8.5. Показники обороту, плинності та стабільності персоналу

До показників, що характеризують рух персоналу, відносяться:

а) показники обороту персоналу:

• загальний коефіцієнт обороту (Ко.) характеризує відношення суми прийнятих (Чпр.) і звільнених (Чзв.) до середньооблікової чисельності (Чс.) працюючих в організації, тобто Ко.= (Чпр.+ Чзв.) : Чс.×100;

• частковий коефіцієнт обороту по прийому (Ко.пр.) визначається відношенням кількості прийнятих (Чпр.) за визначений період (місяць, квартал,рік) до середньооблікової чисельності працюючих (Чс.), тобто Ко.пр.= Чпр.: Чс.×100;

• частковий коефіцієнт обороту по звільненню (Кзв.) визначається відношенням числа звільнених (Чзв.) до середньооблікової чисельності працюючих (Чс.), тобто Кзв.= Чзв.:Чс.×100;

б) показники плинності кадрів:

• загальний коефіцієнт плинності (Кп.), що визначається відношенням суми числа працівників, що звільнилися за власним бажанням (Чз.в.б.) та числа працівників, звільнених з ініціативи адміністрації за прогули й інші порушення трудової дисципліни (Чп.т.д.) до середньооблікової чисельності працюючих (Чс.), тобто Кп.=(Чз.в.б.+Чп.т.д.) : Чс.×100;

• часткові коефіцієнти плинності, що характеризують рівень плинності в окремих підрозділах або групах працівників визначаються аналогічно загальному коефіцієнтові плинності;

• коефіцієнт інтенсивності плинності (Кі.п.), що визначається як відношення часткового коефіцієнта плинності (Кп.ч.) до загального коефіцієнта плинності (Кп.), тобто Кі.п.=Кп.ч. : Кп. Він показує у скільки разів плинність працівників досліджуваної групи вище (нижче), чим у цілому по підприємству.

в) показники стабільності персоналу:

• коефіцієнт сталості кадрів (Кстал.) визначається відношенням числа працівників, які перебували в списках організації протягом усього періоду (Чпост.) до середньооблікової чисельності працюючих (Чс.), тобто Кстал.= Чпост. : Чс ×100;

• коефіцієнт стабільності кадрів (Кстаб.) визначається відношенням числа осіб, що працюють у даній організації тривалий час (3-5 років) – Чст. до середньооблікової чисельності працюючих, тобто Кстаб.=Чст. : Чс. ×100.

8.6. Абсентизм, його причини, економічні наслідки і методи регулювання

Абсентизм – це самовільні невиходи співробітників на роботу, викликані різними причинами (крім відпусток і змушених відгулів з ініціативи адміністрації).

Показник абсентизма(А) розраховується по відношенню числа робочих днів, загублених за визначений період через відсутність на роботі (Дзаг.) до загального балансу робочого часу організації (у чол.-днях) за той же період (Д), тобто А = Дзаг. : Д.

Причинами абсентизма є: прогули і відсутність через хворобу за різних обставин, участь у страйках.

Економічними наслідками абсентизмає:

• ряд виплат, обов'язкових поза залежністю від фактичної присутності працівника на робочому місці;

• оплати понаднормових робіт співробітникові, що заміняє відсутнього;

• утрати, зв'язані з простоями устаткування, падінням продуктивності праці та ін.

До методів регулювання абсентизма можна віднести:

• правове регулювання;

• адміністративний вплив;

• соціально-психологічна робота з порушниками;

• заходи економічного характеру.