, що вили­вають на потік реальних грошей, належать до витрат. Наприклад, придбання майна або товарно-матеріальних запасів пов'язано з відтоком реальних грошей, але не є витратою.